ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
24 грудня 2019 року Справа № 913/514/19
м.Харків Провадження №33/913/514/19
За позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз” , Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 02021
до Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, Сєвєродонецька ТЕЦ, 9340,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”, вул. Гагаріна, буд.87, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул.Б.Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601
про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення вартості безпідставно набутого майна
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Чигрина Є.Ю.
У засіданні брали участь:
від позивача: адвокат Жирний О.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4841 від 26.07.2017, довіреність №1-306 від 29.12.2018;
від відповідача: адвокат Пальчик М.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4259 від 22.04.2019, довіреність №06-06-15 від 20.06.2019;
від третьої особи-1: представник не прибув;
від третьої особи-2: адвокат Коваленко С.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6780/10 від 26.06.2018, довіреність №14-199 від 17.05.2019 .
Акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” про зобов?язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 17 304, 275 тис. куб. метрів та стягнення 115 636 509 грн 85 коп., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 17304,275 тис.куб.метрів.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що в січні - лютому 2016 року, Державне підприємство “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” безпідставно набуло з газотранспортної системи 17 304,275 тис.куб.метрів природного газу, власником якого є Акціонерне товариство “Укртрансгаз”. Відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання як це передбачено абз.2 п.3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 та п.10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.10.2019.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №06-05-89 від 08.10.2019, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування власної позиції відповідач послався на те, що під час розгляду справи №913/958/16 судом було встановлено, що відповідач у січні - лютому 2016 року не здійснював споживання (відбір) природного газу для власних промислових потреб (природний газ не використовувався для генерації електричної енергії) без укладання договору на постачання природного газу з постачальником газу, що призвело до небалансу. В той же час на підставі вказаного рішення фактично стягнуто вартість спожитого природного газу, зокрема, за період січня-лютого 2016 року з ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (позивача у цій справі).
Крім того, рішенням Господарського суду Луганської області від 12.03.2019 у справі №913/652/18 з відповідача вже було стягнуто на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” компенсацію вартості об'єму спожитого природного газу за січень - лютий 2016 року в сумі 270 117 378 грн 98 коп., які попередньо були стягнуті з останнього у справі №913/958/16 на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (позивача у цій справі). Зазначене, на думку відповідача, свідчить про бажання позивача отримати подвійну компенсацію вартості спожитого природного газу за період січня - лютого 2016 року. Також відповідач наполягає на тому, що позовні вимоги, заявлені позивачем у цій справі, суперечать приписам ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України, оскільки вимога щодо відшкодування вартості майна є наслідком неможливості повернути його в натурі. Одночасне повернення майна в натурі та його вартості подвоює відповідальність набувача, що суперечить приписам цивільного законодавства. Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності.
Позивач у відповіді на відзив від 23.10.2019 зазначив, що постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 та від 22.03.2017 №187 затверджені Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення).
Підпунктом 4 п.3 цих Положень на АТ “НАК “Нафтогаз України” покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені цими Положеннями.
При цьому, п.17 Положення №758 та п.12 Положення №187 постачання АТ “НАК “Нафтогаз України” природного газу (надання номінацій) виробнику теплової енергії здійснюється виключно у разі виконання останнім, як мінімум, двох умов: укладення з АТ НАК “Нафтогаз України” договору постачання природного газу відповідно до законодавства, а також забезпечення хоча б однієї з передбачених Положенням умов щодо розрахунків за газ.
Отже, лише наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення такої поставки природного газу споживачу, оскільки доказом, який підтверджує факт поставки газу, є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції.
Зазначив, що твердження відповідача стосовно відбору природного газу з ресурсу АТ “НАК “Нафтогаз України” не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджується належними доказами.
Ухвалою суду від 07.11.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, по 22.12.2019 включно, відкладено підготовче засідання на 26.11.2019.
Ухвалою суду від 26.11.2019 задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи за вих.№06-05-103/1403 від 13.11.2019; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”; відкладено підготовче засідання на 16.12.2019, встановлено строк третім особам для подання письмових поясненень щодо вимог і заперечень, викладених в позові та відзиві, зобов'язано забезпечити участь представників в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.12.2019 повернуто позивачу без розгляду подані 16.12.2019 заяви про зменшення розміру позовних вимог та про залишення позову без розгляду; відкладено підготовче засідання на 24.12.2019.
В судове засідання 24.12.2019 прибули повноважні представники позивача, відповідача та третьої особи-2 - АТ “НАК “Нафтогаз України”.
Третя особа-1 - АТ “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”, участі представника в судовому засіданні не забезпечила, однак через канцелярію суду 19.12.2019 подала письмові пояснення за вих.№01-02-43/2209 від 16.12.2019, в яких зазначає, що у січні-лютому 2016 року відповідачем було порушено умови договору, зокрема у січні 2016 відповідачем було спожито природний газ з перевищенням номінації, а в лютому 2016 року споживання газу за відсутності номінації, що призвело до виникнення неврегульованого небалансу позивача як оператора ГРМ. Так, при наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на січень 2016 в розмірі 1 611,507 тис.куб.м. природного газу, відповідачем фактично було спожито 9 143 763 куб.м. природного газу, тобто здійснено несанкціонований відбір природного газу в об'ємі, що становить 7 532, 256 тис.куб.м. У лютому 2016 року відповідачем здійснювався відбір природного газу з газопостачальної системи без наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період. Відповідачем було здійснено несанкціонований відбір природного газу в об'ємі, що становить 9 772 019 м.куб. природного газу. Таким чином, загальна сума компенсації вартості об'єму спожитого газу у січні-лютому 2016 року природного газу становить 270 117 378 грн 98 коп.
Третьою особою-2 - АТ “НАК “Нафтогаз України”, також через канцелярію суду 17.12.2019 подані письмові пояснення за вих.№14/4-1600-19 від 15.12.2019, в яких зазначає, що третя особа не постачала газ відповідачу у січні - лютому 2016 року; у газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення. Для транспортування природного газу відповідним споживачам АТ “НАК “Нафтогаз України” замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених договорами постачання природного газу. За відсутності заявки на транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є АТ “НАК “Нафтогаз України”. При цьому АТ “НАК “Нафтогаз України” не замовляло послуг транспортування у грудні 2016 року, січні 2017 року. Тобто, в га зотранспортній системі у спірний період фактично був відсутній газ АТ “НАК “Нафтогаз України”, який міг би спожити відповідач.
Вказані письмові пояснення третіх осіб судом розглянуті та долучені до матеріалів справи з огляду на строки, встановлені судом для їх подання.
Від позивача через канцелярію суду надійшла 20.12.2019 заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній посилаючись на ст.46 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача: 1) 6 грн 68 коп., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 1 кубічного метру; 2) зобов'язати відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно- природний газ в обсязі 1 кубічного метру. Позивач до цієї заяви долучив докази направлення її копії учасникам справи.
В судовому засіданні 24.12.2019 представник позивача підтримав подану заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив її прийняти до розгляду.
Судом перевірено повноваження підписанта поданої заяви.
Відповідно до п.2 ч.2 cт.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Частина 5 ст. 46 ГПК України зобов'язує позивача, у разі подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, надіслати іншим учасникам справи копії такої заяви та доданих до неї документів. У разі неподання доказів надіслання такої заяви з доданими до неї документами, суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
З огляду на дотримання позивачем встановленої процедури та відповідності поданої заяви вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв подану заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгяду, про що постановив протокольну ухвалу.
Отже, подальшому розгляду підлягають наступні позовні вимоги позивача до відповідача про: 1) стягнення 6 грн 68 коп., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 1 кубічного метру; 2) зобов'язання відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 1 кубічного метру.
В судовому засіданні 24.12.2019 заслухані пояснення представників третіх осіб.
Представником позивача подана заява про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.
Судом роз'яснено представнику наслідки залишення позову без розгляду, перевірені повноваження підписанта заяви.
В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про залишення позову без розгляду та просив її задовольнити.
Суд, розглянувши подану позивачем заяву про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі. Положення ст.226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності, що у свою чергу кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заява про залишення позову без розгляду підписана тимчасово виконуючим обов'язки президента Акціонерного товариства “Укртрансгаз” С.О. Олексієнко, повноваження якого зокрема підтверджуються рішенням акціонера №253 Акціонерного товариства “Укртрансгаз” від 15.03.2019, якопія якого долучена до поданої заяви.
З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та залишення позову без розгляду у відповідності до п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Частинами 2-4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається зі змісту позову, первісно позивачем були заявлені дві майнові вимоги з ціною позову 231 273 019 грн 70 коп.
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду із відповідним позовом, позивачем на виконання вказаних вимог Закону було сплачено 672 350 грн судового збору згідно платіжного доручення №11430 від 03.09.2019 (що складає 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
В подальшому позивачем на підставі ст.46 ГПК України відповідною заявою було зменшено розмір заявлених до стягнення вимог. Зазначена заява була прийнята судом до розгляду, а ціна позову після зменшення розміру склала 13 грн 36 коп. (що відповідає судовому збору в розмірі 1921 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, оскільки позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 13 грн 36 коп. (що відповідає судовому збору в розмірі 1921 грн), сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 670 429 грн (672 350 грн - 1921 грн) платіжним дорученням №11430 від 03.09.2019 за подання позову може бути повернута у разі звернення позивача до суду із письмовим клопотанням про повернення судового збору.
З огляду на те, що на час виготовлення ухвали суду про залишення позову без розгляду від позивача не надходило відповідне письмове клопотання, питання про повернення судового збору буде вирішено судом в окремій ухвалі у разі його подання.
З приводу розподілу судових витрат за результатами розгляду судом заяви про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позовна заява у даній справі підлягає залишенню без розгляду саме за заявою позивача, то сплачений ним судовий збір в сумі 1921 грн 00 коп. за подання позову не підлягає поверненню та відноситься на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 185, 234-235, п.5 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” та Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 1 кубічного метру та стягнення 6 грн 68 коп. вартості безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 1 кубічного метру, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення 24.12.2019 та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали підписано 27.12.2019.
Суддя О.В. Драгнєвіч