Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2019 р. Справа№200/10683/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 251 від 6 червня 2019 року про відмову в зарахуванні довідок позивача;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії № 1730 від 3 червня 2019 року відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та зарахувати до пільгового стажу позивача наступні періоди його роботи: з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" учнем горноробочого з повним робочим днем на підземних роботах та з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, та здійснити перерахунок пенсії позивача, з врахуванням заробітної плати за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, яка зазначена у довідці № 16-154/1 від 20 травня 2019 року з 3 червня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 3 червня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви додав: трудову книжку; особову картку; уточнюючи довідки, в тому числі - уточнюючу довідку № 16-154 від 20 травня 2019 року, видану ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яка є зберігачем архівних документів ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України», яка підтверджує, що позивач працював з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року повний робочий день в ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України»: учнем горнорабочого на підземних роботах, передбачених Списком № 1, а з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року - електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, що також передбачено Списком № 1, також у вказаній уточнюючій довідці зазначено, що зазначені роботи (посади) були належним чином проатестовані; довідку № 16-154/1 від 20 травня 2019 року, видану ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про розмір заробітної плати позивача за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року.
Позивач вказує у позові, що Рішення про призначення йому пенсії було прийнято відповідачем, але з грубим порушенням законодавства.
6 червня 2019 року відповідачем було прийнято рішення № 251 про відмову у зарахуванні довідок, виданих ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України», яке обґрунтоване тим, що ці документи видані на непідконтрольній українській владі території, відповідно, є недійсними та не мають юридичної сили. У зв'язку із неприйняттям до розгляду зазначених довідок відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пільгової пенсії не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 додатково 6 років 1 місяць 18 днів.
Позивач вважає вказане рішення відповідача № 251 протиправним, оскільки довідки, видані ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України» відповідають вимогам додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, мають належну форму, підписані належними особами, мають відповідну круглу печатку і т.п.
Крім цього позивачем зазначено, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено прийняття рішення про відмову у зарахуванні довідок (а.с. 7-9, 43-45).
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зазначивши, що спірне рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 20 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної
роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Позивачем разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах було надано уточнюючі довідки від 20 травня 2019 року №№ 16-154, 16-154/1, 16-154/3, від 3 вересня 2014 року №№ 236, 236а, 1236/1, які видані підприємством, що розташоване у місті Донецьк; архіви підприємства, яке видало ці довідки, також розташовані у місті Донецьк, тобто, на непідконтрольній українській владі території України.
Відповідно до п. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, всі документи, видані на непідконтрольній українській владі території України, вважаються недійсними та не створюють правових наслідків.
Відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Враховуючи місце розташування підприємства (м. Донецьк) управління не має можливості здійснити перевірку достовірності інформації, зазначеної у наданих позивачем довідках.
Враховуючи наведене вище управління вважає спірне рішення обґрунтованим та правомірним та просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі (а.с. 54-58, 95-98).
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 1-2).
Ухвалою від 17 жовтня 2019 року судом вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18 листопада 2019 року (а.с. 51).
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі. Справа призначена до судового розгляду на 11 грудня 2019 року (а.с. 102).
Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 18 грудня 2019 року (а.с. 105).
18 грудня 2019 року позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведені приписи, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; згідно довідки Управління соціального захисту населення Мар'їнської РДА № 1443006025 від 24 грудня 2014 року, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 7, 11-14, 17).
Відповідач, Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171290, місцезнаходження: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, є органом державної влади, який здійснює в спірних правовідносинах владні управлінські функції (а.с. 47-48).
Як встановлено судом, 3 червня 2019 року позивач звернувся до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до якої додав: копію трудової книжки № НОМЕР_4; копію диплому НОМЕР_5 від 17 липня 1987 року; копію атестату про навчання; довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію паспорту; копію військового квітка; довідки, видані ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" про стаж: від 20 травня 2019 року № 16-154, від 3 вересня 2014 року № 236, 1236/1; довідку про заробітну плату від 20 травня 2019 року № 16-154/1; довідки про зміну назви підприємства від 20 травня 2019 року № 16-154/3, від 3 вересня 2014 року № 236а; копії наказів про атестацію робочих місць, на яких він працював: від 3 квітня 1995 року № 190/к, від 19 вересня 2000 року № 539/к від 19 жовтня 2001 року № 533/к (а.с. 11-14, 17-35, 66-67, 14, 73, 68-72, 74-92).
Розпорядженням відповідача від 5 червня 2019 року № 054450001232 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 60).
Як вбачається з вказаного розпорядження при розрахунку стажу до загального страхового стажу позивача зараховано 39 років 4 місяця 24 днів його трудового стажу, до пільгового стажу за Списком № 1 зараховано 13 років 9 місяців 7 днів трудового стажу позивача.
Також 6 червня 2019 року відповідачем було прийнято Рішення від № 251, яким вирішено не враховувати при призначенні позивачу пенсії довідок, наданих ОСОБА_1 : про стаж від 20 травня 2019 року №№ 16-154, 16-154/1, 16-154/3, від 3 вересня 2014 року №№ 236, 236а, 1236/1, так як вони видані більш ранньою датою і в м. Донецьк; довідки про заробітну плату позивача від 20 травня 2019 року № 16-154/1 - так як відомості, зазначені в ній, не підтверджується випискою з особових рахунків (а.с. 93).
Як вбачається з письмових пояснень відповідача та доданої до пояснень виписки з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, при призначенні позивачу пенсії до пільгового стажу ОСОБА_1 не були зараховані (в тому числі) періоди його роботи: з 1 серпня 1989 року по 24 лютого 1992 року, з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року та з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року (а.с. 61-62, 54-58, 95-98).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача (копія якої міститься в матеріалах даної справи та наявна в матеріалах пенсійної справи позивача) протягом спірних періодів позивач працював:
• з 1 серпня 1989 року по 24 лютого 1992 року - слюсарем механозбірних робіт 3 розряду на Донецькому дослідному заводі технологічного обладнання;
• з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року - учнем гірника з повним робочим днем на підземних роботах в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України";
• з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року - електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" (а.с. 18-19).
Довідки, які не прийняті відповідачем для враховування при призначенні позивачу пенсії відповідно до Рішення № 251, видані на підтвердження пільгового стажу позивача у період з 27 лютого 1992 року по 15 квітня 1998 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" та на підтвердження розміру його заробітної плати на вказаному підприємстві.
Будучи не згодним із рішенням відповідача № 251 від 6 червня 2019 року та із не зарахуванням при призначенні йому пенсії за віком до пільгового стажу періодів його роботи в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" - з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року учнем гірника з повним робочим днем на підземних роботах та з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року - електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, а також із неврахуванням при призначенні йому пенсії довідки про заробітну плату за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 7-9, 43-45).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Пунктом 1 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі - Порядок № 22-1).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктами 2 п. 2.1 передбачено надання пенсійному органу документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як встановлено під час розгляду справи, позивач 3 червня 2019 року звернувся до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, надавши до заяви документи, які підтверджують пільгових характер роботи позивача, в тому числі, за період у період з 27 лютого 1992 року по 15 квітня 1998 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України", зокрема, уточнюючу довідку № 16-154 від 20 травня 2019 року, видану ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яка є зберігачем архівних документів ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України», в якій зазначено, що позивач працював з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року повний робочий день в ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України»: учнем горнорабочого на підземних роботах, передбачених Списком № 1, а з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року - електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, що також передбачено Списком № 1, також у вказаній уточнюючій довідці вказано, що зазначені роботи (професії) були належним чином проатестовані; довідку № 16-154/1 від 20 травня 2019 року про розмір заробітної плати позивача за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, видану ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
Відповідач не прийняв ці довідки до розгляду у зв'язку із тим, що вони видані підприємством, яке розташоване на не підконтрольній українській владі території України, та прийняв окреме рішення (яке є спірним в межах даної справи) про неприйняття їх до розгляду.
Як наслідок - період роботи позивача з 27 лютого 1992 року по 15 квітня 1998 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" не був зарахований до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1.
Надаючи правову оцінку не прийняттю відповідачем до розгляду зазначених документів та прийняттю рішення № 251, суд зазначає наступне.
Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, проаналізував положення ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті спірних правовідносин, зокрема, оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій українською владою території України (в тому числі і видані підрозділами тих підприємств, які офіційно перереєструвались на підконтрольну територію України, але зазначені підрозділи залишились на не підконтрольній українській владі території України), як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з довідок, виданих ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (із зазначенням на відбитку штампу та круглої печатки - м. Донецьк) вони видані на підставі особових рахунків, особових карток ті інших особових документів, які були складені у той час, коли тимчасово окупована територія України (зокрема, місто Донецьк) знаходилось під конституційною владою України, і які станом на сьогодення фактично знаходяться на зберіганні в архіві ДП «ДВЕК» у м. Донецьку (а.с. 22-24).
Суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Право вимагати від юридичних осіб певних документів та право перевіряти обґрунтованість виданих документів передбачено і ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення Управлінням відповідно до п. 3.3 Порядку № 22-1 запиту до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (яке офіційно перереєструвалось на підконтрольну українській владі територію України - в м. Вугледар) щодо одержання необхідних документів для підтвердження пільгового характеру стажу позивача в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України".
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відмова відповідачем прийняти зазначені документи до розгляду є протиправною.
Як наслідок, спірне рішення відповідача, прийняте у зв'язку із відмовою прийняти до розгляду та врахуванню надані позивачем документи, також є протиправним.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування - є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи: з 27 лютого 1992 року по 3 серпня 1992 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" учнем горноробочого з повним робочим днем на підземних роботах та з 3 серпня 1992 року по 15 квітня 1998 року в ДВАТ "Шахта імені 60-річчя Радянської України" електрослюсарем з повним робочим днем на підземних роботах, та здійснити перерахунок пенсії позивача, з врахуванням заробітної плати за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, яка зазначена у довідці № 16-154/1 від 20 травня 2019 року з 3 червня 2019 року, - суд зазначає, що не зарахування цих періодів відбулось у зв'язку із відмовою пенсійного органу прийняти до розгляду додані позивачем до заяви про перерахунок стажу документи, які охоплюють вказані періоди роботи позивача.
Не зарахування до пільгового стажу позивача зазначених періодів з а у м о в и в р а х у в а н н я наданих позивачем документів - не є спірним в межах даної справи.
Відповідно, позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними.
Отже, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги висновок суду щодо не правомірності не прийняття до розгляду поданих позивачем документів, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії № 1730 від 3 червня 2019 року відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зокрема, із врахуванням: уточнюючої довідки № 16-154 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яка є зберігачем архівних документів ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України», довідки № 16-154/1 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про розмір заробітної плати позивача за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, довідки № 16-154/3 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», щодо історії створення, перетворення, перенайменування «Шахти імені 60-річчя Радянської України».
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії № 1730 від 3 червня 2019 року відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", підлягають задоволенню - підлягають задоволенню.
Щодо заяви позивача про встановлення судом відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналізуючи вказані нормативно-правові приписи суд дійшов висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком судом.
Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників адміністративної справи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вірогідності невиконання відповідачем даного судового рішення, суд вважає, що підстави для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що підставою для звернення до суду із даним позовом стало відмова відповідача прийняти до розгляду додані позивачем до заяви про перерахунок стажу документів, виданих ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», беручи до уваги, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у зарахуванні довідок та щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача всю суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даним позовом згідно квитанції № 44578 від 26 серпня 2019 року в сумі 768,40 грн (а.с. 6).
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, місцезнаходження: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 251 від 6 червня 2019 року «Про відмову в зарахуванні довідок».
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії № 1730 від 3 червня 2019 року відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зокрема, із врахуванням: уточнюючої довідки № 16-154 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яка є зберігачем архівних документів ДВАТ «Шахта імені 60-річчя Радянської України», довідки № 16-154/1 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про розмір заробітної плати позивача за період з 1 березня 1992 року по 28 лютого 1998 року, довідки № 16-154/3 від 20 травня 2019 року, виданої ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», щодо історії створення, перетворення, перенайменування «Шахти імені 60-річчя Радянської України».
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 18 грудня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 28 грудня 2019 року.
Суддя Н.П. Волгіна