Іменем України
02 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4727/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 31 жовтня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
1) визнати противоправним та скасувати рішення п'ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05.06.2019 № 51/3 про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 13,7879 га, у тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді;
2) зобов'язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2017 (вх. № 331) та прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування у відповідності до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України за отриманим 29.09.2017 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 13,7879 га, у тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача та у відповідності до частини шостої статті 123 Земельного Кодексу України направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування терміном на 49 років загальною площею 13,7879 га, у тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства.
Позивачем 19.10.2017 отримано лист відповідача від 13.10.2017 № 893, яким останній відмовив в розгляді заяви позивача від 29.09.2017.
Позивач звернувся до суду з позовом до Новоайдарської селищної ради про визнання противоправними дій щодо відмови у розгляді заяви позивача від 29.09.2017 та зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву позивача від 29.09.2017. Новоайдарським районним судом Луганської області 06.06.2018 по адміністративній справі № 419/3813/17 ухвалене рішення, яке набрало законної сили 22.08.2018, про визнання дій Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви позивача від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства протиправними, зобов'язання Новоайдарської селищної ради розглянути заяву позивача від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України.
Відповідачем на виконання рішення суду но справі № 419/3813/17 винесено рішення п'ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання від 05.06.2019 № 51/3 про відмову позивачу у наданні у користування земельною ділянкою загальною площею 13,7879 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.
Позивач вважає рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, як таке, що суперечить положенням законодавства України, та порушує права позивача.
Так, відповідачем рішення всупереч положень частини шостої статті 123 Земельного кодексу України прийнято з порушенням двотижневого строку для його прийняття. Відповідач прийняв рішення більш ніж через 9 місяців.
Крім того, на думку позивача, відповідачем умисно, протиправно, штучно створюються умови для ускладнення та перешкоджання позивачу в реалізації його права на отримання земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства шляхом порушення встановлених Земельним кодексом України строків по отриманим заявам, клопотанням, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є необґрунтованим, немотивованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, та інтересам сторін, винесене з порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою від 04 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-3).
Від відповідача 13 листопада 2019 року надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 40-41), у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 14 листопада 2019 року (арк. спр. 50).
Представником Новоайдарської селищної ради 25 листопада 2019 року подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 55-66).
Відповідач не погоджується з твердженням позивача щодо недотримання останнім строку, встановленого для прийняття рішення. Дійсно рішення суду набрало законної сили 22 серпня 2018 року, проте Новоайдарською селищною радою подано касаційну скаргу, за якою Верховним Судом 26 жовтня 2018 року з метою формування єдиної правозастосовної практики відкрито касаційне провадження. Оскільки касаційна скарга визнана такою, що стосується питання права, яке має значення для формування єдиної практики, селищна рада очікувала остаточного рішення Верховного Суду у справі № 419/3813/17, тому питання про розгляд заяви позивача від 29 вересня 2017 року не виносилось на розгляд сесії з поважних причин.
На виконання постанови ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 18.04.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58924485 з виконання виконавчого листа № 419/3813/17 від 12.09.2018 відповідач розглянув заяву позивача та прийняв рішення від 05 червня 2019 року № 51/3. Про прийняте рішення відповідач повідомив державного виконавця листом від 07.06.2019 вих. № 552 та отримав постанову про закінчення виконавчого провадження від 21 червня 2019 року. Оскільки виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення згідно з виконавчим документом, вказане свідчить про законність та правомірність рішення відповідача від 05 червня 2019 року № 51/3. Представник відповідача також зазначає про повне дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Також представник відповідача зауважує, що позивачу відмовлено у наданні в користування земельної ділянки вже двома рішеннями селищної ради. Окрім рішення, яке є предметом оскарження, рішенням ради від 11.04.2016 № 8/2 затверджено проект землеустрою та відмовлено ОСОБА_1 в передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 13,7879 га для ведення фермерського господарства. Рішення ніким не оскаржувалося, є чинним та обов'язковим до виконання на відповідній території. Чинним законодавством не визначений обов'язок відповідача повторно приймати рішення з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Представник відповідача зауважує, що відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, від її імені та в її інтересах здійснює функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством України. З урахуванням статті 8 цього Закону 26.11.2015 проведені загальні збори представників громади смт Новоайдар, на яких відбулося громадське обговорення інформації щодо можливості відведення ОСОБА_1 земельних ділянок. Рішення цих зборів підтвердило вірність позиції відповідача в пріоритетному захисті прав та інтересів членів своєї громади під час розпорядження земельними ділянками. Крім того, 11.11.2019 проведені загальні збори громадян за місцем проживання, на яких повторно розглянуто питання щодо передачі у користування земельних ділянок ОСОБА_1 . На цих зборах всі присутні мешканці громади в черговий раз одноголосно висловили свою позицію щодо не згоди з наданням позивачу в користування земельних ділянок, на яких вони займаються підсобним господарством, використовуючи при цьому підлеглу територію. Передача позивачу вказаних земельних ділянок у користування позбавить членів громади можливості тримання худоби через відсутність ділянок для сінокосіння та випасання, збирання лікарських трав, унеможливить під'їзд до річки Айдар та зони відпочинку населення.
Також представник відповідача звертає увагу суду, що позивачем до матеріалів справи наданий висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.03.2016 № 28-28-99.3-522/2-16, термін дії якого закінчився 28.03.2017. На сьогодні проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивача для ведення фермерського господарства не відповідає вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій».
З 03.04.2016 набрав чинності Закон України від 18.02.2016 № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», яким внесені зміни до статті 134 Земельного кодексу України, зважаючи на що передача в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства відбувається лише за результатами проведення земельних торгів.
З вищевикладених підстав представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Від представника відповідача 12 грудня 2019 року надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (арк. спр. 86-88), у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 18 грудня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Згідно з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 419/2190/15-а позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області від 15.10.2015 № 42/3-6 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах від 25.09.2015 вх. № Ж-81, від 05.10.2015 вх. № Ж-84 (арк. спр. 19).
Позивач звернувся до Новоайдарської селищної ради із заявою від 29.03.2016 про затвердження розробленого на підставі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі № 419/2190/15-а проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області, та наданням в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 13,7879 га (сіножатні) для створення фермерського господарства (арк. спр. 22).
Рішенням восьмої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 11 квітня 2016 року № 8/2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області; відмовлено ОСОБА_1 у передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 13,7879 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, у зв'язку з тим, що порушуються права та інтереси членів територіальної громади селища Новоайдар (арк. спр. 23).
ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарської селищної ради із заявою від 29 вересня 2017 року про прийняття рішення щодо надання позивачу земельної ділянки у користування терміном на 49 років, загальною площею 13,7879 га в тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства. До заяви позивачем додано проект землеустрою та копію рішення від 11.04.2016 № 8/2 (арк. спр. 20-21, 23, 24).
Листом від 23 жовтня 2017 року № 893 Новоайдарська селищна рада повідомила ОСОБА_1 , що прохання, викладене у заяві від 29.09.2017, вже розглядалося, тому заява відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не підлягає розгляду (арк. спр. 25).
Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 06 червня 2018 року у справі № 419/3813/17, яке набрало законної сили 22 серпня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 (вх. № 331) про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства протиправними; зобов'язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 29.09.2017 (вх. № 331) про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України (арк. спр. 16-18).
Згідно з рішенням п'ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/3 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства» відмовлено ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 13,7879 га, в тому числі: ділянка № 1 площею 1,8406 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0126, ділянка № 2 площею 5,7164 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0149, ділянка № 3 площею 6,2309 га кадастровий номер 4423155100:42:001:0150, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (арк. спр. 32).
На підтвердження обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти задоволення позовних вимог представником відповідача до матеріалів справи надано: протокол від 26 листопада 2015 року загальних зборів представників громади смт Новоайдар щодо надання земельних ділянок ОСОБА_1 (арк. спр. 47-48), протокол від 11 листопада 2019 року загальних зборів громадян за місцем проживання (арк. спр. 67-68), протокол п'ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року (арк. спр. 73-76), протокол засідання постійної комісії з питання агропромислового комплексу, земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища (арк. спр. 80-83), дослідженням яких встановлено, що громада смт Новоайдар не дає згоди на передачу ОСОБА_3 у користування земельних ділянок де проводиться відпочинок, збираються лікарські трави, випасається худоба. Позиція громади є незмінною від початку розгляду цього питання.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97 ВР) основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.
Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частинами першою, десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема:
- надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (частина перша);
- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста);
- рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина одинадцята);
- відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина п'ятнадцята).
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
За своїм змістом дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним.
При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з твердженнями відповідача, що прийняття рішень з питань надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в межах населеного пункту смт Новоайдар є дискреційними повноваженнями Новоайдарської селищної ради та суд не може підміняти відповідача, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідача, оскільки такі дії виходять за межі визначених суду повноважень законодавцем.
Так, критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття, тощо.
У свою чергу, дослідженням рішення Новоайдарської селищної ради від 05.06.2019 № 51/3 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства» встановлено, що вказане рішення не містить жодного обґрунтування його прийняття, мотивів, з яких виходив відповідач, підстав, з яких відмовлено позивачу у наданні земельних ділянок у користування.
Таким чином, суд встановив, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню.
Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у наданні земельної ділянки у користування, зазначені відповідачем у відзиві на позов, суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки як вже вищевказано, оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.
Що стосується тверджень позивача щодо порушення відповідачем визначеного частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України строку прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування, як підстави для скасування цього рішення, суд зауважує, що за загальним правилом процедурне порушення, допущене суб'єктом владних повноважень при прийнятті відповідного рішення, не може бути самостійною підставою для скасування правильного за своїм змістом рішення, якщо інше не визначено законом.
Однак, у даному випадку, зважаючи на невідповідність рішення Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/3 критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає обґрунтованим аргумент позивача щодо недотримання відповідачем строку прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування та враховує, як підставу для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, зважаючи, що прийняття рішення про з питань надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в межах населеного пункту смт Новоайдар є дискреційними повноваженнями Новоайдарської селищної ради, а суд не повноважний перебирати на себе вирішення таких питань та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до компетенції відповідача, замість останнього, суд вважає за необхідне зобов'язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, у задоволенні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства слід відмовити.
Відповідно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 1536,80 грн, як за дві вимоги немайнового характеру, що підтверджено квитанцією від 31.10.2019 (арк. спр. 4).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 768,40 грн. В іншій частині судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новоайдарської селищної ради (місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Дружби, будинок 1, код за ЄДРПОУ 04335571) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення п'ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/3 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства».
Зобов'язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні вимоги про зобов'язання Новоайдарської селищної ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 13,7879 га у користування для ведення фермерського господарства відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної ради судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова