копія
22 листопада 2019 року Справа № 160/8149/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.
при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.
за участю:
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ковальової Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -
21.08.2019 р. ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2019/00546 від 13.08.2019 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200174/2 від 13.08.2019 р.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 31 липня 2019 року ОСОБА_3 придбав у фізичної особи-нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль, що був у використанні, моделі/марки Mercedes-Benz CLC 180 Kompressor Coupe, ідентифікаційний номер ( VTN ) НОМЕР_2 , тип кузову - купе, об'єм двигуна 1796 см3, тип палива - бензин, потужність двигуна 105 кВт, країна походження (згідно міжнародного ідентифікаційного коду виробника WMI) - Німеччина, дата виробництва транспортного засобу - 01.10.2008 р., синього коліру. Підтвердженням такого придбання слугує договір купівлі - продажу вживаного автомобіля, складений та підписаний сторонами у місті Біттерфельд (країна походження - Німеччина) у визначеному/встановленому порядку країною - нерезидента. За умовами вказаного договору, Покупець купує у продавця ідентифікований договором транспортний засіб за загальною ціною покупки 2400,00 Євро. Спосіб оплати готівковий, за умови що до виплати повної ціни покупки транспортний засіб залишається власністю продавця. Підтвердженням фактичного виконання договору купівлі - продажу (повного розрахунку/передачі договірної ціни покупки у розмірі 2400,00 Євро) слугує встановлений договором факт передачі позивачу технічного паспорту (дві частини допуску доексплуатації ТЗ) та ключів від автотранспортного засобу. Вказаний факт виконання сторонами умов договору та передачі права на володіння/розпорядження ТЗ у визначеному порядку країною - нерезидента, підтверджується технічним паспортом перереєстрованим/виданим 01.08.2019 р. Регуляторним органом округу Біттерфельд з реєстрацією права власності за ОСОБА_3 . З метою надання об'єктивних/підтверджуючих документів щодо ідентифікації транспортного засобу, яке ввозиться на митну територію України, позивачем було замовлено судовому експерту - товарознавцю проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу. За результатами проведення експертизи встановлено ідентифікаційні данні транспортного засобу, зокрема і те що позивач є власником транспорту належного до розмитнення. Таким чином, на думку позивача, все вищенаведене чітко вказує на підтвердження вартості придбаного транспортного засобу, сума якої заявлено до розмитнення. Позивачем - власником транспортного засобу надано усіх, наявних документів, необхідних для митного оформлення транспортного засобу в розумінні ст.53 МК України, та які безпосередньо підтверджують фактично сплачену ціну за придбаний вживаний транспортний засіб на території продавця - особи нерезидента. Митним органом, на думку позивача, винесено рішення про коригування митної вартості товарів безпідставно та в порушення порядку визначеного Митним кодексом України.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справа №160/8149/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.
У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 16.09.2019 р. о 10:20 год.
13.09.2019 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки свого представника.
У зв'язку із чим судове засідання 16.09.2019 р. відкладено до 11:00 год. 07.10.2019 р.
26.09.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про визначення коду товару та оформленні Картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Вважає, що позивачем не надано беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
У підготовче судове засідання 07.10.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін. Для надання відповіді на відзив на позовну заяву, розгляд справи відкладено до 10:40 год. 23.10.2019 р.
09.10.2019 р. подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції, що викладена у позові.
У підготовче судове засідання 23.10.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.
Представником відповідача надані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 22.11.2019 р. о 10:30 год.
У судове засідання 22.11.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.
Позивач та його представник вимоги позову підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач 12.08.2019 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу легкового автомобіля, призначеного для перевезення людей, що використовувався: марка - Mercedes-Benz, модель - CLC 180 КOMPRESSOR COUPE; номер кузова/VIN - НОМЕР_2 ; тип двигуна - бензиновий; робочий об'єм циліндрів - 1796см3; потужність двигуна - 105 кВт, екологічна норма - Євро-4, дата виготовлення - 01.10.2008; дата першої реєстрації - 02.12.2008; колір - синій. Торговельна марка: Mercedes-Benz. Країна походження: Німеччина», ввезеного на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуськ» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації від 06.08.2019 р. №UA110150/2019/233746.
Декларантом заявлено фактурну вартість товару у розмірі 2400,00 євро.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості відповідачем прийнято Рішення від 13.08.2019 р. №UA110000/2019/200174/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару 4900,00 євро/шт.
Застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- ґ -резервний.
На підставі винесеного рішення, митницею сформовано відмову у митному оформленні транспортного засобу за заявленою декларантом вартістю, про що оформлено Картку відмови за №UА110150/2019/00546 від 13.08.2019 р.
Митна вартість товару скоригована митним органом у зв'язку із неподанням декларантом:
-платіжних документів;
-документів, підтверджуючих транспортні витрати;
-перекладу договору купівлі-продажу.
Відсутність вказаних документів полягла в основу відмови у митному оформленні транспортного засобу за основним методом (за ціною договору).
Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи вказані рішення на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.
Частиною 1 розділу III наказу ДМСУ від 17 листопада 2005 року № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 р. за №1428/11708, передбачено порядок пропуску через митний кордон України транспортних засобів :
при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:
-що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
-реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
-що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу. Працівники дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, замість довідки МЗС України подають довідку відповідної закордонної дипломатичної установи України про повернення з довгострокового відрядження або після проходження дипломатичної служби;
-паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Митний огляд ТЗ у пункті пропуску через державний кордон України здійснюється з обов'язковим складанням Акта про проведення митного огляду товарів і додаткового аркуша. Такий Акт митного огляду підписується посадовою особою митного органу, що здійснила митний огляд, і власником ТЗ (уповноваженою особою), засвідчується відбитком особистої номерної печатки цієї посадової особи та залишається в справах митного органу разом з документами, на підставі яких був проведений митний контроль .
На підставі вищезазначених вимог законодавства на пункті пропуску «Ягодин-Дорогуськ» митного поста «Ягодин» здійснено митний огляд автомобілю, про що складено Акт від 06.08.2019 р. №UА205010/2019/321955.
За результатами огляду посадовою особою митного органу зазначено в розділі «Наявні пошкодження та ознаки експлуатації» опису наступну інформацію: забруднений та пошкоджений салон, сидіння; сліди підтікання оливи на двигун внутрішнього згоряння; сколи та подряпини лакофарбового покриття по всьому кузову.
Показник одометра зазначено на рівні 392693,00 км.
З даним Актом ознайомлено позивача, що підтверджується його власним підписом.
Згідно ч. 2 розділу III наказу №1118 декларування ТЗ проводиться власником (уповноваженою особою) митному органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає власник ТЗ (або має намір проживати власник ТЗ, який є громадянином-нерезидентом), шляхом подання митної декларації.
На кожний транспортний засіб оформлюється окрема митна декларація.
За митною декларацією від 12.08.2019 № UA10150/2019/234544 декларантом заявлено до митного оформлення оцінюваний товар у кількості 1 шт.
Відповідно до статті 320 МКУ форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Обов'язковість застосування АСАУР передбачено також положеннями стандартних правил 6.3, 6.4, 6.9 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про приєднання України до протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.361 МКУ.
Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю , що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.(ч.2 ст.361 МКУ).
В п.4.5.4 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» визначено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації виконується, зокрема, така митна формальність, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою автоматизованої системи аналізу ризиками (далі-АСАУР).
При митному оформленні було проведено контроль із застосуванням АСАУР відповідно до ст. 337 МКУ.
Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю». Цей порядок розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій.
Модуль АСАУР імплементовано до програмно-інформаційного комплексу «Інспектор 2006», який введено в експлуатацію наказом Держмитслужби України від 25.01.2007 № 48 з метою вдосконалення механізму митного оформлення товарів. Саме за допомогою ПІК «Інспектор 2006» під час перевірки електронної копії ЕМД здійснюється оцінка ризиків відповідно АСАУР.
Відповідно до розділу IV Порядку 684 за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі-СУР), що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю.
При цьому формується перелік митних формальностей.
Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР містить відомості про: назву митної формальності; підрозділ / посадову особу - ініціатора включення митної формальності до переліку, прізвище, ініціали посадової особи, яка безпосередньо доповнила перелік; підстави включення митної формальності до переліку; вид митної формальності (обов'язкова, обов'язкова за умови, у разі потреби); повідомлення до митної формальності.
Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР (п.4 розділу IV Порядку 684) з метою визначення митних формальностей, виконання яких налужить до їх компетенції.
Таким чином, при внесенні електронної копії спірної митної декларації спрацювали наступні профілі ризиків:
На підставі частини 4 ст. 337 МКУ автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР) за декларацією від 12.08.2019 №UA110150/2019/234544 (відмовлена) згенеровано форми митного контролю:
103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;
105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;
210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу»;
911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».
За результатами здійснених форм контролю встановлено: вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: WDB2037461E054226, валюта- EUR, вартість- 4800,00.
За результатом перевірки ЕМД та документів, митного оформлення встановлено наступне.
Відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Назаром МФУ від 30.05.2012 № 631 для виконання відповідних митних формальностей з урахуванням положень ст. 254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою (рахунок на продаж авто, свідоцтво про реєстрацію ТЗ) для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Згідно наданих товаросупровідних документів фактурна вартість товару становить 2400,00 євро .
