26 грудня 2019 р. рокуСправа № 520/5134/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В. по справі № 520/5134/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування вимоги та зобов'язання звільнити від виконання обов'язків за ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
-визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2018р. №Ф-35835-17 у сумі 7.829,78 грн.;
-зобов'язати ГУ ДФС у Харківській області застосувати положення пункту 9-4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за їх невиконання за період IV квартал 2014 року - IV квартал 2015 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року по справі № 520/5134/19 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та зобов'язання звільнити від виконання обов'язків за ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2018 року № Ф-35835-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 7829,78 грн.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.
10.12.2019 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по справі № 520/5134/19.
Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року питання про судові витрати вирішено не було.
Позивачем подано заяву про розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги позивача містили одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року було частково задоволено позовні вимоги позивача.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області від 03.03.2018 року № Ф-35835-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 7829,78 грн.
Таким чином вказаною постановою задоволено одну позовну вимогу майнового характеру.
Однак, судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання адміністративного позову), за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 складає 1921 грн. 00 коп.
З матеріалів справи встановлено, що предметом позову було дві вимоги - про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2018р. №Ф-35835-17 у сумі 7.829,78 грн. та зобов'язання ГУ ДФС у Харківській області застосувати положення пункту 9-4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за їх невиконання за період IV квартал 2014 року - IV квартал 2015 року.
Відповідно розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви в складав 1536,80 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення становив 2305,20 грн.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при подані позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1536,80 відповідно до квитанції від 03.06.2019 (а.с. 29), при поданні апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року по справі № 520/5134/19 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн. згідно квитанції про сплату від 07.10.2019 року (а.с.71).
Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 року було задоволено позовні вимоги в частині оскарження вимоги ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2018р. №Ф-35835-17 у сумі 7.829,78 грн, а в іншій частині позовних вимог було відмовлено, то відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, підлягають частковому відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань, а саме в розмірі 1921 грн.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення заяви та про необхідність ухвалення додаткової постанови.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ -39599198) в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсок двадцять одна) грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старосуд М.І.
Повний текст додаткової постанови виготовлений 27.12.2019 року