вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"02" січня 2020 р. Cправа №902/1148/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи - підприємця Гаврилюка Анатолія Івановича, с.Зарванці Вінницького району Вінницької області
до старшого слідчого Слідчого відділення Радомишльського відділення поліції ГУНП в Житомирській області Шатилома В.К.
про стягнення 67688,05 грн шкоди
До Господарського суду Вінницької області 28.12.2019 надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Гаврилюка Анатолія Івановича про стягнення на його користь з старшого слідчого Слідчого відділення Радомишльського відділення поліції ГУНП в Житомирській області Шатилома В.К. матеріальної та моральної шкоди.
Розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 27.12.2019, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Натомість, позивачем в порушення вимог вказаної статті до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік" і згідно зі ст.7 цього закону становить 1921,00 грн.
Суд зазначає, що предметом даного позову є майнова вимога у розмірі 67688,05 грн. Водночас, здійснивши розрахунок 1,5 відсотка ціни позову (67688,05/100*1,5=1015,32 грн) судом встановлено, що визначена сума в розмірі 1015,32 грн є меншою ніж розмір встановлений п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, в даному випадку потрібно застосувати передбачену вказаним положенням Закону мінімальну ставку судового збору, що дорівнює 1921,00 грн.
Як роз'яснено в п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Поряд з тим, позивачем в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано не засвідчену копію платіжного доручення №774 від 26.12.2019 про сплату 769,00 грн судового збору, що не відповідає наведеному вище, оскільки належним доказом сплати судового збору є виключно оригінал даного доручення.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не дотримано вказаних положень Кодексу та не надано докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1-4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, позивачем не надано докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, зокрема щодо: неправомірного вилучення відповідачем посвідчення водія ОСОБА_2 ; перебування водія ОСОБА_2 в трудових відносинах з ФОП Гаврилюком А.І.; виконання водієм ОСОБА_2 під час зупинки автомобіля відповідачем службових обов'язків покладених ФОП Гаврилюком А.І.; права власності ФОП Гаврилюка А.І. на автомобіль марки Mercdes-benz (державний номер НОМЕР_1 ); понесення та обґрунтування обов'язковості витрат, які позивач визначив, як витрати пов'язані із продовження доставки вантажу та подальшому повернені посвідчення водія ОСОБА_2 ; а також щодо можливості визначеного позивачем відповідача бути стороною в господарському процесі відповідно до положень ст. ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви б/н від 27.12.2019 без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- доказів сплати (доплату) судового збору у визначеному законом розмірі (1152,00 грн);
- оригіналу платіжного доручення № 774 від 26.12.2019 про сплату 769,00 грн судового збору;
- належних доказів надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек);
- докази на підтвердження обставин викладених в позовній заяві: неправомірного вилучення відповідачем посвідчення водія ОСОБА_2 ; перебування водія ОСОБА_2 в трудових відносинах з ФОП Гаврилюком А.І.; виконання водієм ОСОБА_2 під час зупинки автомобіля відповідачем службових обов'язків покладених ФОП Гаврилюком А.І.; права власності ФОП Гаврилюка А.І. на автомобіль марки Mercdes-benz (державний номер НОМЕР_1 ); понесення та обґрунтування обов'язковості витрат, які позивач визначив, як витрати пов'язані із продовження доставки вантажу та подальшому повернені посвідчення водія ОСОБА_2 ; а також щодо можливості визначеного позивачем відповідача бути стороною в господарському процесі відповідно до положень ст. ст. 4, 45 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача, що згідно положень ч.ч. 3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця Гаврилюка Анатолія Івановича б/н від 27.12.2019 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити, що відповідно до вимог ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України: "Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою".
4. За приписами ч.1 ст.255 ГПК України ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
5. Ухвала суду від 02.01.2020 у справі №902/1148/19 підписана суддею 02.01.2020.
6. Дану ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (АДРЕСА_1);
3 - представнику позивача - адвокату Савчуку М.В. (вул.Пирогова, 76в, оф.79, 21037);
4 - відповідачу (вул.Старийбульвар, 5/37, м.Житомир, 10008)