номер провадження справи 5/3/20
02.01.2020 Справа № 908/3614/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" б/н від 26.12.2019 (вх. №08-11/263/19 від 27.12.2019) про забезпечення позову у справі №908/3614/19
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, буд. 28, код ЄДРПОУ 31793056)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 2; код ЄДРПОУ 13604509)
про стягнення 1500000,00 грн.
27.12.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" про стягнення 1500000,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами справи укладено договір поворотної фінансової допомоги №668 від 12.12.2019, на виконання якого позивач перерахував відповідачу 17.12.2019 кошти фінансової допомоги в розмірі 1500000,00 грн. За умовами п. 5.2 даного договору відповідач повинен був повернути кошти фінансової допомоги не пізніше 18.12.2019. Відповідач не виконав зобов'язання з повернення коштів, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача суми неповернутої фінансової допомоги в розмірі 1500000,00 грн.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 вказану справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3614/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/3/20. Підготовче засідання призначено на 29.01.2020 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач, з огляду на ризик невиконання рішення суду з боку відповідача, просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - корпус №2 (інв. №330 площею 24912,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 31726223101), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 2.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту норм ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, яке здійснюється за заявою учасника справи. Умовою вжиття таких заходів є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів до забезпечення позову, який наведений у ч. 1 ст. 137 ГПК України, не є виключним, однак суд має враховувати мету застосування заходів забезпечення - забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких звернувся учасник справи.
З викладеного вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивач з урахуванням приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України повинен довести наявність підстав для застосування відповідного заходу забезпечення позову.
Суд зазначає, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
В заві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Разом із тим, нерухоме майно, щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, не є предметом спору в даній справі. Відповідно до змісту вимог позивача вирішення спору в даній справі не передбачає винесення судового рішення про передачу позивачу майна, зазначеного в заяві про забезпечення позову, або вирішення спору про право на це майно. Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача грошових коштів. Отже, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач (накладення арешту на конкретне індивідуально визначене майно), не відповідає предмету позову (стягнення грошових коштів) та не пов'язаний з позовними вимогами.
Крім того, суд зазначає, що підставою для вжиття заходів для забезпечення мають бути обґрунтоване, документально підтверджене припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору щодо повернення коштів фінансової допомоги, борг не сплачений, що, на думку позивача, свідчить про ухилення відповідача від виконання судового рішення. Також позивач посилається на те, що сума стягнення є значною, господарська діяльність відповідача є збитковою, а на рахунках у банках недостатньо грошових коштів для виконання судового рішення. На підтвердження даних обставин позивач посилається на показники балансу та звіту відповідача за 9 місяців 2019 року. У зв'язку з цим позивач вважає, що існує ризик невиконання судового рішення з боку відповідача.
Суд зазначає, що сам по собі факт несплати відповідачем коштів фінансової допомоги, у зв'язку з яким подано позов у даній справі, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наявність заборгованості є предметом спору між сторонами і оцінка обґрунтованості доводів позивача про наявність чи відсутність боргу буде надана судом під час розгляду спору по суті. Зазначені обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду з боку позивача. В разі задоволення позову виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.
Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності грошових коштів на рахунках відповідача, а також доказів фактичної неможливості або утруднення виконання рішення.
Відповідно до вимог щодо форми і змісту заяви про забезпечення позову, які встановлені пунктом 6 частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Позивач не виклав пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п. 6. ч. 1 ст. 139 ГПК України.
З урахуванням викладеного, оскільки відсутні підстави для забезпечення позову станом на час розгляду цієї заяви, суд відмовляє в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" б/н від 26.12.2019 (вх. №08-11/263/19 від 27.12.2019) про забезпечення позову у справі №908/3614/19 з покладенням судових витрат в цій частині на позивача.
Керуючись ст. ст. 136 - 141, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" б/н від 26.12.2019 (вх. №08-11/263/19 від 27.12.2019) про забезпечення позову у справі №908/3614/19 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області.
Суддя К.В. Проскуряков