Провадження № 1-кс/742/13/20
Єдиний унікальний № 742/2966/19
03 січня 2020 року м.Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання володільця майна ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019270210000891 від 21.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.356 КК України -
за участі сторін кримінального провадження:
слідчий ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_3 ,
представник потерпілого ОСОБА_5 ,
26.12.2019 року володілець майна ОСОБА_3 звернулась до Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням про часткове скасування арешту на майно - вагон-будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 15.10.2019 року.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що підставою для накладення слідчим суддею арешту на вище вказаний об'єкт рухомого майна була необхідність його збереження як речового доказу в рамках кримінального провадження №12019270210000891 від 21.06.2019 року. Зі спливом часу доцільність продовження арешту на належне заявникові майно об'єктивно призводить до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності та є неспіврозмірним з завданнями кримінального провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, заслухавши пояснення учасників судового засідання з приводу обгрунтованості заявлених вимог, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.
В ході судового засідання встановлено, що СВ Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області за заявою ОСОБА_3 щодо незаконного та самовільного заволодіння її майном вагоном-будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12019270210000891 від 21.06.2019 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.356 КК України.
Постановою слідчого СВ Прилуцького відділу поліції від 08.10.2019 року в даному кримінальному провадженні вагон-будинок було визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 15.10.2019 року на нього було накладено арешт з метою збереження як речового доказу.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Слід зазначити, що у практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Протоколу першого ЄКПЛ, а саме: (1) чи є втручання законним; (2) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі ст.1 Першого протоколу та кореспондується з вимогами п.5 ч.2 ст.173 КПК України, якою покладено на суд обов'язок враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Протоколу першого, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Слідчий суддя констатує, що за фактичних обставин втручання в право заявника на мирне володіння майном є законним, оскільки воно передбачено положеннями КПК, та переслідує суспільний інтерес - забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування /ст.2 КПК України/. Проте, застосований арешт до належного заявникові майна, з огляду на тривалість досудового розслідування та підстави його застосування, є занадто обтяжливим, оскільки призводить до обмеження підприємницької діяльності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
В ході судового розгляду справи слідчий підтвердив відсутність істотних причин, які б вказували на необхідність забезпечення заборони користуватись ОСОБА_3 належним їй майном.
Відповідно до п.п.2,5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Обґрунтування слідчого про накладення арешту на споруду фактично зводилось лише до необхідності її збереження як речового доказу. Жодних аргументів щодо подальшого проведення слідчих дій з вище вказаним вагоном-будинком, слідчим в судовому засіданні не наведено.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового слідства, з огляду на забезпечення дієвості кримінального провадження та збереження речових доказів, виправдовують втручання у права та інтереси володільця майна лише в частині заборони його відчуження.
Керуючись ст.ст.170-172 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання володільця майна ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12019270210000891 від 21.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.356 КК України - задовольнити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 15.10.2019 року на вагон-будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - змінити.
Накласти арешт на вагон-будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував у володінні ОСОБА_3 , у виді заборони його відчуження.
Передати вагон-будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення його відповідального зберігання володільцю - ОСОБА_3 .
Покласти на ОСОБА_3 обов'язок за першою вимогою слідчого/прокурора надати доступ до вагону-будинку, що визнаний в кримінальному провадженні №12019270210000891 як речовий доказ, для проведення слідчих дій.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_1