про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
03 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3559/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву позивачів та їх представника про відвід судді Волдінера Ф.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шпоти М.Л. начальника 2 відділу ДВС м. Луцька, Левчук І.О. старшого державного виконавця 2 відділу ДВС міста Луцька про скасування постанови,
В провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебуває справа №140/3559/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до начальника другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Шпоти Марти Леонідівни, головного державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук Ірини Олегівни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58940349 від 18.04.2019 про стягнення з позивача 1 виконавчого збору в сумі 12 933,36 доларів США.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду позовною заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
26.12.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивачів Михайлов Константин Іванович звернулись до суду із заявою про відвід судді Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Ф.А. Дана заява обґрунтована нелегітимністю, некомпетентністю, неетичністю, недобросовісністю судді Волдінера Ф.А., а також явною упередженістю судді до позивачів, наявністю у свідомості заявників чисельних сумнівів у його неупередженості.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 суд, що розглядає дану справу, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на підставі частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинив провадження в адміністративній справі до вирішення питання про відвід судді Волдінера Ф.А. іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 визначено суддю Мачульського В.В. для розгляду зазначеної заяви про відвід судді Волдінера Ф.А.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частинами одинадцятою, дванадцятою статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відтак, питання про відвід судді вирішено в порядку письмового провадження у дводенний строк з дня надходження заяви про відвід.
Суддя, з'ясувавши підстави заявленого відводу, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Як передбачено частиною першою статті 35 КАС України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частинами другою, третьою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому підстави, наведені у пунктах 1, 3, 5 частини першої статті 36 КАС України, є безумовними, а наведені у пунктах 2 та 4 - оцінними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» (справа №08692/79, рішення від 01.10.1982 року) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» (заява №10486/83) зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» (серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30 рішення від 24.02.1993 року) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Перевіряючи обґрунтованість мотивів та підстав заяви позивачів та представника позивачів про відвід судді Волдінера Ф.А., судом встановлено, що заява про відвід судді була подана після постановлення суддею ухвали від 09.12.2019 про залишення позовної заяви без руху та вказана заява про відвід фактично мотивована заявниками незгодою із цією ухвалою. Як зазначили позивачі та їх представник, винесення ухвали суду про залишення позову без руху викликає у них сумнів в об'єктивному вирішені спору.
З приводу наведеного варто зазначити, що за приписами частин першої, другої статті 169 КАС України постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху є правом судді, якщо він дійде висновку про недотримання встановлених вимог при поданні позовної заяви, і постановлення такої ухвали в жодному разі не є проявом упередженості до позивача чи прихильності до відповідача. За правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стосовно інших мотивів заяви про відвід, з яких позивачі дійшли переконання про нелегітимність, некомпетентність, неетичність та недобросовісність судді Волдінера Ф.А. при розгляді даної справи не можуть ґрунтуватися виключно на суб'єктивній оцінці обставин позивачів, а мають підтверджуватися доказами, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність обставин (належність доказів), за умови, що такі одержані з дотриманням процедур, визначених законом (допустимість доказів).
Враховуючи вищевикладені норми КАС України, суд зазначає, що сам лише сумнів позивачів та їх представника у неупередженості та об'єктивності судді Волдінера Ф.А., не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженості та об'єктивності суду. Оскільки наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Волдінера Ф.А. при розгляді даної справи, належними та допустимими доказами не підтверджено, відтак, суд дійшов висновку, що задоволенні заяви позивачів та їх представника слід відмовити.
Крім того, заяву про відвід судді подано позивачами та їх представником з порушенням строку заявлення відводу, передбаченого частиною третьої статті 39 КАС України. Недотримання порядку подання заяви про відвід, встановленого процесуальним законом, може вказувати про зловживання сторони процесуальними правами.
Керуючись статтями 35-37, 39, 40, 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви позивачів та їх представника про відвід судді Волдінера Ф.А., в адміністративній справі №140/3559/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шпоти М.Л. начальника 2 відділу ДВС м. Луцька, Левчук І.О. старшого державного виконавця 2 відділу ДВС міста Луцька про скасування постанови, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення щодо даної ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи по суті.
Суддя В.В. Мачульський