Справа № 619/1196/16-ц Головуючий суддя І інстанції Якименко Л. О.
Провадження № 22-ц/818/5476/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші процесуальні питання
26 грудня 2019 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.
суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Личак А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Якименко Л.О., по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Харківській регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області про визнання правочину недійсним,
У вересні 2019 року представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Дергачівського районного суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
При цьому послався на те, що вона з 02 червня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2016 є власником автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ - загальний легковий седан-В, який має реєстраційний номер НОМЕР_2 . 24 вересня 2019 року вона дізналася про наявність судових заборон стосовно вказаного автомобіля.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 квітня 2016 року в порядку забезпечення позову було накладено арешт на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ - загальний легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області 16 вересня 2016 року вжито заходів в порядку забезпечення позову, а саме розшуку та накладено арешт на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ - загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В заяві представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_5 посилався на те, що Згідно заочного рішення від 31 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - було задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 січня 2016 року автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02 червня 2016 року автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Зобов'язано Харківський регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області поновити право власності на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в за ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 7, ч. 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Отже, на момент звернення до суду з даним клопотанням: в наявності ухвалене судом рішення про задоволення позову; заходи забезпечення позову продовжують діяти понад дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили всупереч нормам ч. 7 ст. 158 ЦПК України; виконавче провадження за заявою позивача (стягувача) не відкривалося; подано вмотивоване клопотання про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Харківській РСЦ МВС України в Харківській області про визнання правочину недійсним.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити окрему ухвалу у відношенні судді Якименко Л.О.
В обґрунтування скарги зазначила, що на день ознайомлення її представника з матеріалами справи, в них не було заяви позивача (стягувана) ОСОБА_2 про видачу виконавчих листів, а тому висновки суду, в цій частині необґрунтовані.
Вказала, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень (відкритий публічний ресурс) і до цього часу відсутні взагалі (навіть не відкривалися) будь-які виконавчі провадження, які могли б бути відкриті за заявою позивача (стягувана) стосовно виконання судових ухвал про забезпечення позову в цій справі.
Зауважила, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року було задоволено повторне клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 стосовно скасування заходів забезпечення позову, які є предметом розгляду цієї апеляційної скарги на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2019 року, якою спочатку було відмовлено в скасуванні заходів забезпечення позову.
Вважає не доцільним відкликати апеляційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04.10.2019 р., оскільки аргументація та обґрунтування її неправомірності та протиправності (поряд з тими недоліками та порушеннями, що допущено цим же самим складом суду при вирішенні спору по суті) вимагають відповідного реагування судами вищих інстанцій.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , за відсутності інших учасників справи, які відповідно до наведеної норми ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України належним чином повідомлялись судом, не повідомили про причини своєї неявки, тому вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Всупереч передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України процесуального обов'язку вони також неодноразово проігнорували поштове повідомлення з викликом суду, що відповідно до ст. 44 ЦПК України суд апеляційної інстанції розцінює, як зловживанням процесуальним правом. Така процесуальна поведінка учасника справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи за їх відсутності.
Згідно положень ст. 367 ЦПК України, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 квітня 2016 року в порядку забезпечення позову було накладено арешт на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ - загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 вересня 2016 року вжито заходів в порядку забезпечення позову, а саме розшуку та накладення арешту на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ - загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заочним рішення від 31 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19 січня 2016 року автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02 червня 2016 року автомобіля марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Зобов'язано Харківський регіональний сервісний центр МВС України в Харківській області поновити право власності на автомобіль марки MITSUBISHI LANCER 1.6, рік випуску 2008, двигун об'ємом 1584, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , тип ТЗ-загальний легковий седан-в за ОСОБА_2 .
В матеріалах справи між аркушами справи 106 та 107 є заява позивача ОСОБА_2 від 26.12.2016 про отримання нею в той день виконавчого листа, яка зареєстрована в суді першої інстанції 26.12.2016 за вх. № 23825/16 Вх.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтував тим, що представником третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в клопотанні вказано, що виконавче провадження за заявою позивача (стягувача) - ОСОБА_2 не відкривалося, але жодних доказів стосовно вищевказаного твердження суду не надано.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:
1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:
1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Суд першої інстанції всупереч положень ст. 263 ЦПК України не звернув уваги, що у справі відсутні відомості про те, що за заявою позивача (стягувача) було відкрито виконавче провадження. Покладання на заявника обов'язку доведення цієї обставини є надмірним процесуальним тягарем, що не відповідає передбаченому ст. 11 ЦПК України принципу пропорційності, оскільки за відсутності виконавчого провадження заявник не має повноважень отримати такої інформації.
Наразі суд першої інстанції це питання з'ясував при розгляді аналогічної заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову по цій цивільній справі, на підставі даних автоматизованої системи виконавчих проваджень віж 09 жовтня 2019 року, згідно яких відсутні взагалі (навіть не відкривалися) будь-які виконавчі провадження, які б могли бути відкриті за заявою позивача (стігувача) ОСОБА_2 стосовно виконання судових ухвал про забезпечення позову.
Виконавче провадження за заявою позивача (стягувача) - ОСОБА_2 не відкривалося, що було встановлено ухвалою Дергачівського районного суду Хакрівської області від 15.10.2019 по цій справі № 619/1196/16-ц, провадження № 2-зз/619/15/19 (а.с. 187-188).
При таких обставинах у суду першої інстанції були передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України підстави для скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на те, що на день розгляду цієї скарги ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року по цій справі № 619/1196/16-ц, провадження № 2-зз/619/15/19 вже було задоволено аналогічне клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову згідно вищезгаданих ухвал цього ж суду першої інстанції від 29 квітня 2016 та від 16 вересня 2016 року - відсутні підстави вирішувати це питання повторно.
Колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, які є недоведеними.
Оскільки оскаржене судове рішення від 04.10.2019 не відповідає нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України його скасовує та частково задовольняє скаргу.
Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2019 року - скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2019 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії П.В. Кісь.
О.М. Хорошевський.