27.12.2019
Справа № 522/21748/19
Провадження 1-кс/522/20634/19
27 грудня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 , погодженого з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України майора юстиції ОСОБА_5 про арешт майна, -
Як вбачається з клопотання слідчого, слідчим Територіальним управлінням Державного Бюро розслідувань, розташованим у м. Миколаєві ОСОБА_6 ., здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000001031 від 24.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за фактом зберігання наркотичних речовин солдатом НГУ 3012 ОСОБА_7 .
З клопотання вбачається, що в ході проведення огляду місця 23.12.2019 під час проходження КПП військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що у військовослужбовця контрактної служби НГУ ОСОБА_7 21.12.2019 на території контрольно пропускного пункту НГУ 3012 виявлено та вилучено невідому речовину кристалічної форми синього кольору, яка відповідно до пояснень останнього являється особливо небезпечним наркотичним засобом.
Так проведеним оглядом місця події військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що у військовослужбовця контрактної служби ОСОБА_7 під час проходження КПП черговим 21.12.2019 було виявлено у нагрудній сумці ОСОБА_7 1 прозорий пакет з пазовими замками з порошкоподібною речовиною синього кольору, яка схожа на наркотичні засоби, у зв'язку із вищевказаними обставинами командуванням НГУ 3012. було повідомлено правоохоронні органи про факт вчинення злочину.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 вчинив злочин, слідчим ОСОБА_6 було прийнято невідкладне рішення провести огляд місця події та оглянути особисті речі ОСОБА_7 . У зв'язку із вказаними обставинами слідчими ТУ ДБР розташованим у м. Миколаєві у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення прийнято рішення про невідкладність проведення огляду місця події НГУ 3012.
Так перебуваючи у службовому кабінеті №6 заступника начальника НОМЕР_1 ОСОБА_8 слідчим проведено огляд місця події в ході якого встановлено, що 21.12.2019, що дійсно черговим по КПП НГУ 3012. проводився стройовий огляд, в ході якого у нагрудній сумці ОСОБА_7 виявлено та вилучено 1 прозорий пакет з пазовими замками з порошкоподібною речовиною синього кольору, яка схожа на наркотичні засоби, у зв'язку із вищевказаними обставинами командуванням НОМЕР_1 було повідомлено правоохоронні органи про факт вчинення злочину.
У зв'язку із вказаними обставина, а також враховуючи, що наркотичні речовини є предметом, які вилучені законом з обігу, слідчим було прийнято рішення про вилучення: 1 пакету з пазовими замками з порошкоподібною речовиною яка схожа на наркотичні засоби, у зв'язку із тим, що вказані речі являються речовими доказами у зв'язку із тим, що за допомогою цих речей здійснено придбання наркотичної речовини, яку в подальшому зберігав ОСОБА_9 у особистому речовому мішку.
Перед проведення огляду командиром військової частини НОМЕР_1 , надано дозвіл на проведення слідчих дій на території НГУ.
У ході огляду місця події, виявлено наступні предмети:
1 прозорий пакет з пазовими замками з порошкоподібною речовиною синього кольору
2.Акт вилучення наркотичних речовин співробітниками НГУ 21.12.2019
У той же день вказані речі, внесені у протокол огляду місця події, упаковані та опечатані.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
У ч. 1 ст. 100 КПК України йдеться про те, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтям 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігаються у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Крім того, речові докази, які отримані або вилучення слідчим, прокурором, оглядають, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.
Слідчий зазначає, що вилучені речі і документи є тимчасово вилученими речами та документами, що також є засобами вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України на них необхідно накласти арешт.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна скасовується у встановленому цих Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, який володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішення, ухвалою суду, слідчого судді.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що вищевказані речі, є речовими доказами, є предметом дослідження у кримінальному провадженні, є засобом вчинення кримінального провадження та зберегли на собі його сліди, а також те що у майбутньому ці речі необхідно буде надати під час судового розгляду кримінального провадження, як докази вини певних осіб, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи викладені у клопотанні та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, вивчивши надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити його з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на вищевказане майно, яке за обставинами кримінального провадження може бути речовим доказом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-173 КПК України, -
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 , погодженого з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України майора юстиції ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно у вигляді 1 прозорого пакету з пазовими замками з порошкоподібною речовиною синього кольору вилучене 23.12.2019р в ході проведення огляду місця події.
Копію ухвали про арешт майна направити слідчому, прокурору та іншим зацікавленим особам.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: