Рішення від 24.12.2019 по справі 732/1042/19

справа № 732/1042/19

провадження № 2/732/619/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., за участі секретаря Швачко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» про визнання частини кредитного договору недійсною,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача Горецька Л.М., яка представляє інтереси Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» на підставі відповідної довіреності від 21.05.2019 року за № 71, діючи в інтересах позивача звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суму боргу за кредитним договором № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року у розмірі 34097,37 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 28355,21 грн., заборгованість за процентами та комісіями в розмірі 5742,16 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1921 грн..

З позовної заяви виходить, що 16.11.2018 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 уклали між собою кредитний договір № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року, за яким банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 29896,91 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 процентів річних та комісією за обслуговування кредиту 2,99 процента щомісячно. Відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом і комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 кредитного договору, зі строком погашення кредиту - не пізніше 16.11.2021 року.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати платежі по кредиту, комісії за обслуговування та проценти за користування кредитом у строк не пізніше останнього робочого дня місяця та повернути кредитні кошти у строк визначений кредитними договорами. Проте, відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору.

Станом на 28 травня 2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за кредитним договором № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року складає 34097,37 грн., у тому числі : сума заборгованості за кредитом складає 28355,21 грн.; сума заборгованості за процентами та комісіями складає 5742,16 грн..

Враховуючи, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу не сплачуються щомісячні платежі на погашення кредиту, процентів та комісій за користування кредитними коштами та не виконуються вимоги банку відносно погашення заборгованості в добровільному порядку, АТ «ЮНЕКС БАНК», керуючись положеннями ст. 526, 611-612, 625, 1048, 1050 1054 ЦК України, звернулось до суду з відповідним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 34097,37 грн. та судові витрати у розмірі сплаченого при зверненні до суду судового збору.

Ухвалою судді від 21 червня 2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 пред'явив в суд зустрічний позов до АТ «ЮНЕКС БАНК» про визнання частини кредитного договору недійсною. Просив суд визнати недійсним п. 1.5.3 кредитного договору № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року та вирішити питання про судові витрати.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами кредитного договору № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року банк надав ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в сумі 29896,91 грн., терміном користування до 16.11.2021 року, а позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених договором, а також виконати інші умови цього договору.

Згідно з п. 1.5.3 договору за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує комісію за обслуговування кредиту - щомісячно в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануітетних платежів. Разом з тим, пункт 1.5 договору не містить опису послуг з обслуговування кредиту. Не містить він і обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.

Посилаючись на положення Законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» та правові позиції Верховного Суду України, висловлені у справах № 6-1764цс16, № 6-2017цс16, № 666/4957/15-ц, які зазначають, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо, за дії, які не є послугою у визначенні цього закону, а умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною, ОСОБА_1 вважає, що пункт 1.5.3 договору, яким встановлено обов'язок позичальника сплатити комісію за обслуговування кредиту, є таким, що порушує ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та є грубим порушенням чинного законодавства, а тому цей пункт кредитного договору підлягає визнанню недійсним ( а.с. 36-38 ).

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2019 року прийнято зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_1 до АТ «ЮНЕКС Банк» про визнання частини кредитного договору недійсною та вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом АТ «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом не з'явився, про дату, час та місце судового засідання АТ «ЮНЕКС БАНК» було повідомлено належним чином. Повноважний представник Горецька Л.М., яка представляє інтереси АТ «ЮНЕКС БАНК» на підставі відповідної довіреності від 21.05.2019 року, надала до суду письмову заяву від 06.12.2019 року за вих. № 21-5906 з проханням провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги АТ «ЮНЕКС БАНК» просить задовольнити у повному обсязі ( а.с. 73 ).

Крім того, у поданій до суду в порядку передбаченому ст. 179 ЦПК України відповіді на відзив представник АТ «ЮНЕКС БАНК» Горецька Л.М. вважає факти, наведені ОСОБА_1 у відзиві на позов, надуманими та необґрунтованими. Умови укладеного між сторонами кредитного договору передбачають нарахування комісії за обслуговування та процентів за користування кредитом і відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати платежі по кредиту, комісії за обслуговування та проценти за користування кредитом у строк не пізніше останнього робочого дня місяця та повернути кредитні кошти у строк, визначений кредитним договором. Отже, вважає, що твердження ОСОБА_1 щодо необґрунтованості нарахування процентів за користування кредитом та незаконного нарахування комісії за користування кредитними коштами є надуманими та заснованими виключно на припущеннях ( а.с. 43-44 ).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній був повідомлений належним чином, у поданому до суду письмовому клопотанні від 18.12.2019 року просить суд розглянути справу без його участі, заявлені ним позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує у повному обсязі ( а.с. 77 ).

Що ж стосується позиції ОСОБА_1 по суті заявлених до нього АТ «ЮНЕКС БАНК» позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, то у поданому до суду відзиві на позовну заяву та у послідуючих запереченнях на відповідь на відзив банку останній вважає, що ці позовні вимог не підлягають задоволенню. З огляду на подання зустрічної позовної заяви про визнання частини кредитного договору недійсною, ОСОБА_1 вважає, що після задоволення зустрічної позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором буде суттєво змінено. Крім того, після задоволення зустрічного позову перестане існувати підстава для звернення в суд з позовом про стягнення заборгованості, оскільки заборгованості на дату подання позову не існує. ОСОБА_1 заперечує щодо стягнення заборгованості за процентами та комісіями в сумі 5742,16 грн. та стягнення заборгованості за кредитом в сумі 34097,37 грн.. Нарахування комісії за користування кредитним коштами вважає незаконним, оскільки у договорі не зазначено за яку саме послугу банку сплачується комісія, не обґрунтовано чому саме така сума комісії. З урахуванням зазначеного, просить взяти до уваги розгляд зустрічного позову та відмовити у задоволенні позову АТ «ЮНЕКС БАНК» ( а.с. 34, 41 ).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з'ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог у первісному позові та позовних вимог за зустрічним позовом, дослідивши в судовому засіданні усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З дослідженого в судовому засіданні кредитного договору № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року встановлено, що він укладений між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 та за умовами цього договору банк надає позичальнику кредит у сумі 29896,91 грн., терміном користування до 16.11.2021 року, а позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору ( п. 1.1 договору ). Пункт 2.1 договору передбачає, що цільове призначення ( мета ) кредиту - споживчі потреби.

Пункт 1.5 договору передбачає, що за користування кредитом позичальник сплачує : проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00 % річних ( п.п. 1.5.1 договору ); комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів ( п.п. 1.5.3 договору ).

Нарахування процентів за користування здійснюється банком не рідше, ніж один раз на місяць за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, а за останній період користування кредитом - по день повного погашення кредиту. Проценти нараховуються за методом «факт/факт». Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку процентів, а день остаточного погашення кредиту - не включається. Погашення процентів, нарахованих за звітний календарний місяць, здійснюється в порядку та строки, визначені п.п. 2.3, 2.4 цього договору. Комісія за обслуговування кредиту нараховується щомісячно, один раз на місяць та в останній день строку кредитування. Комісія за обслуговування кредиту не нараховується за поточний місяць, якщо дата повного погашення кредиту припадає на 1 число місяця ( п. 2.2 договору ).

Пункт 2.3 кредитного договору передбачає, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно в період з 01 по 10 ( включно ) число кожного місяця протягом строку дії цього договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього договору, в сумі 1887,92 грн.. Платіж розрахований за методом ануїтетних ( щомісячних рівних платежів ) та округлений в бік збільшення до числа, кратного цілій одиниці валюти. Сума платежі включає в себе суму частини кредиту, яка погашається в поточному місяці, комісію за обслуговування кредиту та суму нарахованих за попередній календарний місяць процентів. Частини платежів, які направляються на погашення суми кредиту кожного місяця протягом строку дії цього договору, визначені в Додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами укладеного між сторонами договору позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим договором строки ( п.п. 3.2.2 договору ).

На вимогу банку позичальник зобов'язався достроково повернути кредит в повній сумі, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції, що зазначено п. 3.3.2 цього договору ( п.п. 3.2.10 договору ).

Підпункт 3.3.2 п. 3.3 договору передбачає, що банк має право вимагати дострокового виконання в повному обсязі зобов'язань за цим договором та відповідно припинення строку дії договору, у тому числі у випадку непогашення наявної простроченої заборгованості за цим договором ( по сплаті частини кредиту, комісії за обслуговування, нарахованих процентів, комісій, штрафів та пені або інших платежів, передбачених цим договором ) в строк до 30 календарних днів.

Факт укладення 16.11.2018 року між сторонами кредитного договору № 0.011.105.1118.ФО_К підтверджується підписом ОСОБА_1 та голови правління АТ «ЮНЕКС БАНК» Довгальської Г.В. ( а.с. 5-10 ).

Між сторонами також було узгоджено та підписано графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за кредитним договором № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року. Оформлений у вигляді додатку № 1 до вказаного кредитного договору відповідний графік визначає дату сплати, суму платежу із зазначенням суми для погашення кредиту, суми процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту. Платежі розраховані за методом сплати щомісячних рівних платежів за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року включно ( а.с. 11-12 ).

Факт видачі ОСОБА_1 кредиту по вищевказаному кредитному договору та отримання останнім від АТ «ЮНЕКС БАНК» кредитних коштів в сумі 29896,91 грн. підтверджується випискою по його особовому рахунку від 16.11.2018 року ( а.с. 13 ).

Відповідно до наданого АТ «ЮНЕКС БАНК» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року вбачається, що станом на 28.05.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «ЮНЕКС БАНК», яка згідно умов цього кредитного договору становить 34097,37 грн., в тому числі сума заборгованості по поверненню кредитних коштів становить 28355,21 грн., сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями становить 5742,16 грн. ( а.с. 14-15 ).

Відповідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі), у строк та в порядку , що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у строк, протягом якого підлягає виконанню зобов'язання.

Згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно приписів ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд звертає увагу на той факт, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року, що укладений між сторонами, АТ «ЮНЕКС БАНК» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби, особливості регулювання відносин сторін визначаються також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».

У обґрунтування заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог, останній посилається на положення ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладання спірних договорів, яка регулює визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно з ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому ст. 1054 ЦК України, як вже зазначалось вище, передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, ст. 526 ЦК України містить положення за якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні встановлено, що на між сторонами було укладено кредитний договір у якому сторони визначили умови кредитування, порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів і комісії за обслуговування кредиту. Факт отримання кредитних коштів не оспорюється ОСОБА_1 та підтверджується випискою по його особовому рахунку.

Згідно статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пунктів 3-6 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених Постановою правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49, банк розраховує загальну вартість кредиту для споживача (далі - загальна вартість кредиту) у грошовому виразі згідно з методикою, наведеною в додатку 1 до цих Правил. Банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк розраховує реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит (далі - реальна річна процентна ставка) у процентах згідно з методикою, наведеною в додатку 3 до цих Правил.

За змістом додатку № 2 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у платежах за додаткові та супутні послуги зазначаються усі платежі споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту із зазначенням виду кожної послуги, зокрема : за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту.

Судом встановлено, що АТ «ЮНЕКС БАНК» на виконання вищевказаних вимог довів до відома та надав ОСОБА_1 розрахунок загальної вартості кредиту у грошовому виразі, навів детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка щомісячних платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування кредиту. При цьому банк розраховував та надав ОСОБА_1 інформацію про реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит ( а.с. 11-12 ).

Отже, ОСОБА_1 був проінформований про всі істотні умови кредитного договору, спосіб та терміни погашення кредиту, його сукупну вартість, розмір та термін сплати процентів та комісії за обслуговування кредиту.

Окрім цього, з розрахунку заборгованості по кредитному договору № 0.011.105.1118 ФО_К, наданого АТ «ЮНЕКС БАНК», встановлено, що ОСОБА_1 прийняв умови вищезазначеного кредитного договору та не заперечував щодо їх виконання, оскільки у грудні 2018 року та січні-лютому 2019 року здійснював щомісячну оплату суми кредиту згідно з погодженим та підписаним графіком щомісячних платежів за кредитним договором ( а.с. 14-15 ).

Суд не приймає посилання ОСОБА_1 на те, що АТ «ЮНЕКС БАНК», в порушення ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у п. 1.5.3 кредитного договору № 0.011.105.1118 ФО_К від 16.11.2018 року встановив обов'язок позичальника сплатити комісію за обслуговування кредиту виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», чинної на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року, який набрав чинності 10.06.2017 року, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Договір, умови якого оспорюються ОСОБА_1 , укладений між сторонами даного спору 16.11.2018 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Крім того, з 10.06.2017 року набули чинності Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року № 49.

Пунктом 5 вказаних вище Правил передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк може не надавати споживачу графік платежів у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії.

У судовому засіданні встановлено, що графік щомісячних платежів відповідає встановленій постановою НБУ формі. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 приступив до виконання умов договору та розпочав щомісячно сплачувати суми, які встановлені у графіку щомісячних платежів.

Відповідно до правових позицій, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Враховуючи викладене, отримання банком комісії за обслуговування кредиту не суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки комісія за обслуговування кредиту в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів, який відповідає встановленій формі, встановлена за надання послуг позичальнику за кредитним договором, ОСОБА_1 сплачувалась і за даних обставин відсутні підстави для визнання недійсним окремих положень оспорюваного останнім договору.

Посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на практику Верховного Суду України визначену у справах № 6-1764цс16, № 6-2071цс16 та № 666/4957/15-ц суд не може прийняти до уваги, оскільки правовідносини, вказані у вищезазначених постановах, були визначені до прийняття Закону України «Про споживче кредитування» та укладення ОСОБА_1 кредитного договору з АТ «ЮНЕКС БАНК».

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що при укладенні 16.11.2018 року кредитного договору № 0.011.105.1118 ФО_К АТ «ЮНЕКС БАНК» були дотримані вимоги чинного законодавства, визначені приписами ст. 203 ЦК України. При цьому між сторонами вказаного кредитного договору була досягнута згода з усіх істотних умов договору. При укладенні оспорюваного кредитного договору, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» АТ «ЮНЕКС БАНК» була надана ОСОБА_1 необхідна, доступна, достовірна і своєчасна інформація про умови кредитування, загальну вартість кредиту, перелік усіх витрат, пов'язаних із одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, про що свідчать підписи ОСОБА_1 в оспорюваному ним кредитному договорі та графіку погашення кредиту.

При цьому, необхідно зазначити, що кредитний договір укладено у письмовій формі, з умовами кредитного договору ОСОБА_1 був ознайомлений, вважав їх прийнятними для себе, та підписав даний договір, не надавши відповідних зауважень або виправлень, чим висловив своє волевиявлення і згоду з усіма умовами договору, отримавши при цьому договір у день його укладення та кредитні кошти, у послідуючому він здійснював погашення кредиту.

На підставі викладеного, суд вважає, що сторони в момент укладення кредитного договору виконали вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». У цілому кредитний договір № 0.011.105.1118 ФО_К від 16.11.2018 року не суперечать нормам цивільного законодавства України, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, в тому числі і в частині визначення в п. 1.5.3 договору та узгодження сторонами розміру, порядку нарахування та сплати комісії за обслуговування кредиту, у зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання недійсним п.п. 1.5.3 вказаного кредитного договору.

ОСОБА_1 не надав суду доказів та не довів того, що здійснений АТ «ЮНЕКС БАНК» станом на 28.05.2019 року розрахунок заборгованості за кредитним договором та розраховані суми непогашених процентів та комісії за обслуговування кредиту суперечать умовам кредитного договору та зобов'язанням, взятим на себе сторонами.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що позовні вимоги АТ «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладеному між сторонами кредитному договорі та підлягають задоволенню у повному обсязі. Щодо заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог до АТ «ЮНЕКС БАНК» про визнання частини кредитного договору недійсною, то зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

АТ «ЮНЕКС БАНК» при подачі позову до суду сплачено 1921 грн. 00 коп. судового збору, які у зв'язку з задоволенням первісного позову підлягають стягненню з ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. 15-16, 203, 215, 526-527, 530, 610-612, 627, 629, 1046, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ, Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VIII, ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» ( місцезнаходження : вул. Почайнинська, буд. 38, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 20023569 ) до ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 0.011.105.1118.ФО_К від 16.11.2018 року в розмірі 34097 грн. 37 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 28355 грн. 21 коп., заборгованості за процентами та комісіями в розмірі 5742 грн. 16 коп..

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» про визнання частини кредитного договору недійсною - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» 1921 грн. 00 коп. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03 січня 2020 року.

Суддя О.Д.Березовський

Попередній документ
86780046
Наступний документ
86780048
Інформація про рішення:
№ рішення: 86780047
№ справи: 732/1042/19
Дата рішення: 24.12.2019
Дата публікації: 09.01.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городнянський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (23.11.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 19.11.2020
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом про визнання частини кредитного договору недійсною
Розклад засідань:
16.04.2024 11:00 Городнянський районний суд Чернігівської області