"16" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3445/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (м. Харків)
до Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (Харківська обл., смт Чкаловське)
про стягнення 14113,17 грн,
за участю представників:
позивача - адв. Юркової Т.С. (довіреність від 23.05.2019);
відповідача - адв. Юрченка В.В. (ордер серії ХВ №1465 від 16.12.2019);
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (відповідач), в якій просить стягнути з Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь АТ "Харківгаз" заборгованість за заявою - приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017 у розмірі 11282,07 грн, пеню у розмірі 2096,28 грн, 3% річних у розмірі 271,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 463,57 грн, а всього - 14113,17 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг з розподілу природного газу за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017, умови якого прийнято відповідачем шляхом підписання заяви - приєднання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
15.11.2019 позивач надав письмове уточнення позовних вимог щодо заборгованості та періоду її нарахування.
Протокольною ухвалою від 18.11.2019 судом не прийнято до розгляду письмове уточнення позовних вимог позивача щодо заборгованості та періоду її нарахування, оскільки в ньому не уточнюється період і розмір нарахованих сум.
Також 15.11.2019 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 18.11.2019 відхилено заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки ГПК України не передбачено право позивача збільшувати позовні вимоги, а тільки розмір позовних вимог.
18.11.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2019 об 11:30 год.
29.11.2019 позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь Акціонерного товариства "Оператора газорозподільних мереж "Харківгаз" заборгованість за надану послугу розподілу природного газу за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017 у грудні 2018 року у сумі 11282,07 грн, пеню за період з 11.12.2018 по 11.07.2019 у сумі 2096,28 грн, 3% річних за період з 11.12.2018 по 21.10.2019 у сумі 271,25 грн, інфляційні втрати за період січень - жовтень 2019 року у сумі 473,84 грн, а всього - 14123,44 грн.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 було прийнято судом до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у наданій редакції.
Також позивач надав клопотання про продовження строку для подання письмового уточнення і письмове уточнення позовних вимог щодо заборгованості та періоду її нарахування, в якому уточнив період нарахування інфляційних втрат та просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати за період грудень 2018 року, січень, лютий, березень, квітень, жовтень 2019 року у загальній сумі 473,84 грн.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 було задоволено клопотання позивача про продовження строку для подання письмового уточнення і прийнято судом до розгляду письмове уточнення позивачем позовних вимог щодо заборгованості та періоду її нарахування у наданій редакції.
Крім того, позивач надав клопотання про продовження строку на подачу витягів з ЄДРПОУ на позивача і відповідача та акту звіряння взаємних розрахунків від 12.11.2019, клопотання про поновлення строку для подачі та долучення до матеріалів справи витягів з ЄДРПОУ на позивача і відповідача та акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 12.11.2019.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 було задоволено клопотання позивача про продовження строку на подачу витягів з ЄДРПОУ на позивача і відповідача та акту звіряння від 12.11.2019, та про приєднання до матеріалів справи вищевказаних документів.
02.12.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.19 об 11:30 год.
16.12.2019 позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи постанови НКРЕКП від 30.09.2015.
16.12.2019 протокольною ухвалою було задоволення клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи копії постанови НКРЕКП від 30.09.2015.
Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 затверджено типовий договір розподілу природного газу, текст якого викладено позивачем в мережі Інтернет на своєму сайті за адресою: kh.104.ua.
31.01.2017 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (Оператором ГРМ, позивачем) та виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (споживачем, відповідачем) було укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - договір) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №0942151ОJQFB017 та з урахуванням підписаних обома сторонами додатків 4 до Типового договору розподілу природного газу ("Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача"), що додані до вказаної заяви-приєднання.
Відповідно до предмету договору Оператор ГРМ (АТ "Харківгаз") зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Згідно з п. 6.3 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 6.4 договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.6 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На виконання умов вищезазначеного договору протягом листопада 2018 року - січня 2019 року позивач розподілив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 35883,10 грн, що підтверджується копіями актів наданих послуг з розподілу природного газу №ХА000014896 від 30.11.2018 на суму 14683,62 грн, №ХА000016026 від 31.12.2018 на суму 17738,20 грн, №ХАЯ89000937 від 31.01.2019 на суму 3461,28 грн, підписаних уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та засвідчені відбитками печаток обох підприємств.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе грошові зобов'язання перед позивачем виконав частково та станом на час подачі позову до суду має перед позивачем заборгованість за послуги з розподілу природного газу в грудні 2019 у сумі 11282,07 грн, що й зумовило звернення до суду з позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 №285 тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач, Оператор ГРМ) є Оператором ГРМ.
Відповідно до Кодексу ГРС Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
У спірних правовідносинах Виконавчий комітет Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (відповідач) має статус споживача (згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу).
Згідно з ч. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Відповідно до ч. 3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з ч. 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
В ч. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу (далі - договір) передбачено, що він є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено його предмет згідно якого Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по відповідачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п. 5.2 договору).
Розділом 6 договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Як убачається з матеріалів справи, позивач за період листопад 2018 року - січень 2019 року розподілив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 35883,10 грн, що підтверджується копіями актів наданих послуг з розподілу природного газу, які підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Підписанням цих актів відповідач підтвердив факт приєднання до умов договору розподілу природного газу №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017.
Договір розподілу природного газу №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017 є публічним та був укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2498 від 30.09.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за грудень 2018 року в сумі 11282,07 грн.
Наявність заборгованості в сумі 11282,07 грн підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2019 та станом на 31.10.2019 за договором №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017, підписаними обома сторонами, і скріплені їх печатками.
Однак, станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість у повному обсязі так і не була сплачена відповідачем.
Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та свідчать про сумлінне (вчасне та повне) виконання взятих на себе грошових зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надану послугу розподілу природного газу за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №0942151ОJQFB017 від 31.01.2017 у грудні 2018 року у сумі 11282,07 грн, обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.
Пунктом 8.2 розділу VIII договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі п. 8.2 вказаного договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 11.12.2018 по 11.07.2019 у сумі 2096,28 грн.
Беручи до уваги вищенаведені норми, наявну прострочену заборгованість відповідача перед позивачем, останній по цій справі має законне право на стягнення з боржника неустойки.
Отже, перевіривши нараховану позивачем до стягнення з боржника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за період з 11.12.2018 по 11.07.2019 у сумі 2096,28 грн, суд дійшов висновку, що вказані вимоги також підлягають задоволенню.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.12.2018 по 21.10.2019 у сумі 271,25 грн та інфляційні втрати за період січень - жовтень 2019 року у сумі 473,84 грн.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.12.2018 по 21.10.2019 у сумі 271,25 грн та інфляційні втрати за період січень - жовтень 2019 року у сумі 473,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав господарському суду доказів сплати заборгованості за надані позивачем послуги з розподілу природного газу за грудень 2018 року в сумі 11282,07 грн, пені за період з 11.12.2018 по 11.07.2019 у сумі 2096,28 грн, 3% річних за період з 11.12.2018 по 21.10.2019 у сумі 271,25 грн, інфляційних втрат за період січень - жовтень 2019 року у сумі 473,84 грн або будь-яких заперечень.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 193, 216 - 218, 230, 231 ГК України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 629, 633, 634, 641, 642, 692, 712 ЦК України, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2498 від 30.09.2015, статтями 73 - 74, 76 - 80, 123, 129, 165, 178, 202, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63544, Харківська обл., смт Чкаловське, вул. Свободи, 1. Код ЄДРПОУ 41060710) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1. Код ЄДРПОУ 03359500) заборгованість за заявою-приєднанням до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09421510JQFB017 від 31.01.2017 за грудень 2018 року у сумі 11282,07 грн, пеню за період з 11.12.2018 по 11.07.2019 у сумі 2096,28 грн, 3% річних за період з 11.12.2018 по 21.10.2019 у сумі 271,25 грн, інфляційні втрати за період січень - жовтень 2019 року у сумі 473,84 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "26" грудня 2019 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.