Номер провадження: 11-кп/813/1526/19
Номер справи місцевого суду: 521/12567/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.12.2019 року м. Одеса
Одеський Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.2019 року, відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 , неодноразово судимий, в останнє:
- 13.05.2015 Ізмаїльським районним судом Одеської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 07.03.2019 після відбуття строку покарання,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12019160470001232, внесеного до ЄРДР 12.04.2019 року,
установив.
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.2019 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12019160470001232, внесеного до ЄРДР 12.04.2019 року та йому призначено покарання у вигляді 3 (трьох) місяців арешту. Вирішено питання судових витрат та речових доказів.
Згідно оскаржуваного вироку, 11.04.2019 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_8 , перебуваючи на вул. Краснова в м. Одесі, біля паркану Державної установи «Одеська виправна колонія № 14» умисно, тим самим незаконно придбав для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, що знаходився у двох полімерних згортках із масою канабісу у висушеному стані в одному згортку 2,63 г. та в іншому згортку 5,28 г., та став незаконно зберігати при собі у своєму рюкзаку для власного вживання, без мети збуту. Того ж дня в період з 20 години 35 хвилин по 21 годину вказаний наркотичний засіб був вилучений у ОСОБА_8 працівниками поліції біля будинку № 2-А по вул. Краснова в м. Одесі.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок таким, що підлягає зміні в частині призначеного покарання з підстав його суворості та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений посилається на те, що судом першої інстанції не мотивовано, чому саме таке покарання йому призначено та не розглянуті можливості призначення йому більш м'якого покарання, а саме - штрафу.
Просить вирок суду відносно нього змінити в частині призначення йому покарання та призначити йому покарання у вигляді штрафу, в межах розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст.309 КК України.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, додатково пояснивши, що обмеження його волі може призвести до розпаду його сім'ї; виступ захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з журналу судового засідання та мотивувальної частини вироку суду першої інстанції, обвинувачений повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні, внаслідок чого, суд, за погодженням зі сторонами захисту та обвинувачення, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів.
При цьому, суд встановив, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, правильно їх розуміють і їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, сторони у кримінальному провадженні не оспорюють фактичні обставини справи, тому суд апеляційної інстанції вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував, що ним вчинений злочин середньої тяжкості, особу винного, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, і вважав необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді арешту.
Суд врахував також що обвинувачений має сім'ю - він одружений, на медичному обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі. Так, він відбував покарання в ДУ «Одеська виправна колонія № 14», звідки звільнився лише за місяць до вчинення інкримінованого злочину (у березні 2019 року), та біля будівля якої був затриманий з наркотичним засобом.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції визнав щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав покази про обставини скоєння злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнав рецидив злочину.
В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що утримує дружину та хвору матір, працює без укладення трудового договору за наймом на будівництві, але документів або інших доказів, які б підтверджували такі обставини, він не надав як суду першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_8 злочину, дані про особу обвинуваченого та інші обставини справи у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_8 неможливо без ізоляції від суспільства та правильно застосував до обвинуваченого покарання у вигляді арешту.
Доводи обвинуваченого, наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, адже суд першої інстанції, при призначенні покарання, врахував усі обставини, на які він посилається та призначив останньому мінімальне покарання, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, апеляційний суд враховає те, що доказів працевлаштування та, відповідно, платоспроможності обвинувачений не надав, а тому вважає, що до нього не може бути застосоване покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до припису п.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Отже, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та зміни вироку в частині призначення покарання немає, оскільки суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у межах, наближених до мінімальної санкції ч.1 ст.309 КК України.
Керуючись ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 19.08.2019 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України у кримінальному провадженні №12019160470001232, внесеного до ЄРДР 12.04.2019 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду протягом трьох місяців, а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4