Заявлені декларантом складові митної вартості товару становлять 100 євро.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару за ЕМД №UA110150/2019/234544 декларантом 04.07.2019 надані наступні документи:
рахунок купівлі-продажу від 31.07.2019 № б/н, під кодом документу «0862» - декларація про походження товару декларантом зазначено рахунок купівлі-продажу від 31.07.2019 № б/н;
акт про проведення огляду транспортного засобу від 06.08.2019 №UA205010/2019/321955, складений Волинською митницею ДФС ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2008 №НОМЕР_3;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2008 № НОМЕР_4 ;
довідка про транспортні витрати від 12.08.2019 б/н, написана власноруч одержувачем оцінюваного товару;
висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 12.08.2019 №1325т19 щодо ідентифікації КТЗ;
договір про надання послуг митного брокера від 12.01.2018 №209 (зазначено у графі 44, проте копії даного документу не надано);
паспорт громадянина України від 19.09.2014 №НОМЕР_5;
довідка з органу сертифікації від 08.08.2019 №UА.009.134871-19;
картка платника податків від 22.08.2011;
касовий ордер від 05.08.2019 № 43340885 (квитанція УкрГазБанку);
закордонний паспорт від 15.04.2016 № НОМЕР_6.
Декларант 12.08.2019 о 15 год.04 хв. надіслав лист № 12-08 до митного органу у якому зазначив про бажання самостійно надати додаткові документи.
12.08.2019 о 16 год.51 хв. декларантом надіслано лист №12-08/1 про неможливість надати додаткові документи.
На підставі отриманого листа №12-08/1, а також на підставі спрацювання форм контролю № 105-2, № 106-2, посадовою особою митного поста «Слобожанський» сформовано запит до спеціалізованого підрозділу митниці від 12.08.2019 №234544/МВ/10.
Відповідно до розділу II наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:
2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо);
Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
2.12. Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.
З метою визначення митної вартості митниці необхідно встановити якісні характеристики даної моделі автомобіля згідно комплектації і їх вплив на вартісні характеристики.
Частиною 7 наказу ДМСУ №1118 передбачено, що у випадках необхідності вирішення питань щодо визначення року виготовлення ТЗ, класифікації ТЗ згідно з УКТЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів: митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.
Відповідно до п.4.1. ст. 54 МКУ, відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п.10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідно до п.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених МКУ, одночасно з митною декларацією декларант подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно п.2 ст.53 МКУ, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до відомостей про транспортні витрати згідно наданої до митного оформлення ЕМД громадянина ОСОБА_3 , вказано, що на доставлення товару декларантом понесено витрати у розмірі 100 євро, однак документально зазначена вартість доставки не підтверджена.
Декларантом не надано жодного документу, що містить вартість або підтверджує здійснення оплати вартості, яка пов'язана з переміщенням оцінюваного транспортного засобу, а саме: калькуляцію витрат на доставку, вартість, оплата пального, інших витрат (якщо переміщення здійснювалось третьою особою: договір на перевезення, документи щодо вартості, рахунки та/або квитанції на оплату вартості, інші платіжні та/або банківські документи).
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 (надалі - Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до п.2 ст.53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких належать:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Надана до митного оформлення довідка гр. ОСОБА_3 від 12.08.2019 не відповідає вимогами вищезазначених нормативних документів.
Крім того, вказаний документ не відображає особливостей переміщення транспортного засобу (в т.ч. маршруту транспортування).
За таких обставин, об'єктивно транспортні витрати у заявленому позивачем розмірі не обґрунтовані.
До митного оформлення надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1325т19 від 12.08.2019, яким досліджено модель, марку, тип кузова, об'єм двигуна, країна виробництва та походження транспортного засобу.
Такий висновок долучений позивачем до матеріалів справи.
З аналізу його змісту судом встановлено, що висновки експерта не містять відомостей щодо вартісних характеристик, які необхідні для визначення митної вартості.
Тобто у спірних відносинах, з урахуванням відсутності запитуваних митницею документів, висновок експерта не містить доказової інформації в розумінні ст. 73 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, провести перевірку заявленого декларантом числового значення вартості відповідно до вимог ст.54 МКУ було неможливим.
За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризикованості операцій, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог ч.2, ч.3 ст.53 та ст.335 МКУ (документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена), протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності):
за наявності банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару
документи, що містять відомості про вартість перевезення;
висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
копія митної декларації країни відправлення.
Згідно п 6. ст.53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Враховуючи вищезазначене, декларанта власника транспортного засобу повідомленням №1 від 12.08.2019 (надіслано декларанту о 17 год.57 хв.) повідомлено щодо виявлених митним органом розбіжностей у наданих до митного оформлення документах, про що свідчить відмітка про надіслання та отримання даного документу у програмному комплексі АСМО ПІК «Інспектор 2006», що підтверджується наданим до суду витягом.
З даним повідомленням декларанта ознайомлено 13.08.2019 о 09:20 год.
Таким чином, митним органом проведені попередні консультації з декларантом.
Відповідно до статті 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За таких обставин, на думку суду, на момент здійснення консультацій з метою обрання методу визначення митної вартості товару, у посадової особи митного органу були аргументовані підстави вважати наявними розбіжності у числових значеннях заявленої декларантом митної вартості товару.
Відповідно до вимог частин 1,3-4 статті 368 МКУ, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.
У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Керуючись положеннями частини шостої статті 54 МКУ митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
З урахуванням отримання від декларанта 13.08.2019 о 11 год. 34 хв. листа №13-08 щодо неможливості надати додаткові документи, посадовою особою митниці за результатами контролю правильності визначення митної вартості прийнято Рішення від 13.08.2019 № UА110000/2019/200174/2 про коригування митної вартості товару за ціною товару 4900,00 євро/шт.
Застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- ґ -резервний.
Відповідно до частини 1 статті 64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу , митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ).
Відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної торгівлі.
На підставі вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за № 883/21190) результати проведеної консультації з декларантом, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, зафіксовано у графі 33 відповідного Рішення.
Зазначення джерела коригування митної вартості, взятого за основу обчислення рівня коригування митної вартості здійснено з урахуванням вимог статті 56 Митного кодексу України, а також вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, де зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.
Відповідно до п. 1-2,4 статті 33 МКУ інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів , та інших документах. Інформаційні ресурси органів доходів і зборів - це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах органів доходів і зборів.
На підставі винесеного Рішення від 13.08.2019 №UА110000/2019/200174/2, посадовою особою митного поста «Слобожанський» Дніпропетровської митниці ДФС, було сформовано відмову у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, що оформлено Карткою відмови 13.08.2019 № UA10150/2019/00546.
Відповідно до статті 256 МКУ, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно розділу VII наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 МКУ для завершення митного оформлення, посадовою особою органу доходів і зборів, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару складені у відповідності до вимог закону.
За заявою декларанта, оцінювані товари випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України за ЕМД від 13.08.2019 №UА110150/2019/234823 з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до рішення від 13.08.2019 №UА10000/2019/200174/2 про коригування митної вартості, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Додаткові нарахування у сумі 21628,64 грн. зарезервовані на депозитному рахунку, відкритому в Казначействі на ім'я ДФС з відстроченням платежу до 11.11.2019 року.
Докази надання додаткових документів для підтвердження заявленого декларантом рівня митної вартості товару в матеріалах справи відсутні.
Відтак позивач не виконав обов'язку щодо підтвердження заявленої митної вартості товару.
Суд звертає увагу, що переклад Договору купівлі-продажу, наданого позивачем до суду, з іноземної мови на українську здійснено перекладачем Кузьміною К.С. 15.08.2019 р. Отже, зазначений документ не міг бути поданим до митного органу під час здійснення митного оформлення транспортного засобу, що також підтверджується відомостями графи 44 «Подані документи» ЕМД від 12.08.2019 № UА110150/2019/234544 (відмовлена) та від 13.08.2019 № UА10150/2019/234823 (оформлена) та відомостями зазначеними у картці відмови від 13.08.2019 № UА10150/2019/00546.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 13.08.2019 № UА10000/2019/200174/2 також зазначено про ненадання інших документів на підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення консультацій.
Таким чином, переклад наданих документів, датованих 11.04.2019 не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні КАС України у спірних відносинах та не може бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не досліджувались посадовою особою під час здійснення митного оформлення та не могли вплинути на прийняте митницею рішення.
Вказаної правової позиції додержується Вищий адміністративний суд України, який у пункті 5.1 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженого постановою Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2, зазначив, що із положення, закріпленого у частині першій статті 2 КАС України випливає, що завданням адміністративного судочинства є саме захист прав приватних осіб; адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб'єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб'єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції.
Дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органу доходів і зборів, а тому суперечить частині першій статті 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад.
Отже, суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.
Посилання позивача на судову практику з розгляду аналогічних спорів суд не приймає, оскільки оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів у наведених справах приймались посадовими особами митних органів у кожному конкретному випадку за результатами розгляду документів, наданих до митного оформлення, із зазначенням конкретних розбіжностей, які не мають жодного відношення до спірних відносин.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявних у позивача (декларанта) документів у вигляді паперових доказів, наданих до митного оформлення та до суду, не достатньо для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, оскільки фактично митна вартість товару обґрунтовується позивачем наявністю договору купівлі-продажу без відповідного перекладу на час розмитнення, що унеможливлює розмитнення транспортного засобу у спосіб, заявлений декларантом.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність свого рішення перед судом доведена.
При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не проводиться у відповідності до ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не проводиться у відповідності до ст. 139 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 02.12.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун