Провадження №2-а/760/639/19
Справа №760/5998/19
16 грудня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.,
при секретарі Омелько Г.Т.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Ростислава Ярославовича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом до відповідачів.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 26 січня 2019 року інспектором поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Р.Я. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що 28 січня 2019 року він подав скаргу до Управління патрульної поліції у м. Києві Департамент патрульної поліції Національної Поліції України, в якій зазначав, що відповідно до п. 17.2 ПДР України він здійснював посадку пасажира. До того ж в ПДР України не вказана відстань між місцем посадки-висадки пасажира та місцем коли потрібно перестроїтись у відповідну смугу. Таким чином, позивач оскаржив постанову у строк визначений ст. 289 КУпАП.
Також зазначає, що 16 лютого 2019 року він отримав рішення заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департамент патрульної поліції Національної Поліції України старшого лейтенанта поліції Євдокімова Дмитра Андрійовича з супровідним листом від 08.02.2019, щодо залишення постанови у справі про адміністративне правопорушення без змін, а скаргу без задоволення.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, інспектор доказів порушення ним правил дорожнього руху не надав, його пояснення не були прийняті до уваги. А також інспектором не було дотримано положень ст.ст. 258, 276 КУпАП.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ЕАВ № 873132 від 26 січня 2019 року, скасувати рішення заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департамент патрульної поліції Національної Поліції України старшого лейтенанта поліції Євдокімова Дмитра Андрійовича та закрити провадження, а також визнати дії інспектора поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Ростислава Ярославовича у неправомірному обмеженні позивача у реалізації його конституційного права на професійну правничу допомогу, та порушенні порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, протиправними.
06.03.2019 ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва залишено без руху адміністративний позов та надано строк позивачу для усунення недоліків.
28.03.2019 позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 06.03.2019.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачі позовну заяву з додатками отримали, відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 26 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за здійснення зупинки (руху) в смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху (а.с. 7).
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Зазначає, що постанова винесена з порушенням норм законодавства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами у справі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.
Відповідачами не надано до суду будь-яких доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 26 січня 2019 року.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам КУпАП, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо винесення адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки, інспектор поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Р.Я. діяв в межах своїх повноважень, вимога про визнання його дій незаконними задоволенню не підлягає.
Суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача скасувати рішення заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Департамент патрульної поліції Національної Поліції України старшого лейтенанта поліції Євдокімова Дмитра Андрійовича, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ч. 1 ст. 246 КпАП України визначено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
П. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, позивач скористався своїм правом на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вищестоячий орган (вищестоячій посадовій особі) та отримавши відмову у задоволенні поданої ним скарги, звернувся із позовною заявою до суду з тих же підстав і з того ж предмету.
За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, 245-247, 251, 258,283, 287, 289 КУпАП, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в ред. від 03 жовтня 2017 року), суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Ростислава Ярославовича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серія ЕАВ № 873132 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 26 січня 2019 року, винесену інспектором поліції 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кміть Ростиславом Ярославовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 510 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: