Справа № 738/1570/19
№ провадження 2/738/493/2019
24 грудня 2019 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
за участю:
секретаря: Лях Н.М.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Менської міської ради Менського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А H О В И В:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Менського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Менської міської ради Менського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав. Позов мотивовано тим, що в порушення вимог норм діючого законодавства України відповідач ОСОБА_3 , будучи батьком малолітнього ОСОБА_5 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по його утриманню та вихованню. На даний час син постійно проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі. При цьому пояснила, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_6 , 2008 року народження. Шлюб з ОСОБА_3 був розірваним в вересні 2009 року. Після розірвання шлюбу відповідач деякий період часу ще спілкувався з сином, звертався до органу опіки для визначення годин спілкування. Проте, востаннє він бачився з сином на його день народження в 2009 році. З того часу з ним взагалі не спілкується. Аліментів на йогу утримання не сплачує.
Відповідач в судовому засіданні з вимогами позовної заяви не погодився. Зазначив, що дійсно не спілкується з сином з 2009 року. Причиною таких дій було його бажання не травмувати психіку ОСОБА_7 почекати поки той підросте а потім відновити спілкування.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника органу опіки й піклування.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання в яких зазначила, що близько 5 років проживає по сусідству з родиною позивачки. за цей час ніколи не бачила щоб відповідач приходив та спілкувався з сином. Родину повністю забезпечує теперішній чоловік позивачки.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що родину позивачки ОСОБА_1 знає близько 5 років. Вона спільно з чоловіком та двома дітьми живе по сусідству. Ніколи не бачила, щоб ОСОБА_3 приходив та спілкувався зі своїм сином.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що відповідач по справі є її рідним сином. Після розірвання шлюбу з позивачкою остання почала чинити перепони в його спілкування з сином ОСОБА_6 . ОСОБА_3 звертався в орган опіки де йому були визначені години спілкування з сином. Потім він припинив спілкування з сином.
Малолітній ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначив, що проживає спільно з мамою ОСОБА_1, татом ОСОБА_12 та сестрою ОСОБА_15. Біологічного батька не знає, з ним ніколи не спілкувався.
Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 165 ч. 1 Сімейного Кодексу України (далі СК України) право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Відповідно ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно з положеннями ст. 166 СК України встановлено правові наслідки позбавлення батьківських прав, така особа втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Але особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно ст.ст. 19, 20 Конвенції про права дитини, держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження. Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_13 (а.с. 6-9).
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства" батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.
В порушення зазначених вимог закону відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, не цікавиться його життям та здоров'ям.
Так, згідно Довідки № 190 від 10.06.2019 року виданої Менським ОЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_11 є учнем 5-Б класу Менського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів. За інформацією класного керівника 5-Б класу ОСОБА_14 , батько учня ОСОБА_3 за період 2014-2019 навчальні роки не цікавився навчанням та вихованням дитини в школі, не відвідував батьківські збори, шкільні та класні заходи (а.с. 12).
Згідно листа депутата Менської міської ради Булавка О.М. від 18 червня 2019 року при спілкуванні з сусідами виявлено, що батько ОСОБА_3 не бере участі у вихованні своєї дитини ОСОБА_11 , який проживає по АДРЕСА_1 . За період проживання дитини з матір'ю за вказаною адресою батько жодного разу не з'являвся.
З Висновку виконавчого комітету Менської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_11 вбачається, що мати з сином проживають в будинку де створені всі належні умови для виховання, навчання та розвитку дитини. Зі слів сусідів, батько ОСОБА_3 за період проживання сім'ї за даною адресою не з'являвся, участі у вихованні сина не приймає (а.с. 20).
Як слідує з рішення Виконавчого комітету Менської міської ради Менського району Чернігівської області № 196 від 27 серпня 2019 року виконком міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_11 (а.с. 21).
Таким чином, з огляду на зазначене, суд вважає що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесенні ним судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 768 гривень 40 копійок (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 79, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Менської міської ради Менського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Мена Менського району Чернігівської області).
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко