Справа №766/25186/19
н/п 1-кс/766/17960/19
19 грудня 2019 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні клопотання СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
На підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, просить не визначати заставу у вказаному кримінальному провадженні.
Обґрунтування клопотання:
У провадженні СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019230040004107 від 17.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлено наступне: ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 , 16.12.2019приблизно о 19.40 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись на перехресті вулиць Маршала Блюхера та Нестерова, в районі кафе «Форт», яке розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Маршала Блюхера, 52, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, з метою противоправного спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, де під час їх давнього конфлікту з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який став поштовхом до насильства, нанесли останньому декілька ударів руками та ногами (більш точна кількість яких на цей час не встановлена) по тілу та обличчю. В результаті чого потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні, тілесні ушкодження, згідно довідки №04-5026 від 17.12.2019, виданої КУ «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради (судово-медична експертиза на даному етапі розслідування проводиться), у вигляді1аАспірація крові, 1бВідкритий осколковий перелом кісток носу, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 потерпілий помер.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
У вчинені вказаного злочину підозрюються:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Херсона, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно непрацюючий, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий (вироком Суворовського районного суду від 09.03.2011 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України).
17.12.2019ОСОБА_5 затриманий, в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
17.12.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, в порядку, передбаченому ст.ст. 276-278 КПК України, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 .
На даному етапі кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами.
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 причетний до інкримінованого йому злочину.
Так, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під , слідчим на підставі зібраних матеріалів вивчено особу підозрюваного, мотив вчиненого злочину, а саме відсутність коштів на проживання в останнього, оскільки він ніде не працює, не має законного джерела прибутку, репутацію підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи вказане, останній на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив, та знову вчинив новий умисний злочин, оскільки він ніде не працює, не має законного джерела прибутку, репутацію підозрюваного, що встановлює в його діях ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення).
Крім того, враховуючи, мотив вчиненого злочину, відсутність офіційного місця роботи, не має законного джерела прибутку, репутацію підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та покарання, яке загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винним, дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду).
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи сторін у судовому засіданні:
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання. В обґрунтування своїх заперечень пояснила, що обґрунтованість підозри є сумнівною, оскільки немає доказів спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень. Ризики не конкретні до підозрюваного, а процитовані із закону. Посилання на рішення ЄСПЛ є недоречними, оскільки є окремі фрази із контексту, які не відповідають змісту зазначеного рішення ЄСПЛ. Рішення ЄСПЛ це для держави, а не для прокурора. Обґрунтування відсутності роботи тільки тим, що офіційно не працевлаштований не є об'єктивним, оскільки на сьогодні це є загальновідома проблема. Має стійкі соціальні зв'язки, оскільки проживає з мамою, доказів переховуватися прокурор не надав.
Підозрюваний просив відхилити клопотання. Пояснив, що він працює на ринку з матір'ю, яка є фізичною особою-підприємцем (здійснює торгівлю м'ясом). Мати його роботодавець, хоч і офіційно не оформлено. Постійно проживає у квартирі разом з матір'ю та братом.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
17.12.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КПК України.
З огляду на ті докази, які додані до клопотання підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.121КК України, є необґрунтованою, що підтверджується наступним.
Правову кваліфікацію вчиненого злочину, визначено як умисне тяжке тілесне пошкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Докази про причину смерті потерпілого відсутні, а відтак немає доказів причинно-наслідкового зв'язку між причиненими тілесними ушкодженнями і настанням смерті.
Єдиним доказом тілесних ушкоджень у потерпілого є лист начальника КУ «Бюро СМЕ Херсонської обласної ради» ОСОБА_9 , згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 був виставлений діагноз «Іа. Аспірація крові. Іб. Відкритий осколковий перелом кісток носу».
У довідці не йдеться про те, що потерпілий помер від побоїв, як про це зазначено у повідомленні про підозру.
Згідно довідки медичною експертизою не зафіксовано слідів від побоїв ногами та руками по тілу та обличчю, про які зазначається у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру.
Прокурор, відповідаючи на доводи захисника про необґрунтованість підозри, зазначав, що кваліфікація злочину є правом прокурора, але ж кваліфікація повинна ґрунтуватися на фактичних обставинах і доказах, а не тільки на праві прокурора.
Щодо ризиків то за своїм змістом зазначення ризиків у клопотанні є викладенням диспозиції ст.177КПК України без посилання на існування доказів таких ризиків.
Замість конкретизації ризиків відносно підозрюваного ОСОБА_5 прокурор процитував витяги з кількох рішень ЄСПЛ, чого процесуальним законом не вимагається.
Прокурор зазначає, першим ризиком, можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може вплинути на свідків, проте в обґрунтування реального існування таких ризиків не надано жодного доказу.
Як пояснював підозрюваний, і це не спростовувалося прокурором, він добровільно видав одяг для огляду, надав біологічні зразки, при затриманні не намагався втекти.
Щодо затримання ОСОБА_5 то його затримання є незаконним, оскільки відсутні підстави затримання, які зазначені у протоколі. Адже ОСОБА_5 був затриманий 17 грудня 2019року о 8 годині 35 хвилин вдома - за місцем проживання, тоді як бійка відбулася в кафе «Форд» 16.12.2019року приблизно о 19 годині 40хвилин. Слідчий у протоколі затримання не вказав фактичні підстави затримання, а процитував норму закону, яка визначає підстави затримання.
Слідчий у клопотанні жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як того вимагаєтьсячастиною 1 ст. 183 КПК України, а тільки зазначив, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
А згідно практики ЄСПЛ : При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу (п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010року у справі «Хайредінова проти України».
Суд дослідив обставини, що мають враховуватися під час обрання запобіжного заходу, визначені ст.178КПК України.
Підозрюваний має постійне місце проживання, проживає сім'єю, його сім'я є мати та брат, працює на ринку, допомагаючи матері у торгівлі. Те, що підозрюваний офіційно не оформлений працевлаштуванням, не свідчить про те, що він не працює.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
ОСОБА_5 хоч і притягувався до кримінальної відповідальності, але це не підставою застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених у судовому засіданні обставин вважає, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, до ОСОБА_5 немає необхідності застосовувати, оскільки він раніше не судимий і відносно нього відсутні будь-які інші кримінальні провадження. Стороною обвинувачення не підтверджено доказами наявність ризиків, визначених у клопотанні, зазначено лише посилання на норми КПК України, які нічим не обґрунтовані.
Слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його місця проживання - АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які забезпечать виконання процесуальних обов'язків підозрюваним, він матиме змогу продовжувати працювати.
Слідчий суддя вважає за необхідне з метою уникнення спілкування зі свідками та родичами потерпілого, покласти на підозрюваного обов'язок не відвідувати кафе «Форд», в якому сталася подія.
Підозрюваний хоч і не є власником квартирі, де проживає, але в цій квартирі він проживає постійно, що ніким не оспорювало ся, а тому перебування в квартирі під домашнім арештом не буде додатковим обтяженням для власника.
Керуючись п.1 ч.3 ст.132, ст.ст.177,178, 182,183, 184, 194, ч.2 ст.376КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу вигляді тримання під вартою - відхилити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 17 лютого 2020 року (включно).
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не залишати місця проживання за адресою реєстрації: а саме: АДРЕСА_1 , з 19:00 години до 06:00 години, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із родичами померлого ОСОБА_8 та із свідками у провадженні, окрім необхідності участі у проведенні слідчих дій;
- не відвідувати кафе «Форд», що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Блюхера, 52.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Виконання ухвали доручити слідчому слідчого відділу Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 10 хвилин 24 грудня 2019року.
Слідчий суддяОСОБА_1