441/579/19 2-а/441/22/2019
24.12.2019 року Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:
головуючого судді Українець П.Ф.
за участі секретаря Петрик-Ключник М.Є.
представника Максиміва В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській обл. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 28.03.2019р. звернулась з позовом в суд, просила скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі закрити, мотивуючи тим, що 10.03.2019р. інкримінованого їй порушення ПДР України не допускала, тому постанова є незаконною.
Ухвалою суду від 18.10.2019р., за клопотанням представника позивача, до участі у справі залучено відповідачем Головне управління Національної поліції у Львівській обл.
В суді представник позивача Максимів В.І. позов підтримав, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі закрити, також пояснив, що ОСОБА_1 піддана адмінстягненню за ч. 1 ст. 126 КК України за керування 10.03.2019р. транспортним засобом "будучи непристебнутим ременем безпеки та без реєстраційного документа", однак, відповідальність водія за керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачена, крім того, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту керування позивачкою 10.03.2019р. транспортним засобом без реєстраційного документа.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належно (а.с.75).
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обстави, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. (а.с.15) ОСОБА_1 10.03.2019р. о 04 год. 20 хв., на вул. Ю. Миндик у с. Мшана Городоцького р-ну Львівської обл., керувала транспортним засобом будучи непристебнутою ременем безпеки, а також без реєстраційного документа, чим порушила п. п. 2.1. в), 2.3. а, б) ПДР України, скоїла правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, була оштрафована на 425 грн.
Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідальності за керування транспортним засобом із непристебнутим паском безпеки диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачено.
Отже, дії ОСОБА_1 у вищеозначеній постанові кваліфіковано неправильно.
Із змісту позову убачається, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом 10.03.2019р., в т.ч. о 04 год. 20 хв., порушення п.п. 2.1. в), 2.3. а, б) ПДР України не допускала, про що заявляла працівниками поліції та ними ж була позбавлена можливості пред"явити реєстраційний документ на автомобіль.
Такі покликання позивача відповідачем не спростовані.
Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивачка заперечила керування 10.03.2019р. автомобілем без реєстраційного посвідчення.
В оскаржуваній постанові серія ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про те, що позивачка ОСОБА_1 10.03.2019р., керуючи автомобілем не мала і не пред"явила поліцейському реєстраційне посвідчення на автомобіль, а отже й про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
У п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про Національну поліцію" вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.
Згідно матеріалів справи слідує, що відносно ОСОБА_1 не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема порушення п. 2.3. в) ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Отже, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення суду не надано.
Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачкою ОСОБА_1 10.03.2019р. ПДР України, суд вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в т.ч. скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, що відповідачем не доведено правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. на ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що означену постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 132, 134, 139, 241-246, 255, 2856 КАС України, суд -
позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 461665 від 10.03.2019р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, шляхом падання апеляційної скарги через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.01.2020р.
Суддя: Українець П.Ф.