Справа № 638/11830/17
Провадження № 1-кп/638/372/19
22 жовтня 2019 року
22.10.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харковi матеріали кримінального провадження №12017220000000573 вiд 18.04.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 17 квітня 2017 року о 11:25 керував технічно справним автомобілем ВАЗ-21061 р.н. о НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , на якому рухався в м. Харкові по вул. Дерев'янко зі сторони вул. Балакирева в напрямку пр. Науки. В ході руху, в районі перехрестя вул. Дерев'янко з пр. Науки водій ОСОБА_4 в порушення п. п. 10.1 та 16.5 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , рухаючись зліва направо по ходу руху автомобіля, по регульованому пішохідному переходу, завершувала перехід проїзної часини, на яку вона вийшла на зелений сигнал світлофору, що дозволяє рух пішоходів.
В результаті ДТП ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в лікарні. Причиною її смерті згідно висновку судово - медичної експертизи № 202-Ат/17 від 17 липня 2017 року важка сукупна травма тіла та її ускладнення - гостра легенева - серцева недостатність, поліорганна недостатність.
В судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про залучення до участі в кримінальному провадженні № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року, в якості експертної установи Харківський НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса, експертам якого доручити виконання судово - автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити перелічені нижче питання:
-з якою швидкістю рухалася при перетині проїзної частини вул. Дерев'янко пішохід ОСОБА_9 , яка відповідно до отриманих під час слідчого експерименту відомостей подолала відрізок шляху довжиною у 5,0 м. за час 4,0 с.?
-який час був потрібен пішоходу ОСОБА_9 для перетину з такою швидкістю другої половини проїзної частину вул. Дерев'янко, ширина якої складала 10.6 м.?
-який час пішохід ОСОБА_9 витратила для подолання відрізку шляху від середини проїзної частини, коли водію ОСОБА_4 увімкнувся зелений сигнал світлофору, до місця наїзду, розташованого на відстані 2,3 м. від правого бордюру за напрямком руху автомобіля ВАЗ-21061, тобто - 3,0 м.?
-на якій відстані від місця наїзду знаходився автомобіль ВАЗ-21061, який пересувався зі швидкістю 50-60 км/год. на дитстанції 1,7 м. від правого краю проїзної частини, в момент, коли його водій ОСОБА_4 міг побачити пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину зліва - направо, із-за передньої частини легковика, котрий перебував на відстані 6,6 м. від розмітки пішохідного переходу і 5,5 м. від правого бордюру?
-в якій стадії роботи пішохідного світлофору, встановленого в напрямку руху пішохода ОСОБА_9 , остання почала переходити другу половину проїзної частини вул. Дерев'янко?
-чи можливо вважати, що пішохід ОСОБА_9 перед виходом на другу половину проїзної частини вул. Дерев'янко переконалася в безпеці своїх дій, а під час наїзду на неї автомобіля ВАЗ-2106 - закінчувала перетин дороги, а не відверто рухалася на червоне світло пішохідного світлофору?
-як повинні були діяти водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 і пішохід ОСОБА_9 перед виникненням даної ДТП, з урахуванням обставин з'ясований в судовому засіданні?
-чи мав водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 технічну можливість запобігти виникненню ДТП в указаній вище дорожньо - транспортній ситуації?
-чи доцільно було б пішоходу ОСОБА_9 відмовитися від перетину другої половини проїзної частини вул. Дерев'янко„з урахуванням стадії роботи пішохідного світлофору і часу, необхідного для виконання певних дій?
-чи повинен був водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 , виходячи із змісту п. 1.4 Правил дорожнього руху України, передбачати можливість перетину проїзної частини потерпілої ОСОБА_9 на червоний сигнал пішохідного світлофору, коли водії транспортних засобів перед пішохідним переходом у середньому ряду проїзної частини стали поновлювати руху, а в лівому ряду - поновили рух і покинули перехрестя?
-чи перебувають в даному випадку, з технічної точки зору, дії пішохода ОСОБА_9 в причинному зв'язку із виникненням ДТП?
-чи відповідали в даному випадку дії водія автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху України і перебувають в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП?
В обгрунтування свого клопотання сторона захисту зазначила наступне.
На думку органу досудового слідства порушення ОСОБА_4 вимог ПДРУ знаходиться в причинному зв'язку із виникненням ДТП і її наслідками, відобразилося в тому, що він керуючи транспортним засобом, при наближенні до регульованого пішохідного переходу зманеврував на крайню ліву смугу для руху автомобілів, не переконався в тому, що це буде безпечним, тим самим створив небезпеку іншим учасникам руху, продовжив свій рух далі не надав дороги пішоходу, яка закінчувала перетинати проїзну частину вул. Дерев'янко зліва направо по регульованому пішохідному переходу, на який вона вийшла на зелений сигнал світлофору та допустив на неї наїзд, що спричинило вищевказані наслідки.
ОСОБА_4 свою провину визнав частково і пояснив що 17 квітня 2017 року біля 11 год. 25 хв. він., керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21061, рухався вул. Дерев'янко, зі швидкістю порядку 60 км/год., в напрямку Олексіївського житлового масиву. За напрямком його пересування розташоване перехрестя з пр. Науки, на якому обладнаний регульований пішохідний перехід. На відстані 200-300 м. від пішохідного переходу ОСОБА_4 перестроївся на праву смугу руху, яка була вільна від транспортник засобів, середня і ліва смуги проїзної частини вул. Дерев'янко були зайняті легковиками, водії яких запинилися на червоний сигнал світлофору. За час наближення автомобіля ВАЗ-21061 до світлофора здійснилася зміна його сигналів і за 50 м. від нього в напрямку руху ОСОБА_4 вже увімкнувся зелений сигнал. Водії легковиків у середній смузі вже починали рухатися, оскільки в них припинили діяти «стоп» сигнали. Оглядовість легковиків у лівій смузі для ОСОБА_4 була обмежена. З урахуванням швидкості руху автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 в умовах дії в його напрямку руху зеленого сигналу світлофору наближався до пішохідного переходу на протязі часу 3,0...4,0 с., за який пішоходи повинні були завершити перехід проїзної частини. Тільки у безпосередній близькості від пішохідного переходу ОСОБА_4 побачив, як із-за передньої частини побіжного легковика, що пересувався середньою смугою проїзної частини вул. Дерев'янко, зліва - направо відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ-21061 на червоний сигнал світлофору рухається пішохід - жінка. ОСОБА_4 намагався попередити наїзд шляхом застосування термінового гальмування і маневру, але це йому не вдалося із-за недостатнього віддалення від перешкоди.
Під час досудового слідства по обставинам ДТП були отримані два висновки судово - автотехнічних експертиз за показами свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 № 560/17 від 21 липня 2017 року (а.с. 56) та за показами ОСОБА_4 № 591/17 від 21 липня 2017 року (а.с. 66), В постановах про призначення вказаних експертиз від 6 липня 2017 року (а.с. 52, 62), в якості вихідних даних вказано на те, що в момент увімкнення зеленого сигналу світлофору в напрямку руху автомобіля ВАЗ-2106 пішохід знаходилася на пішохідному переході і закінчувала переходити проїзну частину вул. Дерев'янко, тобто за формальною логікою подолала більшу її частину, питання щодо правомірності дій потерпілої ОСОБА_9 на вирішення експерта в загалі не ставилися.
Відповідно до вимог п. 4.9 Правил дорожнього руху України в місцях, де рух регулюється пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофору, в таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні знаходитися на острівку безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у випадку їх відсутності - на середині проїзної частини и можуть продовжити перехід тільки тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофору або регулювальника, переконавшись в безпеці подальшого руху.
Захистом у КП «Харків-Сигнал» витребувані довідка і схема організації дорожнього руху на перехресті пр. Науки та вул. Деревянко в м. Харкові, та циклограма роботи світлофорів на ньому, з яких вбачається наступне. Пішохідні світлофори в напрямку руху пішохода ОСОБА_9 діють в основному зеленому режимі 25,0 с., який змінюється на миготливий зелений тривалістю 3,0 с., після чого одразу вмикається червоний сигнал, загальна дія якого складає - 29,0 с. В напрямку руху автомобіля ВАЗ-2106 одночасно із увімкненням червоного сигналу на пішохідному світлофорі починає діяти жовто - червоний сигнал на протязі 3,0 с., після чого вмикається основний зелений і так далі. З урахування показів свідка ОСОБА_10 щодо знаходження пішохода в момент увімкнення зеленого сигналу світлофора автомобілям посередині проїзної частини та швидкості руху ОСОБА_9 під час перетину дороги (5,0 м. за 4,0 с.), є підстави стверджувати, що потерпіла почала перетин другої частини пішохідного переходу одночасно з другим переморгуванням зеленого сигналу пішохідного світлофору свого напрямку, тобто могла зробити до увімкнення червоного сигналу світлофору буквально один - два кроки. Таким чином, є підстави стверджувати, що фактично пішохід ОСОБА_9 здійснювала перехід проїзної частини на червоний сигнал пішохідного світлофору, що ніяк не можна вважати діями, спрямованими на завершення перетину другої половини проїзної частин, для здійснення чого їй було потрібний час аж - 8,48 с.
Згідно п. 1.4 ГІДРУ кожний учасник дорожнього руху вправі розраховувати на те, що інші його учасники виконують данні Правила. За таких обставин, водій ОСОБА_4 , в наявній дорожній обстановці, повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 10.1 і 12.3 ГІДРУ, тобто переконатися в тому, що смуга дорожнього руху, на яку віз збирався виїхати, вільна, що мало місце в дійсності на момент застосування ним маневру праворуч, а у випадку виникнення небезпеки для руху, у вигляді пішохода, що перетинала проїзну частину на червоний сигнал світлофору, - застосувати термінове гальмування, ефективність якого для запобігання ДТП можливо визначити лише шляхом виконання відповідних розрахунків.
Допитаний в судовому засіданні автотехнічний експерт ОСОБА_12 пояснив, що під час виконання досліджень керувався обставинами ДТП, викладеними в постанові про призначення експертиз. Схема організації дорожнього руху на перехресті пр. Науки і вул. Дерев'янко і циклограма роботи світлофорів в матеріалах кримінального провадження були відсутні і ним не враховувалися. Питання щодо дій пішоходу йому слідчим не ставилися, їх оцінка зазвичай не потребує залучення спеціальних технічних знань. Для встановлення швидкості руху пішохода та сигналу світлофора, на який вона стала перетинати проїзну частину, треба виконувати відповідні розрахунки. Положення п. 16.5 ПДРУ розрахований на випадок, коли пішохід в момент увімкнення червоного сигналу світлофора не встиг закінчити перехід проїзної частини і перебував на незначній відстані від протилежного бордюру. Чи зміняться висновки проведених раніше експертиз з врахуванням додаткових вихідних даних можливо відповісти тільки після їх дослідження.
Захист стверджує, що висновки покладених в основу обвинувального акту від 31 липня 2017 року судово - автотехнічних експертиз№ 560/17 від 21 липня 2017 року та № 591/17 від 21 липня 2017 року виконані без повного і всебічного дослідження дійсних обставин наїзду на пішохода ОСОБА_9 , в силу чого не можуть вважатися належним чином обгрунтованими, оскільки викликають певні сумніви в їх правильності, що відповідно до п. З ч. 2 ст. 332 КПК України є підставою звернутися до суду з клопотанням щодо необхідності отримання висновку судово - автотехнічної експертизи з низки нових питань, що мають в даному випадку важливе значення для правильної кваліфікації дій мого підзахисного ОСОБА_13 .
Також стороною захисту заявлено клопотання про залученя до участі у кримінальному провадженні № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року в якості експертної установи Харківське ОБСМЕ для доручення виконання комісійної судово - медичної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:
-які тілесні ушкодження отримала потерпіла ОСОБА_9 в результаті ДТП, що мала місце 17 квітня 2017 року?
-який механізм утворення наявної в потерпілої ОСОБА_9 сукупної травми і чи могла вона бути отримана в умовах наїзду автомобіля ВАЗ-21061?
-яка ступінь тяжкості кожного окремо тілесного ушкодження, що входить до отриманої потерпілою ОСОБА_9 сукупної травми?
-чи була небезпечна для життя потерпілої ОСОБА_9 отримана сукупна травма, з урахуванням відсутності загрозливих провів на час її доставлення до стаціонару?
-до якої ступені тяжкості можливо віднести отриману потерпілою ОСОБА_9 сукупну травму згідно існуючої класифікації?
-чи страждала потерпіла ОСОБА_9 до виникнення ДТП 17 квітня 2017 року на хронічні захворювання і які саме?
-на якому етапі течії знаходилося кожне з наявних в потерпілої ОСОБА_9 хронічних захворювань станом на 17 квітня 2017 року?
-чи могли наявні в потерпілої ОСОБА_9 хронічні захворювання загостритися в результаті отримання сукупної травми, що сприяло або зумовило настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-чи правильно були вставлені потерпілій ОСОБА_9 під час перебування на стаціонарному лікуванні діагноз та причина смерті?
-чи відповідали сучасному рівню розвитку медицини в Україні застосовані до пацієнта ОСОБА_9 методи лікування і реабілітаційні заходи під час знаходження у відділенні політравми ХМКЛШНМД?
-чи вбачаються в діях медичного персоналу вказаного стаціонарного лікувального закладу розповсюджені на практиці та інші дефекти лікування пацієнта ОСОБА_9 , які могли сприяти або зумовити настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-чи мав організм потерпілої ОСОБА_9 індивідуальні особливості, наявність яких могла сприяти або зумовити настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-яка безпосередня причина настання смерті потерпілої ОСОБА_9 .?
-чи перебуває отримана потерпілою ОСОБА_9 17 квітня 2017 року сукупна травма в прямому причинному звязку із її смертю на 31-й день після ДТП?
Також прсили витребувати та надати експертам для дослідження медичну карту № 10144 стаціонарного хворого відділення політравми ХМКЛШНМД, амбулаторну карту з поліклініки за місцем проживання,
Зазначене клопотання сторона захисту обгрунтовує наступними обставинами:
З описової частини висновку експерта ОСОБА_14 , куди перенесені записи з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_9 за № 10144, вбачається, що при огляді потерпілої в день ДТП 17 квітня 2017 року її стан середньої тяжкості, знаходилася при свідомості, контактна, артеріальний тиск 120/80, пошкоджень внутрішніх органів не виявлено, череп без кісткових змін, локальна забита рана на потилиці (зроблена операція), перелам кісток обох гомілок (встановлений стержень праворуч), можливо перелам ребра ліворуч, гематома на правому стегні (встановлений дренаж). При огляді терапевтом виявлені ІХС, пнєвмофіброз, кардіосклероз, ГБ 2 ступені, варикозна хвороба нижніх кінцівок, розвився геморагічний цистит. Призначене лікування, яке не вказано. Тобто отримані потерпілою тілесні ушкодження, кожне окремо не відносяться к категорії тяжких, і в сукупності загрозливих для її життя явищ не викликали.
Згідно клінічного діагнозу в ОСОБА_9 мали місце: забита рана потилиці, закриті перелами головки стегна, малоберцової кістки лівої гомілки, велика підшкірна гематома на правому стегні, гострий інфаркт міокарду, лівостороння пневмонія. Причиною смерті явилося горсте порушення ефективного кровообігу.
В результаті зовнішнього огляду і розтину тіла померлої експерт ОСОБА_14 дійшла висновку про наступне: в ОСОБА_9 мала місце тяжка сукупна травма у вигляді пошкоджень:
-забитої рани потилиці з крововиливом у м'які тканини;
-забитої травми грудної клітини, забиття легенів;
-великої підшкірної гематома правого стегна з відшаруванням кожно-фасціального клапотя;
-закритого перелому обох кісток правої гомілки, уламкового перелому правої великогомілкової кістки у верхній третині із зсувом;
-закритого перелому головки лівої малогомілкової кістки із зсувом.
Причиною смерті ОСОБА_9 , на розсуд експерта ОСОБА_14 , стала вказана вище важка сукупна травма тіла та її ускладнення - гостра легенева - серцева недостатність.
За ступеню тяжкості отримана ОСОБА_9 травма нібито має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (п. 4.8, п. 2.1.3 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Таким чином, встановлений ОСОБА_9 у лікувальному закладі діагноз є неповним, тому вже є підстави поставити під сумнів відповідність і достатність застосованих до неї лікарями заходів лікування та реабілітації.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 наполягала на тому, що проведені нею гістологічні дослідження спростовують наявність у потерпілої гострого інфаркту міокарду, після отримання якої хворі можуть прожити ще багато років. За її твердженнями отримана ОСОБА_9 травма відноситься до тяжких, як небезпечна для життя, хоча експерт ОСОБА_14 не змогла назвати конкретний підрозділ п. 2.1.3 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», тому вона відмовилася від визначення ступеня тяжкості кожного тілесного ушкодження окремо. Експерт ОСОБА_14 також вказала, що причиною смерті ОСОБА_9 треба вважати саме отримання нею даної сукупної травми, яка зумовила необхідність довгострокового перебування потерпілої в нерухомому стані, який в її віщі неминуче привів до відмови в роботі усіх внутрішніх органів, гострому припиненню кровообігу і смерті. Незважаючи на приписи п. п. 2.1, 2.2, 4.4, 4.7, 4.9.5, 4.10, 4.12 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» експерт ОСОБА_14 не визнала факт завищення нею ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_9 безпосередньо в ДТП. Спрощений порядок викладення нею результатів досліджень та відсутність у висновку синтезуючої частини вона пояснила перенавантаженням на роботі, стверджувала відсутність необхідності вивчення амбулаторної карти ОСОБА_9 на предмет конкретизації впливу хронічних захворювань на факт смерті останньої.
Адвокат вважає, що історія хвороби ОСОБА_9 і висновок експертиза № 202 Ат/17 від 17 липня 2017 року містять суперечливі відомості щодо об'єму отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, їх ступені тяжкості та безпосередньої причини смерті, не в повній мірі враховують вплив хронічних захворювань, якими вона страждала до виникнення ДТП, правильність встановленого лікувальним закладом діагнозу та достатність застосованих заходів лікування та реабілітації, ступінь причинного зав'язку перелічених додаткових факторів на безпосередню причину смерті.
В обґрунтування наведеної точки зору можливо захисник стверлжує, що опубліковані наукові розробки, перелік яких надається, присвячені дослідженню питань класифікації сукупних травм, аналізу безпосередніх причин смерті, особливостей татаногінезу у постраждалих, аналізу дефектів надання медичної допомоги в групі летальних ісходів з віддаленим настанням негативних наслідків.
Згідно існуючої класифікації за строками настанні літального ісходу у осіб, що отримали сукупну травму, такі підрозділяються на випадки коли смерть настала у 1 добу після отримання тілесних ушкоджень, від 1 до 3 діб, та більше ніж 3 доби. У третьому випадку найбільш розповсюдженими причинами смерті виявилися набряк і дислокація головного мозку та пневмонія, ознаки яких були виявлені в ОСОБА_9 але залишені експертом ОСОБА_14 без необхідної уваги. При цьому перший в більшості випадків виникає до 7 діб з часу отримання травми, а друга після. Крім того, усі вивчені випадки розподіляються на дві групи, до першої увійшли літальні випадки безпосередньо пов'язані з отриманою тяжкою травмою, а до другої - лише відносно пов'язані з такою,. До останніх віднесена саме пневмонія. Серед факторій, що обтяжують стан постраждалих з сукупною травмою перелічені: вік більше за 60 років, надмірна вага, недостатнє харчування, хронічні захворювання серця, легенів, тощо. За ступеню тяжкості сукупні травми підрозділяються на: абсолютно смертельні, тяжкі тілесні ушкодження з погрозою для життя, тяжкі тілесні ушкодження без погрози для життя, пошкодження середньої тяжкості. До двох останніх з яких можливо віднести травму ОСОБА_9 , саме на течею якої значний вплив мають дефекти надання медично допомоги.
Сторона захисту вважає, що у наявному випадку є підстави стверджувати, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 стала придбана нею в ході лікування пневмонія, яка виникає у пацієнтів старше 60 років в результаті впливу особистої ендогенної та госпітальної мікрофлори. Навіть у випадках своєчасного виявлення пневмонії і призначення певного лікування загальний аналіз смертей пацієнтів цієї групи дозволяє вказати на наявність таких дефектів лікування:
-відсутність регулярного моніторингу на протязі доби стану бронхів, легенів, основних показників крові, сечі;
-відсутність належного контролю за течією хвороби з боку завідуючого відділенням;
-відсутність постійного контролю за температурою тіла;
-відсутність контрольної рентгенографії легенів з метою встановлення динаміки течії захворювання;
-призначення лікування без дослідження мокроти, яке викликало ненаправленість терапії;
-відсутність систематичного проведення клінічного і біохімічного аналізів крові;
-відсутність корекції курсу антибіотикотерапії;
-в необхідних випадках не проводилася санаціона фібробронхоскопія;
-не призначалися і не проводилися дихальна гімнастика і вібромасаж грудної клітини;
-не змінювалося положення тіла з підвищенням головною кінцівкою.
Одночасно, не можна виключити, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 , як вказано в історії її хвороби стало загострення наявних в нею до ДТП хронічних захворювань, зокрема серцево-судинної системи. На цей випадок необхідно звернути увагу суду на приписи п. п. 4.7, 4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», де вказано:
4.7.Загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження, а також інші наслідки ушкодження, що обумовлені не власне характером цього ушкодження, а випадковими обставинами (наприклад, алкогольним сп'янінням, правцем), індивідуальними особливостями організму (наприклад, гемофілією), дефектами надання медичної допомоги тощо не повинні враховуватися при оцінці ступеня тяжкості. В таких випадках експерт зобов'язаний вказувати характер причинно-наслідкових зв'язків між ушкодженням і такими наслідками.
Ушкодження хворобливо змінених тканин і органів може бути розцінено за ступенем тяжкості як ушкодження здорових, якщо між цим ушкодженням і несприятливим кінцем є прямий причинний зв'язок.
4.8.У випадках смерті за наявності тілесних ушкоджень судово-медичний експерт поряд з вирішенням інших питань зобов'язаний встановити наявність чи відсутність причинного зв'язку між ушкодженням і смертю. Якщо в постанові про призначення експертизи міститься питання про ступінь тяжкості ушкоджень, що були виявлені на трупі, судово-медичний експерт зобов'язаний зазначити, чи мають ці ушкодження ознаки тяжкого, середньої тяжкості чи легкого, використовуючи критерії, що викладені у цих Правилах.
Встановлюючи причинний зв'язок між ушкодженням і смертю, судово-медичний експерт не повинен характеризувати тілесні ушкодження як безумовно чи умовно смертельні. У випадках, коли між ушкодженням і смертю є причинний зв'язок, ці ушкодження можуть бути ним оцінені як смертельні.
Наведені вище обставини дозволяють захисту стверджувати, що на цей час існують достані підстви вважати складений судово - медичним експертом ОСОБА_14 висновок моно експетизи № 202-Ат/17 від 17 липня 2017 року таким, який виконаний з певними процесуальними порушеннями, без вивчення впливу хронічних захворювань потерпілої ОСОБА_9 , врахування помилок у встановленому їй діагнозі, правильності і об'ємі застосованого лікування і заходів реабілітації, їх ступені впливу на причину смерті, яка є недостатньо обгрунтованою, суперечить іншим матеріалам справи та викликає певні сумніви в правильності отриманих експертних висновків, що відповідно до п. З ч. 2 ст. 332 КПК України надає підстави заявити клопотання щодо необхідності доручення експертам відповідного відділу Харківського ОБСМЕ виконання комісійної судово - медичної експертизи, до компетенції яких відноситься вирішення питань, важливих для правильної кваліфікації дій ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників судового засідання, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, та з метою усунення наведених стороною захисту протиріч суд задовольняє клопотання сторони захисту про залучення експертів.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 101, 102, 242, 243, 332, 349, 363, 376 КПК України, -
ухвалив:
Залучити до участі в кримінальному провадженні № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року, в якості експертної установи Харківський НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, експертам якого доручити виконання судово - автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити перелічені нижче питання:
-з якою швидкістю рухалася при перетині проїзної частини вул. Дерев'янко пішохід ОСОБА_9 , яка відповідно до отриманих під час слідчого експерименту відомостей подолала відрізок шляху довжиною у 5,0 м. за час 4,0 с.?
-який час був потрібен пішоходу ОСОБА_9 для перетину з такою швидкістю другої половини проїзної частину вул. Дерев'янко, ширина якої складала 10.6 м.?
-який час пішохід ОСОБА_9 витратила для подолання відрізку шляху від середини проїзної частини, коли водію ОСОБА_4 увімкнувся зелений сигнал світлофору, до місця наїзду, розташованого на відстані 2,3 м. від правого бордюру за напрямком руху автомобіля ВАЗ-21061, тобто - 3,0 м.?
-на якій відстані від місця наїзду знаходився автомобіль ВАЗ-21061, який пересувався зі швидкістю 50-60 км/год. на відстані 1,7 м. від правого краю проїзної частини, в момент, коли його водій ОСОБА_4 міг побачити пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину зліва - направо, із-за передньої частини легковика, котрий перебував на відстані 6,6 м. від розмітки пішохідного переходу і 5,5 м. від правого бордюру?
-в якій стадії роботи пішохідного світлофору, встановленого в напрямку руху пішохода ОСОБА_9 , остання почала переходити другу половину проїзної частини вул. Дерев'янко?
-чи можливо вважати, що пішохід ОСОБА_9 перед виходом на другу половину проїзної частини вул. Дерев'янко переконалася в безпеці своїх дій, а під час наїзду на неї автомобіля ВАЗ-2106 - закінчувала перетин дороги, а не відверто рухалася на червоне світло пішохідного світлофору?
-як повинні були діяти водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 і пішохід ОСОБА_9 перед виникненням даної ДТП, з урахуванням обставин з'ясований в судовому засіданні?
-чи мав водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 технічну можливість запобігти виникненню ДТП в указаній вище дорожньо - транспортній ситуації?
-чи доцільно було б пішоходу ОСОБА_9 відмовитися від перетину другої половини проїзної частини вул. Дерев'янко„з урахуванням стадії роботи пішохідного світлофору і часу, необхідного для виконання певних дій?
-чи повинен був водій автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 , виходячи із змісту п. 1.4 Правил дорожнього руху України, передбачати можливість перетину проїзної частини потерпілої ОСОБА_9 на червоний сигнал пішохідного світлофору, коли водії транспортних засобів перед пішохідним переходом у середньому ряду проїзної частини стали поновлювати руху, а в лівому ряду - поновили рух і покинули перехрестя?
-чи перебувають в даному випадку, з технічної точки зору, дії пішохода ОСОБА_9 в причинному зв'язку із виникненням ДТП?
-чи відповідали в даному випадку дії водія автомобіля ВАЗ-21061 ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху України і перебувають в причинному зв'язку із виникненням даної ДТП?
Надати експертам для дослідження матеріали кримінального провадження № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року в повному обсязі.
Залучити до участі у кримінальному провадженні № 12017220000000573 від 18 квітня 2017 року в якості експертної установи Харківське ОБСМЕ експертам відповідного відділу якого доручити виконання комісійної судово - медичної експертизи, поставивши на їх вирішення перелічені нижче питання:
-які тілесні ушкодження отримала потерпіла ОСОБА_9 в результаті ДТП, що мала місце 17 квітня 2017 року?
-який механізм утворення наявної в потерпілої ОСОБА_9 сукупної травми і чи могла вона бути отримана в умовах наїзду автомобіля ВАЗ-21061?
-яка ступінь тяжкості кожного окремо тілесного ушкодження, що входить до отриманої потерпілою ОСОБА_9 сукупної травми?
-чи була небезпечна для життя потерпілої ОСОБА_9 отримана сукупна травма, з урахуванням відсутності загрозливих проявів на час її доставлення до стаціонару?
-до якої ступені тяжкості можливо віднести отриману потерпілою ОСОБА_9 сукупну травму згідно існуючої класифікації?
-чи страждала потерпіла ОСОБА_9 до виникнення ДТП 17 квітня 2017 року на хронічні захворювання і які саме?
-на якому етапі течії знаходилося кожне з наявних в потерпілої ОСОБА_9 хронічних захворювань станом на 17 квітня 2017 року?
-чи могли наявні в потерпілої ОСОБА_9 хронічні захворювання загостритися в результаті отримання сукупної травми, що сприяло або зумовило настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-чи правильно були вставлені потерпілій ОСОБА_9 під час перебування на стаціонарному лікуванні діагноз та причина смерті?
-чи відповідали сучасному рівню розвитку медицини в Україні застосовані до пацієнта ОСОБА_9 методи лікування і реабілітаційні заходи під час знаходження у відділенні політравми ХМКЛШНМД?
-чи вбачаються в діях медичного персоналу вказаного стаціонарного лікувального закладу розповсюджені на практиці та інші дефекти лікування пацієнта ОСОБА_9 , які могли сприяти або зумовити настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-чи мав організм потерпілої ОСОБА_9 індивідуальні особливості, наявність яких могла сприяти або зумовити настання летального ісходу на 31-й день після ДТП?
-яка безпосередня причина настання смерті потерпілої ОСОБА_9 .?
-чи перебуває отримана потерпілою ОСОБА_9 17 квітня 2017 року сукупна травма в прямому причинному звязку із її смертю на 31-й день після ДТП?
Попередити експертів про відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Витребувати з Харківської міської лікарні швидкої невідкладної медчиної допомоги та надати експертам для дослідження медичну карту № 10144 стаціонарного хворого відділення політравми ХМКЛШНМД ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась на лікуванні в період з 17.04.2017 р. по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витребувати з комунального некомерційного підприємства Харківська міська поліклініка №26 амбулаторну карту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надати експертам для дослідження матеріали кримінального провадження та витребувану медичну документацію.
Головуючий