Рівненський апеляційний суд
28 грудня 2019 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.12.1997 року Рівненським РВУ МВС України в Рівненській області, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи та судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Працівниками поліції був порушений порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП; матеріали справи, а також протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП складені з порушенням вимог чинного законодавства; в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б скоєння ним вищезазначеного правопорушення та вони містять відомості, які об'єктивно ставлять під сумнів абсолютність доведення його вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Рішення працівників поліції про складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього було прийнято без повного, всебічного і об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, за результатами безпідставно проведеного огляду водія транспортного засобу на предмет виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, із порушенням самої процедури відповідного огляду, у тому числі із використанням не сертифікованих та технічно несправних приладів, а також не направлення водія, який був не згідний з результатами огляду, до відповідного медичного закладу для подальшого огляду на предмет такого ж сп'яніння.
Підозра поліцейських у вживанні ним алкогольних напоїв не відповідала дійсності, оскільки алкогольні напої він взагалі не вживав, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, а до цього випив лише дві пляшки безалкогольного пива, про що неодноразово повідомляв працівників поліції.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено без належного залучення двох свідків, а саме без їхньої особистої та безперервної присутності під час такого огляду.
В порушення Інструкції з експлуатації газоаналізатора (алкотестера) «Drager Alkotest 6810» поліцейські перед тим, як запропонувати йому пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння, неодноразово підносили алкотестер до своїх мобільних телефонів та радіостанцій, торкалися руками розпакованого мундштука.
Крім того дані, які могли б бути отримані інспектором за допомогою такого газоаналізатора (алкотестера) «Drager Alkotest 6810», а також відповідний чек із результатами тесту об'єктивно не могли б слугувати належними та допустимими доказами перебування його в стані алкогольного сп'яніння, оскільки були б проведені поліцейськими за допомогою технічного несправного та не сертифікованого приладу.
Працівники поліції були зобов'язані направити його до медичного закладу для подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що належним чином зроблено не було.
Також, перебуваючи на місці події, він не отримав належних роз'яснень своїх прав та, будучи введеним в оману патрульним поліцейським, виконував свої підписи у відповідних процесуальних документах не тому, що був згідний з висновками, а тому, що виконував чітку вказівку патрульного, вважаючи її законною, який, у свою чергу, пояснював, що це проста формальність, а його дії, у разі незгоди, він зможе оскаржити в суді.
Просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07 вересня 2019 року о 04 год. 02 хв. на 149 км а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора (алкотестера) «Drager Alkotest 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, щознижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначаєтьсяст. 266 КУпАП,Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 252695 від 07.09.2019 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 вересня 2019 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зобов'язанням про відсторонення від керування транспортним засобом, відеозаписом правопорушення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о ста н о ви в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду С.С. Шимків