27 грудня 2019 року Справа № 280/5622/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (70231, Запорізька область, Гуляйпільський район, смт. Залізничне, вул. Матросова, 1, код ЄДРПОУ 25222180) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправною бездіяльності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати бездіяльність Запорізької митниці ДФС, що полягає у відмові у виплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» з рахунку органу доходів і зборів залишку коштів, одержаних від реалізації судна «Діамант» та комплектуючих до нього протиправною.
Ухвалою судді від 20.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 18.12.2019.
18.12.2019 у підготовчому судовому засіданні представником відповідача зазначено про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Представник позивача просив суд надати час для формування позиції щодо дотримання строку звернення із позовною заявою до суду.
Протокольною ухвалою суду від 18.12.2019 зобов'язано позивача надати до суду пояснення щодо дотримання строку звернення із позовною заявою або відповідне клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами, що підтверджують поважність причин пропуску строку. У зв'язку з чим, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 27.12.2019.
27.12.2019 представник позивача у підготовче судове засідання не з'явився, заяв та клопотань до суду не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представником відповідача подано клопотання до суду (вх. №55281 від 27.12.2019), відповідно до якого просить залишити позов без розгляду, подане клопотання просить розглянути в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати своє право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку, визначеного ст. 122 КАС України.
Визначення початку або встановлення такого строку випливає з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
Суд зазначає, що норми пов'язують початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Із долучених до матеріалів позовної заяви доказів судом встановлено, що починаючи з січня 2018 року між позивачем та Запорізькою митницею ДФС велось листування щодо залишку коштів від реалізації корпусу судна «Діамант» та про їх повернення ТОВ «Строймаркет».
Так, листом від 16.10.2018 вих. № 1175/11/08-70-05-02 Запорізька митниця ДФС повідомила керівника позивача про те, що підстави для повернення залишків коштів від реалізації товару підприємству ТОВ «Строймаркет» відсутні.
Отже, саме з цієї відповіді позивачу мало стати зрозумілим, що відповідач не вбачає підстав для повернення залишку коштів від реалізації корпусу судна «Діамант» та по суті надав відмову у вчиненні таких дій.
Звертаючись до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у відмові у виплаті залишку коштів, ТОВ «Строймаркет» по суті оскаржує саму відмову, яка надана зокрема листом від 16.10.2018.
Тобто, з 16.10.2018 позивач дізнався про відмову у поверненні коштів, а відтак і про порушення своїх прав. Доказів отримання листа від 16.10.2018 іншою датою суду не надано.
До суду ТОВ «Строймаркет» звернулось лише 15.11.2019, що підтверджується вхідним штампом канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду, більше ніж через рік з дня отримання відмови.
Тобто, із пропуском встановленого шестимісячного строку для звернення до суду.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним, воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» в контексті порушення статті 6 Конвенції, зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), пункт 51, Reports 1996-IV).
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
На вимогу суду, викладену із занесенням до Протоколу підготовчого судового засідання, позивач будь-яких документів в обґрунтування дотримання строків звернення із позовною заявою, чи клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин, суду не надав.
Не знаходить таких поважних причин і суд, виходячи із долучених до матеріалів справи доказів.
Згідно із частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017) встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду і відсутністю поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку із чим, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.45, 122,123, 183, 240, 243,248 КАС України, -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (70231, Запорізька область, Гуляйпільський район, смт. Залізничне, вул. Матросова, 1, код ЄДРПОУ 25222180) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправною бездіяльності, - залишити без розгляду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 27.12.2019
Суддя Л.Я. Максименко