Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2019 р. Справа№200/11225/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,
при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 3756 від 9 серпня 2019 року;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26 липня 2019 року № 3756 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди його роботи: з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме - з 26 липня 2019 року.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним.
У періоди з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 працював майстром з ремонту устаткування в Приватному акціонерному товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат». Робота на вказаній посаді віднесена до Списку № 2 робіт та посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зазначає, що працював на цій роботі повний робочий день та що робоче місце майстра з ремонту устаткування підприємством протягом вказаних періодів неодноразово було атестоване.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно абз. 24 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Враховуючи наведені приписи, беручи до уваги, що загальний стаж роботи позивача склав більше 30 років, пільговий стаж позивача склав 10 років 1 місяць 11 днів, позивач набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 зі зниженням віку виходу на пенсію - у 56 років.
26 липня 2019 року, після досягнення 56 років, позивач звернувся до відповідача із заявою та доданими до неї документами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням відповідача від 9 серпня 2019 року № 3756 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв'язку із не зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року.
Будучи не згодним із рішенням відповідача про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 5-7).
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Позивач 26 липня 2019 року звернувся до управлінням із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У підпункті 2.3 п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу […] вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатом атестації робочих місць та має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
У трудовій книжці позивача відсутні записи про проведену атестацію робочого місця із посиланням на відповідний наказ та відомості щодо зайнятості позивача на роботі повний робочий день.
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 2 п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 також передбачено, що при призначенні пільгової пенсії необхідно додати довідку, яка уточнює особливий характер роботи, а також зайнятість робочого часу.
Згідно абз. 7 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Управлінням відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі загальнообов'язкового страхування, було зараховано позивачу до пільгового стажу період його роботи з 25 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року.
Згідно ч.ч. 2-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VII м. Докучаєвськ визнано тимчасово окупованою територією.
Позивачем до управління була надана уточнююча довідка від 15 березня 2017 року, видана акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», яке знаходиться в м. Докучаєвську, тобто, на непідконтрольній владі України території; дане підприємство діє під керівництвом окупаційної адміністрації Російської Федерації, а отже працює всупереч Конституції та законів України, тому надана позивачем довідка не може вважатись документом, який підтверджує факт роботи позивача на пільговій роботі у періоди з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року.
Згідно п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Враховуючи, що Гірниче акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» знаходиться на тимчасово окупованій території, управління позбавлено можливості здійснити перевірку наданих позивачем документів.
Також у відзиві зазначено, що відповідно до відомостей, які містяться у Державному реєстрі загальнообов'язкового страхування (відомості по спец.стажу) у позивача протягом спірних періодів відсутні відомості про атестацію робочого місця та відомості про норму тривалості роботи. Позивачем не було надано документів, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці (карту умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, або додаток до такого наказу (а.с. 63-66).
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що всі відомості, встановлення яких є обов'язковим при призначенні особі пенсії на пільгових умовах, містяться у трудовій книжці позивача, але не дивлячись на це ним було надано відповідачу також і уточнюючу довідку, видану Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», яка містять всю необхідну для призначення пенсії інформацію, в тому числі щодо зайнятості ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування повний робочий день та про проведену атестацію цього робочого місця. Але управлінням зазначена довідка не була прийнята разом із заявою про призначення пенсії (була повернута позивачу); будь-яких вказівок, зауважень, пропозицій стосовно надання додаткових документів ОСОБА_1 не повідомлялось ані в усній, ані в письмовій формі.
Також зауважує, що хоча й Приватне акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» з 15 березня 2017 року втратило можливість користуватись та розпоряджатись всіма активами підприємства, контролювати адміністративні та виробничі приміщення та потужності підприємства, тим не менш до цього часу працює у правовому полі України, сплачує всі податки та збори до бюджету України, виплачує заробітну плату працівникам за законодавством України (а.с. 76).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 року судом вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 18 листопада 2019 року (а.с. 50).
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11 грудня 2019 року (а.с. 75).
Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року оголошена перерва у розгляді справи до 18 грудня 2019 року (а.с. 83).
18 грудня 2019 року позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явилась, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялась судом належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 8 листопада 2019 року, яке надійшло до суду 18 листопада 2019 року, про розгляд справи без його участі (а.с. 45).
18 грудня 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без участі представника управління (а.с. 85-86).
Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги наявність клопотань від сторін про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 7-10, 33).
Відповідач, Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42169496, місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17, є органом державної влади, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством (а.с. 47-48).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи 26 липня 2019 року позивач звернувся до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 32, 63-66).
За поясненням позивача до заяви про призначення пенсії ним було додано: копію довідки про ідентифікаційний код, копію довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу, копію паспорту, копію трудових книжок: НОМЕР_3 від 4 серпня 1980 року та НОМЕР_4 від 1 серпня 1990 року, довідку, видану Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», уточнюючу особливий характер його роботи, копію військового квітка; копію диплому про навчання.
Як вбачається з довідки від 15 березня 2017 року № б/н, уточнюючої особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, від 15 березня 2017 року, виданої Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», позивач протягом спірних періодів працював повний робочий день в умовах дробильно-збагачувальної фабрики майстром з ремонту обладнання, робота якого віднесена до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2003 року № 36; виконувана позивачем робота (посада) атестована відповідно до наказів про атестацію робочих місць № 887 від 5 грудня 2009 року, № 1165 від 25 грудня 2014 року (а.с. 24).
Позивач зазначає, що копію довідки про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу та уточнюючу довідку про особливий характер його роботи на Приватному акціонерниму товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» йому було повернуто.
Будь-яких інших документів в нього ані письмово, ані усно не вимагалось (а.с. 6, 76).
Зазначене не спростовано відповідачем у відзиві на позов (а.с. 63-66) або іншим документом.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача БТ НОМЕР_3 від 4 серпня 1980 року з 25 січня 2007 року по 16 березня 2017 року позивач працював в Приватному акціонерному товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» майстром з ремонту обладнання ділянки з ремонту та технічного обслуговування гірсько-збагачувального обладнання (а.с. 14).
Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 3756 від 9 серпня 2019 року за результатом розгляду заяви позивача та доданих до неї документів позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії; при цьому у даному рішенні зазначено про зарахування до пільгового стажу позивача на підставі відомостей з Державному реєстрі загальнообов'язкового страхування періоду його роботи з 25 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року; причин не зарахування інших періодів позивача на цій же посаді, на якій позивач працював і у період з 25 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року - у рішенні не зазначено (а.с. 32).
Як пояснюється відповідачем у відзиві на позов, в Державному реєстрі загальнообов'язкового страхування відсутні відомості про те, що протягом спірних періодів проводилась атестація робочого місця позивача та відомості про норму тривалості роботи позивача; при цьому запис у трудовій книжці позивача із посиланням на витяг із наказу про проведену атестацію робочого місця або додаток до такого наказу також відсутній; документів, які підтверджують результати атестації робочого місця позивача за умовами праці (карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад) позивачем управлінню не надавалось, а надана управлінню уточнююча довідка від 15 березня 2017 року не може вважатись документом, який підтверджує факт роботи позивача на пільговій роботі у спірні періоди, так як видана підприємством (Гірничим акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат»), яке знаходиться в м. Докучаєвську, тобто, на непідконтрольній владі України території; підприємством, яке діє під керівництвом окупаційної адміністрації Російської Федерації, а отже працює всупереч Конституції та законів України. Крім цього, враховуючи, що Гірниче акціонерне товариство «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» знаходиться на тимчасово окупованій території, управління позбавлено можливості здійснити перевірку наданих позивачем документів (а.с. 63-66).
Будучи не згодним із Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 3756 від 9 серпня 2019 року про відмову у призначенні йому пільгової пенсії позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 5-7).
При вирішенні даної справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Статтею 114 Закону України № 1058-IV визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Частиною 1 цієї ж статті передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч. 2 та 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно абз. 24 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Таким чином однією з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (по списку № 2) є наявність відповідного страхового стажу.
Частинами 1-3 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено, що за період роботи, починаючи з 1 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу, Порядок № 637).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 9 грудня 2015 року пункт 20 Порядку № 637 доповнено новим абзацом наступного змісту: у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як вбачається з виписки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 » (форма ОК-5), яка сформована 30 серпня 2019 року, вбачається, що за періоди з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року страхові внески за позивача працедавцем - Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» сплачені в повному обсязі; з розділу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - Відомості по спеціальному стажу (за період з 2010 року) - вбачається, що спірні періоди (повністю) включені до спеціального стажу позивача (а.с. 20-23, 36-38).
Беручи до уваги встановлені судом обставини та наведені вище нормативно-правові приписи періоди роботи позивача з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року на Приватному акціонерному товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» підлягали до зарахуванню до пільгового стажу позивача на підставі відомостей, які містяться в Державному реєстрі загальнообов'язкового страхування, як того вимагає, зокрема, ст. 24 Закону № 1058-IV.
Крім цього суд зазначає наступне.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як встановлено під час розгляду справи позивач 26 липня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, додавши до неї, в тому числі, довідку про пільговий характер роботи позивача, яку відповідач відмовився приймати, так як остання видана підприємством,
Як вбачається з довідки про уточнюючий характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 15 березня 2017 року № б/н, виданої Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», позивач у періоди з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року працював повний робочий день в умовах дробильно-збагачувальної фабрики майстром з ремонту обладнання, робота якого віднесена до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2003 року № 36; виконувана позивачем робота (посада) атестована відповідно до наказів про атестацію робочих місць № 887 від 5 грудня 2009 року, № 1165 від 25 грудня 2014 року (а.с. 24).
Суд зауважує, що Верховним Судом сформулювано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 2 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а), проаналізував положення ст. 19 Конституції України, статей 3,4,9,17,18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих підприємствами, установами, закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій українською владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на соціальне забезпечення в належному розмірі.
При цьому, суд зазначає, що доказів щодо недостовірності уточнюючої довідки від 15 березня 2017 року, виданої Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.
Суд наголошує, що згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття «майно» дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов'язкові внески до пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відмова в призначенні позивачу пенсії у зв'язку із неможливістю державним органом реалізувати своє право на перевірку відомостей, є непропорційним втручанням держави в право власності громадянина.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, крім іншого, посилається на не надання позивачем інших документів, які підтверджують проведення атестації робочого місця позивача (карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад).
Як вбачається з матеріалів справи, акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» протягом спірних періодів проводилась атестація робочих місць за умовами праці, які дають право особі на отримання пільгової пенсії, що підтверджується наказами № 887 від 5 грудня 2009 року та № 1165 від 25 грудня 2014 року (з додатками), копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 40-44).
Суд зауважує, що відповідно до п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі (за висновком органу Пенсійного фонду) необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Як зазначає позивач у позові та відповіді на відзив на позовну заяву (а.с. 5-7, 70-71) відповідачем при прийомі заяви у ОСОБА_1 про призначення пенсії будь-яких вказівок, зауважень, пропозицій стосовно надання додаткових документів не повідомлялось ані в усній, ані в письмовій формі.
Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року відповідача було зобов'язано надати всі письмові та електронні докази, що підтверджують його заперечення на позов (а.с. 1-2).
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Станом на час розгляду справи управлінням не надано суду доказів на підтвердження письмового повідомлення позивача про те, які документи необхідно подати додатково (не надано копії розписки-повідомлення як і не надано копії безпосередньо заяви позивача про призначення йому пенсії).
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про протиправність не зарахування до пільгового стажу позивача, яке дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 періодів роботи останнього з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» та протиправність Рішення відповідача від 9 серпня 2019 року № 3756.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання цього рішення протиправним та його скасування, а також позовні вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, яке дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, спірних періодів його роботи та повторно розглянути заяву позивача від 26 липня 2019 року про призначення пенсії - підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію з 26 липня 2019 року, суд зазначає, що питання н е призначення позивачу пільгової пенсії за умови зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача . - не є спірним в межах даної справи.
Відповідно, позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними.
Отже, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - квитанції № 0.0.1463089150.1 від 13 серпня 2019 року, при подачі цього позову позивачем було сплачено 768,40 грн судового збору (а.с. 4).
Враховуючи, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача всю суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даним позовом.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 3756 від 9 серпня 2019 року.
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 (за Списком № 2) періоди його роботи з 1 січня 2011 року по 30 січня 2015 року; з 1 лютого 2015 року по 27 червня 2015 року; з 4 липня 2015 року по 27 січня 2016 року; з 1 лютого 2016 року по 30 травня 2016 року; з 1 червня 2016 року по 15 березня 2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2019 року № 3756 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути з Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 18 грудня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 28 грудня 2019 року.
Суддя Н.П. Волгіна