18 грудня 2019 року Справа № 280/3640/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Єремеєвої О.В.
представника третьої особи Кашуби В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 5, код ЄДРПОУ 02140811)
третя, особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «УМВЕЛЬТ-Мелітополь» (72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Олександрівська, 115, код ЄДРПОУ 36899947)
про визнання протиправним та скасування рішення,
26.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати недійсними з моменту прийняття та скасувати рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №114/2 від 30 травня 2019 року «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) та втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2».
Ухвалою суду від 30.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.08.2019.
Ухвалою суду від 14.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 28.08.2019 відкладено підготовче засідання до 30.09.2019 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМВЕЛЬТ-Мелітополь».
Ухвалами суду від 16.09.2019, 30.09.2019, 29.10.2019, 29.11.2019, клопотання позивача про проведення підготовчих (судових) засідань в режимі відеоконференції задоволено та доручено Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області забезпечити проведення відповідних засідань в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 30.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/3640/19 строком на 30 (тридцять) днів.
Протокольною ухвалою суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.11.20019..
В судовому засіданні 29.11.2019 судом оголошено перерву до 18.12.2019.
У судовому засіданні 18.12.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є мешканцем багатоквартирного будинку і, відповідно, є споживачем послуги з вивезення твердих побутових відходів, яку надає Товариство з обмеженою відповідальністю «УМВЕЛЬТ-Мелітополь». На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача, яким затверджено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів), є регуляторним актом і повинне прийматися у передбаченому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» порядку, зокрема, із проведенням аналізу регуляторного впливу та оприлюдненням проекту регуляторного акта. Вказує, що у зв'язку із недотриманням відповідачем вказаних вимог, з огляду на відсутність належного обґрунтування нового розміру тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів), позивачу заподіяно моральну та матеріальну шкоду, а отже спірне рішення підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
29.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №35827), в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом та не потребує виконання процедур регуляторної політики. Крім того вважає, що спірними рішеннями не порушено прав ОСОБА_1 . У задоволенні позову просить відмовити.
03.09.2019 від позивача надішла відповідь на відзив (вх. №36328), в якій він зауважив, що у відзиві відповідач не вказує, що до споживачів доведено інформацію про заплановану зміну (збільшення) тарифів виконавцями послуг з вивезення твердих побутових відходів, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, у друкованому засобі масової інформації тощо.
27.09.2019 від третьої особи надійшли пояснення на позов, в яких зазначено, що інформацію, на підставі якої прийнято рішення відповідача від 30.05.2019 №114/2 було опубліковано в газеті «Головна газета Мелітополя» №23 (601) 5-11 червня 2019. Публікація містить «Розрахунок тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів) з урахуванням захоронення» та «Розрахунок тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення рідких побутових відходів) з урахуванням знешкодження».
01.10.2019 від позивача надішла відповідь на пояснення (вх. №40684), в якій він наголошує, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», внаслідок чого до споживачів не доведено іноформацію про заплановане збільшення тарифів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, у друкованих засобах масової інформації тощо.
09.12.2019 від позивача надійшла заява про зміну підстави позову, відповідно до якої позивач зазначає, що предмет його позову залишається незмінним, а однією з підстав позову є недотримання відповідачем вимог п.5 «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.06.2018 №130 та ч.3 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» під час підготовки, розгляду і прийняття рішення відповідача від 30.05.2019 №114/2 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) та втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2», з огляду на відсутність належного обґрунтування встановлення нового розміру тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів), а також з огляду на ту обставину, що в результаті прийняття відповідачем оспорюваного рішення, позивачу була заподіяна моральна та матеріальна шкода.
16.12.2019 від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову (вх. №52787), в яких зазначено, що інформацію про намір змінити тарифи опубліковано на веб-сайті третьої особи, на підтвердження чого надано відповідний скрін-шот.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області із запитом про надання інформації та копії рішення від 18.07.2019, в якому просив повідомити про те, де, коли і яким чином опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу проекту рішення «Про затвердження тарифу на послуги з вивезення твердих побутових відходів споживачам, які проживають в багатоквартирних будинках.
Листом відповідача від 23.07.2019 №89/05-17-1, позивача повідомлено, що вказане рішення не є регуляторним актом та не потребує виконання процедур регуляторної політики.
Вважаючи, що рішення відповідача від №114/2 від 30 травня 2019 року «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) прийнято із порушенням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом із вимогою про визнання його недійсним та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875 (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема: встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону (пункт 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
У свою чергу, відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
За визначенням пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частинами 4, 5 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
Судом досліджено оскаржуване рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області та встановлено наступні обставини.
Так, рішенням відповідача від 30.05.2019 №114/2 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) та втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2», встановлено ТОВ «УМВЕЛЬ-Мелітополь» тарифи на на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів). Визнано такими, що втратили чинність, рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2». ТОВ ««УМВЕЛЬ-Мелітополь» зобов'язано оприлюднити це рішення в газеті ТОВ «Медіа комюнікейшнс груп «Головна газета Мелітополя « у 15 денний термін з дня його прийняття.
Механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування (далі - орган, уповноважений встановлювати тарифи) визначено Порядком інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 № 130 (далі - Порядок №130, у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Абзацем 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку №130 визначено, що протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №130, виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, до відома споживачів доводиться така інформація:
загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість);
обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо);
обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше);
інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності);
адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.
За правилами, встановленими пунктом 5 розділу ІІ Порядку №130, інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.
Виконавець комунальних послуг може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов'язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов'язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.
Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.
Способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються передбаченими цим Порядком (пункт 6 Порядку №130).
Отже, із викладених норм вбачається, що зміні/встановленню тарифів на постачання теплової енергії передує обов'язкова процедура доведення до споживачів інформації, визначеної пунктом 3 розділу ІІ Порядку №130, для надання їм можливості подати свої зауваження та пропозиції до розміру тарифу.
ТОВ «УМВЕЛЬ-Мелітополь» на підтвердження оприлюднення проекту рішення виконавчого комітету «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) та втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2» до суду надано надано газету «Головна газета Мелітополя» від 22 травня 2019 року. (а.с.86-87)
Доказів того, що позивач звертався до виконавця комунальних послуг з з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) - ТОВ «УМВЕЛЬ-Мелітополь» із будь-якими зауваженнями або пропозиціями щодо розміру тарифу, матеріали справи не містять. Також, у судових засіданнях позивач зазначив, що будь-які зауваження до третьої особи у нього відсутні.
Разом із тим, щодо посилань позивача на неоприлюднення виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області інформації про заплановану зміну (збільшення) тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, у друкованому засобі масової інформації тощо, та на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, слід зазначити про таке.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
За правилами, встановленими частинами 2, 3 ст. 15 Закону №2939-VI, інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Відповідачем до матеріалів справи надано скрін-шоти з веб-сайту Мелітопольської міської ради на підтвердження публікації проекту рішення виконкому від 30.05.2019 №114/1. З приводу даних доказів слід зазначити, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Проте, надані відповідачем скрін-шоти не є належними та достовірними доказами в розумінні КАС України, оскільки з них неможливо встановити дати публікації зазначених проектів рішень, а отже і неможливо встановити, що їх оприлюднення здійснено своєчасно.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Подаючи адміністративний позов, ОСОБА_1 обґрунтовував протиправність рішення відповідача недотриманням останнім вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, не проведенням аналізу регуляторного впливу та не оприлюдненням проекту рішення від 30.05.2019 №114/2.
В подальшому, вже під час проведення підготовчих засідань та розгляді справи по суті, ОСОБА_1 наголошував на тому, що відповідачем не надано доказів оприлюднення проекту рішення, що оскаржується, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, у друкованому засобі масової інформації тощо, у порядку та строки визначені Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Тобто, позивач скористався правом, наданим частиною 1 статті 47 КАС України, та змінив підставу позову.
Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обгрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Так, Наказом Мінрегіонбуду України від 05.06.2018 № 130 "Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності"(далІ Порядок), який набрав чинності 01.05.2019, затверджено порядок (механізм) інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності.
Відповідно до якого, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.
Інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надасться друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населеннх пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.
Виконавець комунальних послуг може обрати один із вшисіїереліченнх способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної ним Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов'язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг- повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов'язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.
Способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються передбаченими цим Порядком. Пунктом 12 зазначено, що процедура доведення до відома споживачів інформації вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до виконавця комунальних послуг/органу, уповноваженого встановлювати тарифи, протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб. їх об'єднань.
Як вбачається із пояснень третьої особи - Товариство з обмежено відповідальністю "УМВЕЛЬТ-Мелітополь", відповідно до вимог Порядку, інформація про намір здійснити перегляд тарифів була розмішена у друкованому засобі масової інформації - газеті "Головна газета Мелітополя", та згодом, в цій саме газеті було опубліковане й прийняте рішення органу місцевого самоврядування в строки передбачені чинним законодавством.
Крім того, суд також враховує інформацію, розміщену на офіційному сайті Мелітопольської міської ради (Офіційний інтернет - портал) за інтернет-посиланням: (https://mlt.gov.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=16896&Itemid=339), відповідно до якої, у відповідності до вимог ЗУ "Про доступ до публічної інформації", проект рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №114/2 від 30 травня 2019 року «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (збирання та вивезення твердих побутових відходів, а також вивезення рідких побутових відходів) та втрату чинності рішень виконавчого комітету від 16.10.2014 №176, від 28.01.2016 №12/2, від 12.04.2018 №76/2» було опубліковано на офіційному сайті Мелітопольської міської ради 10.05.2019 (дата зміни документа також 10.05.2019 о 15.30).
Таким чином, оскаржуване рішення було прийнято та доведено до споживачів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вирішуючи питання, чи потребували спірні рішення застосування процедур регуляторної політики, суд виходить із такого.
Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 №1160-IV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Разом із тим, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям, зокрема: актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
Отже, посилання позивача на те, що рішення відповідача від 30.05.2019 №114/2 є регуляторним актом і потребує виконання процедур регуляторної політики, підтвердження не знаходять.
Окремо суд звертає увагу на наступну обставину.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуваними рішеннями йому завдано матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на судовий захист передбачає можливість суб'єкта права чи охоронюваного законом інтересу звернутися до суду за захистом цього права чи інтересу у разі їх порушення або оспорення.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України та пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка вважає, що має/мало місце порушення її прав, свобод, охоронюваних законом інтересів у публічно-правових відносинах. Однак обов'язковою умовою реалізації судового захисту є об'єктивна наявність відповідного порушення права або охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду.
З викладеного вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом, а тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову (апеляційної скарги).
Суд вважає, що позивач не навів належних доказів того, що оскаржуване рішення безпосередньо порушує його права, свободи чи інтереси, у тому числі немає доказів існування будь-яких правових відносин між позивачем та ТОВ «УМВЕЛЬТ-Мелітополь».
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладених вище обставин у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 5, код ЄДРПОУ 02140811), третя, особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю» УМВЕЛЬТ-Мелітополь» (72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Олександрівська, 115, код ЄДРПОУ 36899947) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 27.12.2019.
Суддя М.С. Лазаренко