Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/2363/19
1-кп/357/800/19
"18" грудня 2019 р. м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12019110030000288 від 01.02.2019 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_5 ,
захисники - адвокати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України перебуває в провадженні суду на стадії судового розгляду.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строк дії якого продовжено по 11.01.2020 включно, однак до вказаного терміну прийняти остаточне рішення по справі не представляється можливим.
Під час виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 331 КПК України, судом поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Позиція сторін та інших учасників.
Так, прокурором заявлене клопотання про продовження строків запобіжного заходу терміном на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки встановлені в ході досудового слідства ризики не зменшились та продовжують існувати, обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а закінчити розгляд справи до закінчення дії строків запобіжних заходів, а саме до 11.01.2020 не представляється можливим.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки заявлені прокурором ризики носять формальний характер.
Обвинувачений ОСОБА_4 а також захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_3 підтримали позицію захисника ОСОБА_6 .
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, строк продовженого строку тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 11.01.2020, тому виникло питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, а саме той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину під час іспитового строку, надає підстави вважати, що останній може переховуватися від суду, а також підтверджує ризик, що надалі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, отже ризики, які враховував суд при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 повинен бути продовжений до 60-ти днів.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, продовжити до 60 днів по 15.02.2020, включно.
Відкласти судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 17.01.2020 об 11.00 год.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає оскарженню до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1