27 грудня 2019 року
Київ
справа №240/3806/19
адміністративне провадження №К/9901/36345/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №240/3806/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними накази та зобов'язати поновити на роботі з виплатою середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області №186 від 19 лютого 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та №24о/с від 20 лютого 2019 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 із змінами, внесеними наказом №28о/с від 28 лютого 2019 року. Поновлено з 27 лютого 2019 року позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області, зобов'язано нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за весь період вимушеного прогулу.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу у якій, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Однак пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також наказ про звільнення та поновити його на роботі зі стягненням заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу поновлення ОСОБА_1 на публічній службі.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач проходив службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Житомирській області
Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні Закону № 1700-VII, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.
Таким чином, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №240/3806/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.В. Жук
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду