27 грудня 2019 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвокатів Снігура В.М., Заверухи І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Снігура В.М. в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2019,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, та накладено на кожну з них адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.
Згідно з вказаною постановою 18.09.2019 о 18 год. 10 хв. ОСОБА_3 , автомобіль якої «Audi» д.н. НОМЕР_1 був припаркований по вул. Урлівській, 19-В в м. Києві, в порушення п.15.13 Правил дорожнього руху не зачинила двері вказаного автомобіля, які стали перешкодою для автомобіля «Mercedes-Benz» д.н. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження.
Заверуха- ОСОБА_5 18.09.2019 о 18 год. 10 хв., рухаючись по вул. Урлівській, 19-В в м. Києві, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz» д.н. НОМЕР_2 , в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем «Audi» д.н. НОМЕР_1 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Адвокат Снігур В.М. подавв інтересах ОСОБА_3 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що суддя місцевого суду прийняв рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що потягло за собою однобічне і неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи та надання їм неправильної оцінки. Зазначає, що ОСОБА_3 не порушувала вимоги п. 15.13 ПДР, оскільки двері автомобіля не відчиняла. В автомобілі перебувала восьмирічна дитина ОСОБА_3 , яка і повинна була зачинити вказані двері. Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_4 , яка не дотрималась безпечного інтервалу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення адвоката Смірнової А.В. та її захисника адвоката Снігура В.М., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_4 та її захисника адвоката Заверухи І.Л., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі дорожньо-транспортної пригоди, поясненнях учасників ДТП водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_6 , фотоматеріалах з місця пригоди.
При цьому суддя місцевого суду дав оцінку всім доказам у справі та обґрунтовано дійшов висновку про те, що водій ОСОБА_3 посадила дітей в автомобіль, не зачинивши задні пасажирські двері, розраховуючи на те, що двері зачинять діти. Однак на момент зіткнення двері залишились відкритими.
Оцінивши докази у їх сукупності, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні вимог п.15.13 Правил дорожнього руху, а саме у тому, що вона не зачинила двері керованого нею автомобіля, в результаті чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , а також в постанові судді, ОСОБА_3 або її захисник не надали.
В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_3 не повинна була зачиняти двері автомобіля, оскільки це повинна була зробити її малолітня дитина, є безпідставними, оскільки відповідно до п.2.3 ПДР України забезпечення безпеки дорожнього руху покладається на водія транспортного засобу.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Снігура В.М. в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2019 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя