Рішення від 20.12.2019 по справі 753/5403/19

Справа № 753/5403/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою посилаючись на те, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . З вересня 2004 року відповідач переїхав проживати до свого дідуся, в АДРЕСА_2 , де і мешкає по теперішній час. В квартирі. Де відповідач зареєстрований, відсутні його речі, участі в утриманні квартири, спільному побуті не приймає та не приймав. Після смерті дідуся, відповідач приймав у спадщину за заповітом квартиру по АДРЕСА_2 . На прохання позивачів добровільно знятися з реєстрації у квартирі АДРЕСА_3 , відповідач відповів відмовою. Факт не проживання у вказаній квартирі також підтверджується актом.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року постановлено проводити розгляд справив порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 280ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14 «про судове рішення у цивільній справі» правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 19 жовтня 1995 року, ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . (а. с. 17)

Відповідно до копії реєстраційної посвідки КП «Київського міського бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записано в реєстрову книгу під № 5002. (а.с. 18).

Зі свідоцтва про переміну прізвище, імені, по батькові, вбачається, що ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по батькові 28 березня 1997 року.

17 березня 2009 року, державним нотаріусом Першої КДНК Булавіною Н.В. посвідченого договір дарування частини квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

З наданого акту складеного мешканцями сусідніх квартир та посвідченого Начальником ЖЕД - 407 вбачається, що ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не мешкає за місцем реєстрації з 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад одинрік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала свідчення, що вона з позивачем та відповідачем є сусідами більше 10 років. ОСОБА_3 вже не бачила більше п'яти років. Речей відповідача в квартирі позивачів вона не бачила та будь яких сварок щодо неможливості вселення відповідачем в квартиру позивачів також не бачила.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що знайомий та тісно спілкується з донькою позивача. Відповідача взагалі не бачив останні п'ять років.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи судом не встановлено, покази свідків об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у спірній квартирі, дійсно перешкоджає позивачам здійснювати їхнє право власності, а позивачі мають право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, у зв'язку з чим, суд, вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 383, 391, 405, ЦК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 . адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 , (РНОКПП та паспортні дані невідомі, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 к. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 діб з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко

Попередній документ
86790289
Наступний документ
86790291
Інформація про рішення:
№ рішення: 86790290
№ справи: 753/5403/19
Дата рішення: 20.12.2019
Дата публікації: 10.01.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням