Справа № 722/997/19
03 січня 2020 року року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня третього курсу Сокирянського вищого професійного училища, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4
потерпіла: ОСОБА_5
представник потерпілої: ОСОБА_6
захисник: ОСОБА_7 ,
представник цивільного відповідача: ОСОБА_8
законний представник неповнолітнього: ОСОБА_9
неповнолітній підозрюваний: ОСОБА_3
Неповнолітній ОСОБА_3 27 лютого 2019 року біля 15 години 45 хвилин, на автобусній зупинці в селі Романківці Сокирянського району Чернівецької області, по вулиці Республіканській, керуючи технічно справним автомобілем „Mersedes -Benz Vito” реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не впевнився у безпечності і в тому, що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, розпочав рух заднім ходом. ОСОБА_3 не звернувся за допомогою до інших осіб. Рухаючись заднім ходом ОСОБА_3 допустив наїзд керованого ним автомобіля „Mersedes -Benz Vito” реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку та закритого перелому головки лівої променевої кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Факт вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, що має ознаки складу злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведено в судовому розгляді показаннями неповнолітнього, показаннями потерпілої, висновками експертів, та іншими документами, дослідженими судом.
Неповнолітній ОСОБА_3 дав суду показання про те, що 27 лютого 2019 року біля 15 години 30 хвилин, він без дозволу батьків взяв автомобіль і приїхав на автобусну зупинку в с. Романківці. ОСОБА_3 зупинився перед перехрестям і вирішив здійснити рух заднім ходом. ОСОБА_3 почав рух заднім ходом і почув, що хтось стукає в автомобіль. ОСОБА_3 одразу зупинився. ОСОБА_3 побачив, що потерпіла ОСОБА_5 лежала на землі. Одразу приїхав ОСОБА_9 і запропонував потерпілій допомогу, але вона відмовилася. ОСОБА_3 має посвідчення водія категорії А та А1.
Потерпіла ОСОБА_5 дала суду показання про те, що 27 лютого 2019 року біля 15 години 30 хвилин, вона прийшла на автобусну зупинку по вулиці Республіканській в с. Романківці. Коли ОСОБА_5 стояла на пішохідному переході, вона відчула удар з-заді і втратила свідомість. Коли ОСОБА_5 прийшла до свідомості, вона побачила, що лежать на дорозі, а над її колінами був мікроавтобус. Мікроавтобус від'їхав. У ОСОБА_5 боліла ліва рука, грудна клітина та голова. В цей час приїхав ОСОБА_9 , який дав їй 1000 гривень. Поліцію та лікарів не викликали. Після цього ОСОБА_5 поїхала в м. Чернівці, де їй встановили гіпс на пошкоджену руку. 4 березня 2019 року ОСОБА_5 почала лікуватися з приводу струсу головного мозку. Всього на лікування ОСОБА_5 витратила більше 27000 гривень. ОСОБА_5 була непрацездатною до 8 або до 09 квітня 2019 року. Лікування проходила у хірургічному відділення Сокирянської районної лікарні та у невропатолога Чернівецької обласної психіатричної лікарні. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 змушена періодично лікуватися. Страхова компанія виплатила ОСОБА_5 17456 гривень 23 копійки страхового відшкодування. Моральна шкода полягає у фізичному болі.
З виписного епікризу з історії хвороби №816/28 вбачається, що ОСОБА_5 перебувала на лікуванні в травматологічному відділення з 04 березня 2019 року.
З висновку судово-медичної експертизи №56 від 18 квітня 2019 року вбачається , що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у виді закритого перелому головки лівої променевої кістки, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок травматичної дії виступаючих частин кузова транспортного засобу при ДТП з послідуючим падінням потерпілої з висоти власного зросту на тверде дорожнє покриття з упором на китицю лівої руки. По часу свого виникнення відповідають на 27 лютого 2019 року. Такі тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
З висновку судової автотехнічної експертизи від 07 травня 2019 року вбачається, що робоча гальмова система, рульове керування, ходова частина та зовнішні світлові прилади автомобіля „Mersedes -Benz Vito” номерний знак НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані. Несправностей у робочій гальмовій системі, рульовому керуванні, ходовій частині та зовнішніх світлових приладах не виявлено.
З висновку судової авто технічної експертизи №204-а від 27.05.2019 року вбачається, що в діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху, що технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку із настанням даної пригоди. Технічна можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 для водія автомобіля „Mersedes -Benz Vito” номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 визначалася виконанням ним пункту 10.9 Правил дорожнього руху , і як слідує із наданих вихідних даних, для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б перешкоджали йому виконати вищевказані вимоги Правил дорожнього руху.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено та підтверджено сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.
Враховуючи те, що на момент вчинення суспільно небезпечного діяння та на час розгляду справи ОСОБА_3 є неповнолітнім, вислухавши думку прокурора та захисника, зважаючи на характеристики неповнолітнього, враховуючи умови його життя та виховання, суд вважає, що його виправлення можливе без застосування покарання і до неповнолітнього ОСОБА_3 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі неповнолітнього під нагляд батьків до досягнення ним повноліття.
Суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_9 та приватного акціонерного товариства „Страхова група „АТ „СГ„Ю.БІ.АЙ-КООП” слід задовольнити частково.
При цьому суд враховує, що обвинувачений заподіяв потерпілій матеріальну та моральну шкоду. Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
08 березня 2018 року між ОСОБА_10 та ПАТ „Страхова група „АТ „СГ„Ю.БІ.АЙ-КООП” був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності зазначений автомобіль „Mersedes -Benz Vito” номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі статтею 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (пункт 1.6 частини першої статті 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Забезпечений транспортний засіб - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункт 1.7 частини першої статті 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування передбачений у статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Такими підставами є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 не має посвідчення водія відповідної категорії, яка б надавала йому право керувати автомобілем „Mersedes -Benz Vito” номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_3 незаконно заволодів забезпеченим транспортним засобом.
ПАТ „Страхова група „АТ „СГ„Ю.БІ.АЙ-КООП” виплатило ОСОБА_5 17456 гривень 23 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що її витрати на лікування тілесних ушкоджень отриманих внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 склали 27010 гривень 19 копійок. Зокрема позивачка не надала суду належних доказів, які б підтверджували які саме ліки були їй призначені та в якій кількості для лікування тілесних ушкоджень отриманих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.
Суд вважає, що вимогу потерпілої про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.
Відповідно до статті 1179 Цивільного кодексу України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Батько неповнолітнього ОСОБА_11 не надав суду доказів, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Суд враховує, що обвинувачений своїми протиправними діями заподіяв потерпілій моральну шкоду, яка полягає в тому, що ОСОБА_5 переносила фізичній біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, душевні страждання в зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд також враховує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, заподіяній потерпілій суд враховує обсяг душевних страждань потерпілої вимоги розумності, виваженості та справедливості, характер і тривалість страждань, які переносила ОСОБА_5 .
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково і з ОСОБА_9 на користь потерпілої слід стягнути 20000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.
Суд також бере до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази понесення ОСОБА_5 судових витрат.
На підставі ст. 97, 105 КК України, керуючись ст.ст. 395,498-501 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі ОСОБА_3 під нагляд батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до досягнення ним повноліття.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 20000 (двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог до приватного акціонерного товариства „Страхова група „АТ „СГ„Ю.БІ.АЙ-КООП” про стягнення коштів в рахунок відшкодування витрат понесених на лікування - відмовити.
Речові докази по справі: автомобіль „Mersedes -Benz Vito” реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 - визнати за ОСОБА_10 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1884 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири) гривні 12 (дванадцять) копійок витрат на залучення експертів.
Арешт на автомобіль „Mersedes -Benz Vito” реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 накладений згідно ухвали слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом тридцяти днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд.
Суддя: