Номер провадження 3/754/4626/19
Справа №754/15584/19
Іменем України
27 грудня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УПГУНП у місті Києві
відносно: ОСОБА_1 , відповідно до протоколу адреса проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 08.10.2019 року біля 11:10 год. за місцем свого мешкання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї свекрухи: ОСОБА_2 ..
Зазначене підтверджується матеріалами адміністративного провадження і свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Для спростування своєї вини ОСОБА_1 до суду не з'явилася і доказів про поважність причин своєї неявки не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також про місце розгляду справи, однак, він не цікавиться провадженням у справі, що в свою чергу дає правові підстави для висновку про зловживання своїми процесуальними правами та свідчить про затягування розгляду справи по суті.
При складанні протоколу ОСОБА_1 свою вину визнала.
Враховуючи обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 має нести відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі: 340 грн. та з неї підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 173-2, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: суду не повідомлено) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі: 340 (триста сорок) грн. та стягнути судовий збір у сумі: 384 грн. 20 коп..
Скаргу або протест прокурора на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.