19 грудня 2019 року Справа № 160/9321/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., при секретарі судового засідання Дубовику Г.Е., за участі представника позивача - Кумченка В.Ю., представника відповідача - Єфіменка О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Стиль - Центр» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Стиль - Центр» (далі - ПП «Стиль-Центр», позивач) з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства «Стиль-Центр» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Стиль-Центр» з переліку ризикованих платників податків та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що через сервіс електронного кабінету платника податків останньому стало відомо про включення підприємства до переліку ризикових платників податків на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості та, як наслідок, зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач наголошує, що зазначене рішення порушує його права та інтереси з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. При цьому, на думку позивача він не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, визначених в п.1.6 листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.10.2019.
Відповідачем 22.10.2019 через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому контролюючий орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що включення платника податків до переліку ризикових здійснено на підставі інформації, відповідно до якої встановлено, що підприємством протягом січня 2019 року здійснено продаж ТМЦ на загальну суму ПДВ - 72,6 тис.грн., по яких відсутнє придбання товару на 14,4 тис. грн.
В підготовче засідання 22.10.2019 сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 19.11.2019.
Від позивача 18.11.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається про те, що Рішення про включення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості порушує права та інтереси позивача, з огляду на те, що такі дії контролюючого органу є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
В підготовче судове засідання 19.11.2019 з'явилися представник позивача та представник відповідача. На обговорення сторін поставлено питання щодо закриття підготовчого судового засідання. Представник позивача та відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого судового засідання, про що надали письмову згоду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.11.2019.
В судове засідання 26.11.2019 сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 03.12.2019.
В судове засідання 03.12.2019 з'явились представник позивача та представник відповідача. Сторони надали пояснення по суті справи. Розгляд справи відкладено на 19.12.2019.
В судове засідання 19.12.2019 з'явилися представник позивача та представник відповідача. Позивач просив позов задовольнити, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Стиль-Центр» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 24.06.2019 під час реєстрації податкової накладної від 04.06.2019 №76 через електронний кабінет дізнався про включення його до переліку ризикових платників податків на підставі п.1.6 Критеріїв ризиковості, що підтверджується копією Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, яка міститься в матеріалах справи.
З метою з'ясування підстав включення до переліку ризикових, представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит від 18.07.2019, копія міститься в матеріалах справи, за результатами розгляду якого, відповідач листом від 22.07.2019 №85044/10/04-36-07-04-13 протоколом від 20.02.2019 ПП «Стиль-Центр» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Протоколом від 20.02.2019 №84 засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання та схем роботи підприємств, комісією враховано інформацію, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення ПП «Стиль-Центр» до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.
З Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових СГ ПП «Стиль-Центр» вбачається, що основним видом діяльності платника податків є неспеціалізована оптова торгівля. ПП «Стиль-Центр» є платником ПДВ з 23.08.2006. Також в Інформаційній довідці зазначено, що сукупність фактів та обставин, які характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, може свідчити про створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.
Вказані обставини стали підставою для включення ПП «Стиль-Центр» до переліку ризикових підприємств.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
На виконання вимог Закону №2245 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій).
Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.
Згідно п.2 Порядку роботи комісій, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Пунктом 3 Порядку роботи комісій визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» п. 185.1 ст.185, підпункту «а»/«б» п. 187.1 ст. 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ІІК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб - сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податків до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України; розгляд наданої Комісією ДПС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податків з переліку ризикових платників податків.
Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, затверджених Постановою КМУ №117.
Рішення, які приймаються комісіями регіонального рівня, затверджені Постановою №117 (додаток 2 до Постанови №117) та наказом ДФС №523 (додатки 1 та 2 до наказу №523), а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.
Відповідно до п.8 наказу ДФС №523 до протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
Відповідно до п. 9 наказу ДФС №523 інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС «Податковий блок». Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.
З наведеного вбачається, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, на виконання вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій та критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідні критерії ризиковості у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися виключно листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.
За змістом пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Крім того, листом ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 передбачено, що головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
З рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 20.02.2019 №84, яким ПП «Стиль-Центр» віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, вбачається, що воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.
При цьому, пп.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 визначено різні критерії ризиковості платника податків, водночас зі спірного рішення про віднесення ПП «Стиль-Центр» до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19), листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.1.6 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, а не будь-яких на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, суд доходить висновку, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 є безпідставним.
Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, Рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 20.02.2019 №84, яким ПП «Стиль-Центр» віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), є протиправним через його невмотивованість та необґрунтованість та, відповідно, підлягає скасуванню.
Доводи відповідача відносно того, що висновки, наведені у спірному рішенні (протоколі), є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення (протокол) не порушує прав позивача, а віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків, суд вважає безпідставними, оскільки віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних такого платника податків, а, отже, таке рішення створює негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових перешкод в здійсненні господарських операцій (а саме: необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.
Також, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП «Стиль-Центр» з переліку ризикових платників податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення про віднесення позивача до цього переліку та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративному суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх дій не доведено.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений ПП "Стиль-Центр" судовий збір у сумі 3842 грн., (платіжне доручення від 12.08.2019 №922), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Стиль - Центр» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства «Стиль-Центр» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «Стиль-Центр» з переліку ризикованих платників податків , які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ПП «Стиль-Центр» судовий збір в розмірі 3842 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 20.12.2019.
Суддя О.В. Маковська