Справа № 2-10096/11
Провадження № 6/638/200/19
07 жовтня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Грищенко І.О.
за участю секретаря Подосокорської А.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» про заміну сторони (стягувача) правонаступником у цивільній справі № 2-10096/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 лютого 2019 року представник Товариства за обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою про заміну сторони (стягувача) правонаступником у цивільній справі № 2-10096/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 19 листопада 2012 року Дзержинським районним судом м.Харкова у справі № 2-10096/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором № М-111-06ФО від 22.04.2006 року у розмірі 21 619 грн. В позовних вимогах до ОСОБА_2 було відмовлено.
Для примусового виконання Рішення від 19.11.2012 року Дзержинським районним судом м.Харкова було видано виконавчі листи № 2-10096/11.
Постановою державного виконавця Шевченковського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області були відкрити виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором.
3 жовтня 2018 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило ТОВ «Вердікт Капітал», а ТОВ «Вердікт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №М-111-06-ФО, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 .
У зв'язку з викладеним представник заявника звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
В судове засідання учасники по справі не з"явились.
Представник заявника подав письмову заяву про розгляд заяви без його часті на підставі доводів, наведених в обґрунтування.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що що 19 листопада 2012 року Дзержинським районним судом м.Харкова у справі № 2-10096/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено рішення, яким позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором № М-111-06-ФО від 22.04.2006 року у розмірі 21 619 грн. В позовних вимогах до ОСОБА_2 було відмовлено.
Для примусового виконання Рішення від 19.11.2012 року Дзержинським районним судом м.Харкова було видано виконавчі листи № 2-10096/11.
Постановою державного виконавця Шевченковського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області були відкрити виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором.
3 жовтня 2018 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило ТОВ «Вердікт Капітал», а ТОВ «Вердікт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №М-111-06-ФО, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 .
Із змісту п. 2.1 Договору від 03.10.2018 р. вбачається, що за цим Договором ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступає Новому кредитору (ТОВ «Вердікт Капитал») належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 2.2 Договору від 03.10.2018 р. Новий кредитор набуває права кредитора за Основними договорами (права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором), включаючи право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «Вердікт Капітал» дійсно є правонаступником вибулого стягувача у виконавчому провадженні (ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») й тому є достатні правові підстави для заміни ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» як стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.11.2012 року по справі № 2-10096/11, на підставі якого було видано виконавчі листи №2-10096/11, відносно примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором № М-111-06-ФО від 22.04.2006 року у розмірі 21 619 грн. на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» (ідентифікаційний код 36789421, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Фізкультури,28-Д).
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» про заміну сторони (стягувача) правонаступником у цивільній справі № 2-10096/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Замінити Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» як стягувача у виконавчих провадженнях по примусовому виконанню рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.11.2012 року по справі № 2-10096/11, на підставі якого 20.12.2012 року було видано виконавчі листи № 2-10096/11, відносно примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором № М-111-06-ФО від 22.04.2006 року у розмірі 21 619 грн. на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ідентифікаційний код 36789421, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Фізкультури,28-Д).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання її копії.
Суддя Грищенко І.О.