Провадження № 11-сс/803/1834/19 Справа № 171/2206/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
- 19 травня 2009 року вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 01 липня 2014 року відповідно до ЗУ «Про амністію»
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні № 12019040410000951,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області 20 листопада 2019 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту затримання, тобто з 16 год. 30 хв. 18 листопада 2019 року, до 16 год. 30 хв. 15 січня 2020 року.
Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 153 680 грн., які можуть бути внесені підозрюваним або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою. Також роз'яснено права, порядок внесення застави та можливість покладення на підозрюваного відповідних обов'язків у разі внесення застави.
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що у провадженні СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12019040410000951 від 26 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
19 листопада 2019 року слідчим за погодженням з процесуальним керівником (прокурором) повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, яка повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, вагомість доказів вини підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення вищевказаного злочину, за який, зокрема, передбачено позбавлення волі на строк до десяти років, вік та стан здоров'я ОСОБА_6 , що останній раніше судимий, скоїв новий тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому, клопотання слідчого було задоволено.
Підозрюваний не погодився з даним рішенням суду. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Посилається на те, що під час проведення досудового розслідування кожного разу з'являвся до слідчого чи прокурора, від слідства не переховувався.
Вважає, що підозра про вчинення ним даного кримінального правопорушення не обґрунтована, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України - не доведені.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, вважав ухвалу законною та обґрунтованою.
В судових дебатах учасники провадження підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі "Ilijkov v. Bolgaria").
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в вимогах ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, у провадженні СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019040410000951 від 26 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18 листопада 2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19 листопада 2019 року йому повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В цей же день слідчий СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивування клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на обґрунтованість пред'явленої підозри та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі чого інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вказаних ризиків з боку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді 20 листопада 2019 року вказане клопотання було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 15 січня 2020 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , який згідно вимог ст. 12 КК України, є тяжким, та відомості про особу підозрюваного, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив йому розмір застави, який є необхідним та достатнім для виконання покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
З огляду на викладене посилання підозрюваного та його захисника на те, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу, є не обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Його ж доводи, що органом слідства не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга підозрюваного, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: