Справа №635/1464/19 Суддя 1-ї інстанції: Токарева Н.М.
Провадження № 33/818/1007/19
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
28.12.2019 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., з участю захисника особи, відносно якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 - адвоката Манька Олексія Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Манька О.М. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-
Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі було закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 11.10.2018 рроку став учасником дорожньо-траспортної пригоди (ДТП), керував біля будинку № 167 по вул. Дніпровській в м. Мерефа, Харківського району Харківської області, транспортним засобом марки CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1 та перебував з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням, захисник Манько О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, закрити провадження по справі, і прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для усунення виявлених порушень Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №068276 від 11.10.2018 року зазначено, що керування автомобілем відбулося в 10:10, що на думку апелянта спростовується наявним в матеріалах справи протоколами про адміністративні правопорушення серії БД № 068275 від 11.10.2018 року та серії БД №185194 від 11.10.2018 року, в яких зазначено час керування відбулось 07:15, а також поясненнями свідків, які підтвердили, що транспортні засоби після дорожньо-транспортної пригоди були не придатні для експлуатації та керування.
Також зазначає, що судом першої інстанції було допитано свідків, але не надано аналізу їх пояснень.
Заслухавши пояснення захисника Манька С. М. , який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційних вимог апеляційний суд виходить з того, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 068276 від 11.10.2018 року, та постанови, яка оскаржена, ОСОБА_1 11.10.2018 року о 10:10 керував CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди та мав ознаки алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1).
В якості докази вини останнього у вчиненні наведених вище дій, до матеріалів справи додано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 068275 від 11.10.2018 року (а.с.9), де вказано, що 11.10.2018 року о 07:15 ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1 , в м. Мерефа на перехресті ул. Шевченка та вул. Дніпропетровська, виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу у русі транспортному засобу Kia Soul, державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головні дорозі, в результаті чого здійснив зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження та їх власникам завдані матеріальні збитки.
Крім того, згідно аркуша справи 11 відносно ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №185194 від 11.10.20178 року, де зазначено, що 11.10.2018 року о 07:15 водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він був причетним.
Тобто обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 068276 від 11.10.2018 року, та постанові, яка оскаржена не узгоджуються з обставинами в частині відображення часу подій у протоколах про адміністративні правопорушення серії БД № 068275 та БД №185194 від 11.10.2018 року. Матеріали справи свідчать про те, що автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди не могли самостійно рухатись.
Крім того, при розгляді апеляційної скарги встановлено, що постанова судді Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2019 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, які відображені у протоколах про адміністративні правопорушення серії БД № 068275 та БД №185194 від 11.10.2018 року та передбачених ст. 124, та ст. 122-4 КУпАП постановою Харківського апеляційного суду від 13.08.2019 року була скасована, а матеріали справи направлені до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області для усунення недоліків. Тобто на даний момент відсутнє судове рішення, яким встановлено, що водій ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду та перебував при цьому з ознаками алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, як передчасну, та направити матеріали справи до Управління патрульної поліції у Харківській області для усунення недоліків, та об'єднання в одне провадження матеріалів стосовно ОСОБА_1 за ст. ст. 130, 124 та 122-4 КУпАП.
При цьому апеляційний суд керується положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року, де зазначено -
«Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року зі змінами від 19.12.2008 року, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Манько Сергія Михайловича задовольнити частково.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 18.07.2019 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у Харківській області для належного оформлення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик