Номер провадження 2/754/7513/19
Справа №754/14299/19
Іменем України
20 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Клочко І.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП в порядку регресу,-
30.09.2019 р. позивач ПАТ «ПРОСТО-страхування» звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з вини відповідач 07.09.2018 р. на перехресті проспекті В. Порика та проспекту Правди в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, та автомобіля Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2 , було завдано матеріальних збитків, позивачем відповідно до договору добровільного страхування № РКS 1701711 від 13.10.2017 р., було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 10 165,60 грн. Враховуючи, що страховиком відповідача, на покриття завданих ним збитків, було здійснено страхову виплату в розмірі 5 399,94 грн., позивач змушений був звернутись до суду із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом, що склала 4 765,66 грн.
Ухвалою від 04.10.2019р. було відкрито провадження у названій справі з проведенням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у відповідності до ст.274 ЦПК України.
Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання відповідача до суду не надходили. За даний обставин, суд вважав за можливе прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.09.2018 р. на перехресті проспекті В. Порика та проспекту Правди в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, та автомобіля Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2 , було завдано матеріальних збитків, позивачем відповідно до договору добровільного страхування № РКS 1701711 від 13.10.2017 р., було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 10 165,60 грн. Враховуючи, що страховиком відповідача, на покриття завданих ним збитків, було здійснено страхову виплату в розмірі 5 399,94 грн., позивач змушений був звернутись до суду із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом, що склала 4 765,66 грн.
З Постанови Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.12).
Відповідно до разунку-фактуру № 10200918 від 20.09.2018р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2 , становить 10 165,60 грн. (а.с. 22).
Виконуючі взяті на себе зобов'язання по Договору Страхування, на підставі страхового акту № 131286 від 25.09.2018 р., позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 10 165,60 грн. згідно платіжного доручення № 17272 від 26.09.2018 року. (а.с. 14, 24).
Як зазначає позивач у поданому позові, оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом № АМ/6058254 в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», то ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 5 399,94 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 4 765,66 грн., яку повинен відшкодувати ОСОБА_1 .
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди, завданої нею іншій особі, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин, оскільки при розгляді справи судом було встановлено, що через порушення відповідачем ПДР України сталася ДТП, внаслідок якої застрахований транспортний засіб «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, що встановлено згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 р., а також беручи до уваги ту обставину, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування, до нього перейшло право вимоги, яке має до особи, відповідальної за завдання збитків, тобто до відповідача, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «ПРОСТО-страхування» є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 920,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ«Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355, розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, РНОКПП - НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673, р/р НОМЕР_4 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму страхового відшкодування у розмірі 4 765 грн. 66 коп., а також понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 920,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: