20 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2690/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича (далі - головний інспектор ДАБІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №266 від 13.08.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, замовником яких є ОСОБА_1 .
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки позивач як власник об'єкта нерухомості та земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 322, 375 Цивільного кодексу України має право провести його реконструкцію. Перебування нерухомого майна у зоні перспективної багатоквартирної житлової забудови не є підставою для обмеження прав власника, які передбачені законом. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Відповідач 27.09.2019 року за вх. №15869/19 подав відзив, де просив у задоволенні позову відмовити, оскільки за результатом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.08.2019 року зафіксовано порушення об'єктом нагляду законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні; відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд; відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. У зв'язку з чим головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. правомірно 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в позові відмовити повністю.
В судове засідання, яке було призначене на 20.12.2019 року позивач та її представник не прибули, подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Також на вказану дату і відповідач та його представник в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 .
На підставі звернення ОСОБА_1 від 01.03.2019 року №П 22707 про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.02.2019 року №10-МУ, наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05.03.2019 року №13-МУ затверджено зміни до містобудівних умов та обмежень, а саме назву об'єкта будівництва замість слів «Реконструкція квартири АДРЕСА_1» читати ( Реконструкція квартири АДРЕСА_1» .
На підставі Довідки про результати документальної перевірки від 16.07.2019 року, Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано наказ №789 від 18.07.2019 року «Про проведення позапланової перевірки», яким зобов'язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2019 року №47, відповідачем у присутності начальника Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Туза В. В. проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2019 року.
Складеним актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.08.2019 року зафіксовано порушення об'єктом нагляду законодавства у сфері містобудівної діяльності:
1) в п. 3 розділу «Загальні дані» не вказані рішення про затвердження Генерального плану м. Луцька та Плану зонування території м. Луцька. Порушено п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови. Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 року №71/13, земельна ділянка знаходиться в зоні перспективної багатоквартирної забудови до 5 поверхів (ПЖ-4). Відповідно до витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року №НВ-0704260412018 земельна ділянка передана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні. Порушено ч. 2 ст. 5 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону.
2) в п. 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд. Зроблено посилання на вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1.7.2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (табл.1). Порушено п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону.
3) в п. 6 текстової частини вказаного вище розділу відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Порушено п. 8 ч. 1 ст. 1 та п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону.
За результатом проведеної перевірки головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція квартири № АДРЕСА_1 », затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ, яке є предметом оскарження в даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури віднесено структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698) передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до Порядку № 698 основними завданнями нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду.
11.06.2019 року на ім'я начальника Управління ДАБІ у Волинській області від ОСОБА_2 жителя АДРЕСА_9 надійшла заява про перевірку містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
Також аналогічне звернення на ім'я начальника Управління ДАБІ у Волинській області 02.08.2019 року було подане мешканцями АДРЕСА_9 та АДРЕСА_8 з вимогою провести перевірку та скасувати містобудівні умови об'єкта будівництва.
Підпунктом 5 пункту 15 Порядку №698 встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об'єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Керуючись статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпунктом 5 пункту 15 Порядку №698, на підставі Довідки про результати документальної перевірки від 16.07.2019 року, Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано наказ №789 від 18.07.2019 року «Про проведення позапланової перевірки», яким зобов'язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
Також на підставі Довідки про результати документальної перевірки від 16.07.2019 року та наказу №789 від 18.07.2019 року «Про проведення позапланової перевірки» Головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацькому Валерію Миколайовичу видано направлення від 06.08.2019 року №47 про проведення позапланової перевірки.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2019 року №47, відповідачем у присутності начальника Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Туза В.В. проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 №13-МУ.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2019 року, відповідно до вимог п.п. 23-25 Порядку №698, якими передбачено, що за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
Складеним актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.08.2019 року зафіксовано наступні порушення об'єктом нагляду законодавства у сфері містобудівної діяльності:
1) в п. 3 розділу «Загальні дані» не вказані рішення про затвердження Генерального плану м. Луцька та Плану зонування території м. Луцька. Порушено п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови. Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 року №71/13, земельна ділянка знаходиться в зоні перспективної багатоквартирної забудови до 5 поверхів (ПЖ-4). Відповідно до витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року №НВ-0704260412018 земельна ділянка передана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні. Порушено ч. 2 ст. 5 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону.
2) в п. 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд. Зроблено посилання на вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1.7.2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (табл.1). Порушено п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону.
3) в п. 6 текстової частини вказаного вище розділу відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Порушено п. 8 ч. 1 ст. 1 та п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону.
По першому порушенню акту перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.05.2017 року № 135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2017 року за № 714/30582, містобудівні умови та обмеження мають містити дані про відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
На думку відповідача, саме про відповідність функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні в п. 3 розділу «Загальні дані» МУО від 20.02.2019 року №10-МУ зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ об'єктом нагляду не зазначено, а про відповідність містобудівній документації зазначено недостовірні відомості, оскільки наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають положенням Генерального плану м. Луцька, Плану зонування території м. Луцька, відповідно до яких, функціональне призначення території для перспективної багатоквартирної забудови, тобто, будинками, що мають дві і більше квартир. Вказане на думку відповідача, є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону, проте суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, копія якого в цій частині оглянута в судовому засіданні та приєднана до матеріалів позову, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.07.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:11:122:0058 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Суд звертає увагу, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Єдина умова, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
Суд враховує, що проводячи реконструкцію квартири під житловий будинок, позивачка діяла з дотриманням вимог містобудівної документації. У заяві про видачу містобудівних умов вона зазначала саме реконструкцію квартири під житловий будинок і зазначала відомості про земельну ділянку, якою володіла і користувалася на законних підставах.
Зазначені дії свідчать про те, що до містобудивних умов внесено достовірні відомості. Відтак, їх скасування з цієї підстави є протиправним.
Аналогічна правова позиція щодо зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель викладена Верховним Судом в постанові від 31.07.2019 року в справі №806/5308/15.
Щодо зазначення відповідачем другого і третього порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.1 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону, містобудівні умови та обмеження повинні містити мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд. Однак, об'єкт нагляду у виданих МУО від 20.02.2019 року №10-МУ зі змінами від 05.03.2019 року № 13-МУ не вказав мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд, що унеможливлює встановити планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва. Зроблено лише посилання на вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН В.1.1.7.2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (табл.1).
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону, містобудівні умови та обмеження повинні містити охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Також об'єкт нагляду у виданих МУО від 20.02.2019 року №10-МУ зі змінами від 05.03.2019 року № 13-МУ не вказав цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Не зазначена і наявність або відсутність охоронних зон об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, що також унеможливлює встановити планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що загальне посилання на норми ДБН, які містяться в містобудівних умовах та обмеженнях, не є зазначенням мінімально допустимих відстаней до існуючих червоних ліній та будівель і споруд, а тому вказана обставина є підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, що й зробив відповідач.
Аналогічна правова позиція щодо не зазначення мінімально допустимих відстаней до існуючих червоних ліній та будівель і споруд, що є підставою для їх скасування, викладена Верховним Судом в постанові від 13.12.2018 року в справі №813/2797/15.
Відтак, саме з вищевказаної підстави позов до задоволення не підлягає.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом не підтвердилися обставини викладені в пунктах 2, 3 акту перевірки щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог в цій частині.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повне рішення суду складено 02.01.2020 року.