печерський районний суд міста києва
Справа № 757/66030/19-к
19 грудня 2019 року cлідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання тимчасово виконуючого обов'язки начальника слідчого відділення слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій підозрюється за ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні № 4201910106000316 від 10.10.2019, -
Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201910106000316 від 10.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділення слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 10 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи беззаперечно вказує на те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_9 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, позитивні дані про його особу та відсутність в кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України ризиків, які виправдовують застосування до особи виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, а також дослідивши матеріали сторони захисту, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №4201910106000316 від 10.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
18.12.2019 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру увчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.307 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних ( фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_10 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання прокурора і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі до 10 років.
Як особа ОСОБА_5 характеризується формально позитивно.
Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя у відповідність до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, той факт, що злочин пов'язний з посяганням на здоров'я необмеженого кола осіб, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вказаного злочину, майновий стан підозрюваного, який вказує на наявність в нього об'єктивної можливості переховуватися від слідства та суду шляхом виїзду за кордон, і приходить до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, використовуючи наявні в нього зв'язки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших підозрюваних в кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.
Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя, наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 , слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 гривень, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним додаткових процесуальних обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177-178, 183, 193-194,197 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 02 год 35 хвилин 15.02.2020 року.
Визначити ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
р/р 373 180 051 120 89;
МФО 820172;
код ЄДРПОУ: 26268059;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
В разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного, в разі внесення застави, наступні обов'язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1