02 січня 2020 року
м. Харків
Справа № 638/6360/16-ц
Провадження № 22-ц/818/23/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Коваленко І.П.,
суддів Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року, постановлену суддею Руднєвою О.О., -
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 31 липня 2017 року шляхом поштового відправлення звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Вказана справа разом із апеляційною скаргою надійшла до суду апеляційної інстанції 26 грудня 2019 року.
Згідно висновку службової перевірки було встановлено, що секретарем судового засідання Підвисоцькою А.М. належним чином не виконано посадові обов'язки положення процесуального законодавства та вимоги Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, Апеляційних судах міст Києва та Севастополля, Апеляційному суді АР Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справи, затвердженої наказом ДСА України від 17 грудня 2013 року №173, а саме не забезпечено надіслання апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 на ухвалу суду від 20 липня 2016 року разом зі справою №638/6360/19.
При вирішення питання про відкриття апеляційного провадження колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Згідно п. 13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно положень п.1 ч.2 ст.358 ЦПК України 2017 року незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначена норма процесуального закону незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладає на суд обов'язок відмовити у відкритті провадження, оскільки зазначений строк апеляційного оскарження є граничним.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду постановлена 20 липня 2016 року. Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги був понеділок - 25 липня 2016 року. Таким чином, строк на оскарження ухвали суду сплив 26 липня 2016 року - у вівторок. Апеляційна скарга представником відповідача ОСОБА_3 подана на поштове відділення 31 липня 2017 року, яка надійшла до суду 04 серпня 2017 року, тобто більш ніж через рік після постановлення оскаржуваної ухвали суду.
Також, як було зазначено вище, апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скарги надійшла лише 26 грудня 2019 року. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких звернень/запитів відповідача та/або його представника щодо причин не розгляду його апеляційної скарги у продовж тривалого строку, зокрема з моменту подання апеляційної 31 липня 2017 року по теперішній час, що свідчить про незацікавленість останніх у розгляді цієї справи судом.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
Дані висновки суду не суперечать практиці Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Стосовно питання доступу до суду Суд у справі «МПП "Голуб" проти України» повторює, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, ст. 13-18, п. 28-36).
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С .А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
З огляду на викладене, керуючись вимогами ч.2 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Керуючись ст.ст.358 ЦПК України, суд -
У відкритті провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 липня 2016 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.П. Коваленко
Судді А.І. Овсяннікова
І.С. Сащенко