Провадження № 22-ц/803/10330/19 Справа № 188/782/19 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
24 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року про забезпечення позову
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, -
У провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.
ОСОБА_2 звернулась до Петропавлівського районного суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила що спільним сумісним майном (сумісно придбаним під час проживання в шлюбі), відповідно до позову, є автомобіль марки RENAULT моделі TRAFIK категорії В, 2007 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.05.2017 року на імя відповідача.
Відповідно до позовної заяви вона просила суд, залишити вказаний автомобіль на її користь та стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/3 вартість спільного майна у сумі 82 092,00 грн. (вісімдесят дві тисячі дев'яносто дві грн.. 00 коп.)
Виходячи з середньої ринкової вартості аналогічного автомобіля ціна позову складає 164 183,00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі вісімдесят три грн.. 00 коп.)
Зважаючи на те, що відповідач на даний час фактично володіє автомобілем, який є предметом спору, використовує його на власний розсуд, має можливість фактично ним розпорядитися (наприклад, використовувати особисто, передавати іншим особам, здійснити його відчуження тощо), що може призвести до пошкодження чи вибуття цього автомобіля з володіння відповідача.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року заяву задоволено.
Застосовано забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, а саме:
- накладено арешт на автомобіль марки RENAULT моделі TRAFIK категорії В, 2007 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.05.2017 року за ОСОБА_1 ;
- заборонено відчуження автомобіля марки RENAULT моделі TRAFIK категорії В, 2007 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.05.2017 року за ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, вид забезпечення позову, який застосував суд першої інстанції, є відповідним предмету позову.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виник спір та існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду, а тому є підстави для забезпечення позову. Обраний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, адекватним та не порушує права інших осіб.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, підлягають відхиленню, оскільки між сторонами наявний майновий спір щодо автомобілю, що об'єктивно є співмірним із запропонованим позивачем заходом забезпечення позову, який не завдасть істотної шкоди майновим правам власника.
Враховуючи ціну позову та характер правовідносин між учасниками справи, суд першої інстанції дійшов правильних та вмотивованих висновків щодо необхідності забезпечення позову для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко