Справа № 758/8423/18
Категорія 17
10 липня 2019 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти № 5 4 - го батальйону управління патрульної поліції у м. Києві Рибки М.В., третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції роти № 5 4-го батальйону управління патрульної поліції у м. Києві Рибки М.В., третя особа: УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії АР № 460342 від 08.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначав, що 08.06.2017 року інспектором роти 5 4-го батальйону управління патрульної поліції у м. Києві Рибкою М.В. було винесено постанову серії АР № 460342 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , 08.06.2017 року о 00-00 год. в м. Києві по вул. Визволителів, керуючи автомобілем «HONDA CIVIC» , д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху. Позивач, зазначає, що про наявність постанови, яка в свою чергу стала підставою для накладення виконавчою службою арешту він дізнався під час перебування у територіальному сервісному центрі у зв'язку з наміром продати транспортний засіб. Вказує, що оскільки відповідачем була винесена постанова за його відсутності, то він був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду для оскарження його дій.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 19.11.2018 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та залучення УПП в місті Києві як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог.
В судове засідання позивач не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити та ухвалити відповідне рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, пояснення на позов не подавав.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що згідно з постановою серія АР № 460342 від 08.06.2017 року, складеною відповідачем, 08.06.2017 року о 00-00 год. в м. Києві по вул. по вул. Визволителів, керуючи автомобілем «HONDA CIVIC» , д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху, чим порушив ПДР України. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, є неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор склав незаконну постанову за його відсутності і позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду для оскарження дій відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України (2017р.) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, відповідачем не надано суду доказів (фотозйомки чи відеозапису) на підтвердження порушення позивачем ч. 1 ст. 122 КУпАП, як того вимагає ст. 251 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заперечуючи вину у вчиненні зазначеного правопорушення, позивач зазначав, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, не доведена.
При винесенні постанови інспектор поліції не дав належної оцінки і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об"єктивного з"ясування обставин справи.
Постанова від 08.06.2017 року, складена відповідачем, не може оцінюватися судом у розумінні ст. 73 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, і інші докази, які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з положень ст. 77 КАС України відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Втім, у даному випадку матеріали справи не місять жодних доказів (пояснень осіб, свідків, фото або відео фіксації) на підтвердження порушення позивачем вимог ПДР, окрім висновків посадової особи патрульної поліції, що зафіксовані в оспорюваній постанові.
Таким чином, доказів порушення водієм ОСОБА_1 , 08.06.2017 року о 00-00 год. при керуванні автомобілем «HONDA CIVIC» , д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Визволителів в м. Києві, не надано.
В зв'язку з вищевикладеним та на підставі документів, що долучені до адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки його доводи є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а постанова про адміністративне правопорушення від 08.06.2017 року відносно ОСОБА_1 є незаконною та не обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України (2017 р.), суд за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП, якою встановлені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, то провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.122 КУпАП стосовно позивача підлягає закриттю.
Однак, суд не вбачає підстав для визнання дій інспектора УПП в м. Києві Рибки М.В. протиправними, оскільки останній відповідно до ст. 258 КУпАП мав право виносити постанову на місці зупинки автомобіля позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про правопорушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені статтею 122 Кодексу).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 статті 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
При цьому, положення ст.ст.278, 279 КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки у даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст.9 ч.2 КАС України суд може вийти за межі заявлених вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтресів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. А відтак, оскільки суд прийшов до всновку про скасування оскаржуваної позивачем постанови, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, то необхідно закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача.
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 71, 251-254, 268, 287 КУпАП, керуючись п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (2017 р.), ст.ст.2, 5, 9, 73, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти № 5 4 - го батальйону управління патрульної поліції у м. Києві Рибки М.В., третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2017 року серії АР № 460342, винесену інспектором патрульної поліції роти № 5 4 -го батальйону управління патрульної поліції у м. Києві Рибкою М.В., якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (двісті п'ятдесят п'ять грн.00 коп.).
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова