19 грудня 2019 року№ 857/10818/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2019 року у справі №459/3021/17 (суддя Жураковський А.І., ухвала постановлена об 11/49 год, м.Червоноград, повний текст складено 18 вересня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ, ПФУ відповідно) в якій просив прийняти рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 11 грудня 2017 року у справі №459/3021/17 (далі - Постанова) та зобов'язати подати до Червоноградського міського суду Львівської області в місячний строк звіт про виконання Постанови.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2019 року заяву задоволено.
Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги вказує, що невиконання судового рішення в частині своєчасної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вчинялися та вчиняються дії на виконання Постанови.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, обмежуючись лише наведенням обставин справи та норм процесуального права, дійшов висновку про обґрунтованість поданої позивачем заяви.
Вказані висновки є не зовсім вірними, з таких міркувань.
Так, матеріалами справи підтверджено те, що Постановою, яка набрала законної сили 27.03.2018, визнано протиправною бездіяльність ГУПФ щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900-VIII), статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII), постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та довідки від 01.05.2017 №1771/Л-20/12.03-06 (далі - Довідка) про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області (далі - Довідка); зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016, відповідно до Закону №900-VIII, статті 63 Закону №2262-XII, Постанови №988 та Довідки, з урахуванням вже сплачених сум коштів (т.1 а.с.66-73, 142-147).
На виконання прийнятої Постанови, судом видано 18.04.2018 виконавчий лист (далі - Виконавчий лист), який разом із заявою від 27.04.2018 скеровано позивачем до органу державної виконавчої служби із метою його примусового виконанням (т.1 а.с.154-155).
Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області 16.07.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56395881 з виконання Виконавчого листа (т.2 а.с.3-4).
Листом від 26.07.2018 №14470/03.29-15 відповідачем повідомлено про проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення, однак виплата коштів буде здійснена у майбутньому згідно постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), при цьому, зазначено, що остаточна виплата відбудеться у 2020 році (т.2 а.с.5-6).
Разом з тим, Постанова в частині стягнення пенсії за один місяць, яке допущено судом до негайного виконання, виконано 28.12.2017. Здійснено перерахунок та виплату пенсії за один місяць в сумі 1989,32 грн (т.2 а.с.55-56).
В подальшому на виконання вимог Постанови та пункту 3 Постанови №103 ГУПФ проведено перерахунок пенсії починаючи з 17.06.2016 (з дня поновлення виплати пенсії). Перерахунок проведено у квітні 2018 року (доплата за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7084,12 грн виплачена у квітні 2018 року). Станом на 01.05.2018 розмір пенсії становив 3646,74 грн (а.с.55-56, 58-59).
Водночас, відповідно до статті 8 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому, органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Згідно пунктів 4-5 пункту 4 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління» затвердженого постановою правління ПФУ 22.12.2014 №28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2014 за №41/26486) Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Перерахована пенсія за період з 17.06.2016 по 31.12.2017 в сумі 33705 грн виплачується ОСОБА_1 з урахуванням вимог Постанови №103 з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачується 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 17.06.2016 по 31.12.2017. Сума заборгованості за вказаний період на виконання Постанови становить 95,37 грн виплата якої буде здійснена відповідно до постанови КМУ «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 №649, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Постанова №649, Порядок відповідно).
Пунктом 3 Порядку встановлено, що орган ПФУ, визнаний боржником, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу ПФУ.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК), будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 статті 116 БК взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що невиконання судового рішення ГУПФ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а.
При цьому, судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт є формою забезпечення виконання судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вживає адекватних заходів з метою своєчасного виконання судового рішення без достатніх зволікань, зокрема шляхом виплати певними частинами належних позивачу коштів, в межах виділених бюджетних призначень.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - Постановою.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення) та порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 19 жовтня 2018 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.