Постанова від 24.12.2019 по справі 642/5062/19,642/5066/19,642/5063

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №643/2012/19 Суддя 1-ї інстанції: Грінчук О.П.

Провадження № 33/818/1193/19

Категорія: ст. 124, 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П. за участю особи, відносно якої винесено постанову у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , потерпілих по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.08.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.08.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Судом першої інстанції із посилання на зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №200477 від 14.07.2019 року було встановлено, що в цей день о 16.25 в м.Харкові по пров. Озерянському, 94 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus RX 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем Lexus RX 350, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям завдані механічні пошкодження, а їх власникам матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Після чого ОСОБА_1 не зупинилась та поїхала з місця пригоди. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №200478 від 14.07.2019 року вона порушила вимоги п. 2.10-а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2019 року о 16.27 в м. Харкові по вул. Велика Панасівська, 67-а, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus RX 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власники матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Після чого ОСОБА_1 не зупинилась та покинула місце пригоди, порушила вимоги п. 2.10-а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.

Окрім викладеного, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №141703 від 14.07.2019 року судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2019 року о 16.27 в м.Харкові по вул. Велика Панасівська, 67-а водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Lexus RX 350, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я відмовилась в присутності двох свідків. Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження по справі.

В апеляційній скарзі вказує, що інші учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мають до неї претензій матеріального та морального характеру.

Згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 26/19 від 24.07.2019 року при судово-токсилогічному дослідженні сечі спиртів не виявлено. Доставлена сеча була відібрана 14.07.2019 року, однак доставити її на дослідження з 15.07.2019 року по 23.07.2019 року не мала змоги, оскільки її донька Софія хворіла і потребувала постійного догляду.

Також вказує, що згідно R-грами 2 пальці лівої кісті має краєвий перелом, що згідно висновку № 12-14/146 від 04.09.2019 року має середній ступень тяжкості тілесних ушкоджень.

Зазначає, що є вдовою, утримує двох дітей, які відвідують факультативні заняття, секції, які розташовані на значній відстані, у зв'язку з чим, автомобіль використовується виключно для перевезення дітей.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції вимог вказаних вище норм.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не спростовувала наявний в її діях склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та зазначила, що у зв'язку з тим, що за наслідками дорожньо-транспортних пригод погано себе почувала, тому і відмовилась проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Але в подальшому здала біологічний матеріал для дослідження, результат якого показав, що алкоголю немає.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність да керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, встановлено обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні апеляційних вимог апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення серії БД №200477, БД №200478 від 14.07.2019 року, серії ОБ №141703 від 14.07.2019 року, серії ОБ №141705, серії ОБ №141706 від 14.07.2019 року не спростувала, її вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, 124, 122-4 КУпАП також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суддею суду першої інстанції надано повну та належну оцінку.

Посилання на наявність розписок від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо відсутності до неї претензій матеріального та морального характеру, не спростовують наявності в її діях складів цих правопорушень.

Апеляційний суд також не вбачає підстав вважати необгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи свідчать про те, що вона, будучи водієм транспортного засобу, на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, відмовилась від проходження передбаченого ст. 266 КУпАП огляду. Ці обставини апелянт не спростовувала і при розгляді апеляційної скарги, і вони також повністю підтверджуються сукупністю тих доказів, які викладені у судовому рішення, яке оскаржується. Доводи щодо проходження ОСОБА_1 медичної експертизи від 24.04.2019 року №26/19 апеляційний суд до уваги не бере, оскільки таке дослідження проводилось без дотримання передбачених ст. 266 КУпАП процедур.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта за викладеними доводами.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Харква від 27.08.2019 року у відношенні ОСОБА_1 без змін.

Постанова є Остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик

Попередній документ
86770966
Наступний документ
86770968
Інформація про рішення:
№ рішення: 86770967
№ справи: 642/5062/19,642/5066/19,642/5063
Дата рішення: 24.12.2019
Дата публікації: 08.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна