Справа №760/33177/19
Провадження №3/760/9941/19
06 грудня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря Попова Р.П., представника Київської міської митниці ДФС Грабчака П.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 26.03.2019 органом 8037, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України, -
04.12.2019 р. до Солом'янського районного суду м. Києва від Київської міської митниці ДФС надійшов адміністративний матеріал з протоколом про порушення митних правил №0797/10000/19 від 01.11.2019 року, складений відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України.
Відповідно до протоколу №0797/10000/19 про порушення митних правил від 01.11.2019 року, вбачається, що 01.11.2019 року о 14 годині 20 хвилин в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу В2839 сполученням «Мінськ - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.
Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.
Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі, при усному опитуванні громадянином було заявлено, що він не переміщує нові речі.
Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , переміщував через митний кордон два місця багажу. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей в багажі знаходились: нові речі - кросівки «TM LOUIS VUITTON» - 2 пари, светр «TM LOUIS VUITTON» - 1 шт., взуття «Kiton» - 1 пара загальною вартістю - 3100 євро (85817,96 грн.). Норму на 1000 євро громадянину було пропущено.
З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянин України ОСОБА_1 самостійно забажав сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 КВА077387 від 01.11.2019 року на суму 18603,12 грн.
Товари переміщувались без ознак приховування.
Своїми діями пасажир - ОСОБА_1 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
В наданих письмових поясненнях від 01.11.2019 ОСОБА_1 зазначив, що віз подарунки на суму 3 100 євро, до посадових осіб митниці не звертався у зв'язку з незнанням митного законодавства.
Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.
У зв'язку з чим, 01 листопада 2019 року посадовою особою Київської міської митниці ДФС у відношенні громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол № 0797/10000/19 про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.
Представник Київської міської митниці ДФС України в судовому засіданні вважав обставини викладені в протоколі про порушення митних правил №0797/10000/19 від 01 листопада 2019 року доведеними та просив притягнути гр. України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувавши до нього стягнення, передбаченого санкцією ст. 471 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - гр. ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим про дату та час судового засідання. Заперечення проти викладеного в протоколі про порушення митних правил не подавав та викладених у ньому обставин не спростував.
З урахуванням вимог ст. 526 МК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення представника митного органу, дослідивши та оцінивши зібрані матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що 01.11.2019 року о 14 годині 20 хвилин в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС України при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу В2839 сполученням «Мінськ - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.
Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.
Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі, при усному опитуванні громадянином було заявлено, що він не переміщує нові речі.
Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , переміщував через митний кордон два місця багажу. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей в багажі знаходились: нові речі - кросівки «TM LOUIS VUITTON» - 2 пари, светр «TM LOUIS VUITTON» - 1 шт., взуття «Kiton» - 1 пара загальною вартістю - 3100 євро (85817,96 грн.). Норму на 1000 євро громадянину було пропущено.
З частини вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро на одну особу громадянин України ОСОБА_1 самостійно забажав сплатити митні платежі за квитанцією МД-1 КВА077387 від 01.11.2019 року на суму 18603,12 грн.
Товари переміщувались без ознак приховування.
Частиною 5 статті 366 МК України встановлено, що обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Ст.ст. 196, 197 МК України, встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.
Відповідно до ст. 369 МК України особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 цього Кодексу.
Статтею 370 МК України визначений перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян, зокрема стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук (п. 11 ч.1 ст. 370 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.
Таким чином, своїми діями пасажир - ОСОБА_1 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
В наданих письмових поясненнях від 01.11.2019 р. гр. ОСОБА_1 зазначив, що віз подарунки на суму 3 100 євро, до посадових осіб митниці не звертався у зв'язку з незнанням митного законодавства.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Таким чином, переміщення гр. ОСОБА_1 товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, є порушенням митних правил, передбачене ст. 471 МК України, а саме, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, повністю підтверджується дослідженими у судовому засідання доказами, зокрема, даними протоколу про порушення митних правил №0797/10000/19 від 01.11.2019 року, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, ручної поклажі та багажу від 01.11.2019 № 323, письмовими поясненнями від 01.11.2019 р., та іншими документами в їх сукупності.
Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи в сукупності надані докази, суддя знаходить їх належними та допустимими, у зв'язку з чим приходить до висновку, що факт вчинення порушення митних правил передбаченого ст. 472 МК України повністю підтверджений в ході розгляду справи.
З огляду на наведене, в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 471 МК України.
Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ст. 471 МК України, вчинення правопорушення передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
З огляду на викладене, гр. ОСОБА_1 слід визнати винним у порушенні митних правил за статтею 471 Митного Кодексу України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції МД-1 КВА№077387 від 01.11.2019 р. громадянин ОСОБА_1 сплатив готівкові кошти за нові товари на загальну суму в розмірі 18603,12 грн.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованого митному органу товару в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив ОСОБА_1 полягає в недекларуванні товару при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти або товару.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 самостійно забажав сплатити митні платежі, що підтверджується квитанцією.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні товару, до гр. ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдавав державі іншої шкоди, якби він ввіз товар незадекларувавши його, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що цей товар ввозився на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було б не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що конфіскація товару, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника, оскільки позбавить правопорушника можливості використати цей товар за призначенням і ніяк не сприятиме вихованню гр. ОСОБА_1 та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про конфіскацію предмета правопорушення, суд враховує характер скоєного, особу правопорушника , дотримується «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки гр. ОСОБА_1 в подальшому.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 196-197, 366, 374, 471, 526-529 Митного кодексу України, суддя, -
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 26.03.2019 органом 8037, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., який необхідно сплатити за наступними банківськими реквізитами: Одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі; Код ЄДРПОУ одержувача: 38050812; р/р № UA058999980000031119106526010; Банк одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО: 899998. Призначення платежу: від (ПІБ) за ПМП від ____№______та постанови суду від ___.___.20__№___, код 050.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 26.03.2019 органом 8037, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя С.І. Кушнір