Провадження №2/447/14/19
Справа №447/938/14-ц
16.12.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого -судді Карбовнік І. М.
при секретарі Данилів О.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Львівській області, Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування солідарно з відповідачів майнової шкоди у розмірі 80679,23 гривень та моральної шкоди у розмірі 10000,00 моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 липня 2013 року близько 15:00 години, на автодорозі Київ-Чоп біля с.Бродки Миколаївського району Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки “Рено” д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки “Хюндай” д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок ДТП автомобілі отримали значні технічні ушкодження. Дана пригода трапилася внаслідок неналежного утримання автодороги, що стверджується судовим рішенням, що набрало законної сили. У зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою позивачу було завдано майнової шкоди, яка згідно висновку автотоварознавчого дослідження становить 80679,23 гривень. Також позивачу спричинено душевні страждання внаслідок ДТП, а отже завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у розмірі 10000,00 гривень.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів Служби автомобільних доріг у Львівській області та Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в його користь 80 679,23 грн матеріальної шкоди, 14 768,00 грн 3% річних, 131 019,00 грн втрат від інфляції та 10 000,00 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні позовній заяві та просив таку задоволити в повному обсязі.
Представник Служби автомобільних доріг у Львівській області Бойчук В.З. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та з підстав вказаних у поданому до суду запереченні просила в позові відмовити в повному обсязі. Зазначила, що Служба автомобільних доріг у Львівській області не є прибутковою організацією. За результатами проведеної процедури закупівлі відповідач уклав договір з ДП “Львівський облавтодор” відповідно до умов якого останньому передано автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення у Львівській області для надання послуг з поточного ремонту та експлуатаційного утримання. Також даним договором передбачено, що ДП “Львівський облавтодор” бере на себе зобов'язання щодо врегулювання спорів та відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, пов'язаних з незадовільним станом доріг.
Представник Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Столяренко В.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та з підстав вказаних у поданому до суду запереченні просив в позові відмовити в повному обсязі. Зазначив, що відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному випадку між сторонами немає договірних зобов'язань.
Не зрозумілим є твердження позивача про нарахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від суми 80 679,23 грн., оскільки дана сума не підтвердження судовим рішення та може бути зменшена судом при постановленні рішення. Відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватися проценти за користування чужими грошовими коштами. Оскільки це суперечить самій природі деліктних зобов'язань, а саме зобов'язання не передбачає передання грошових коштів відповідачу, а отже і користуватися чужими грошовими коштами відповідач не може. Застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто нарахування процентів на суму шкоди є подвійною мірою відповідальності.
Позовні вимоги в частині стягнення із ДП «Львівський облавтодор» матеріальної шкоди є безпідставними з огляду на те, що власником усіх автодоріг загального користування державного значення у Львівській області є лише і виключно Служба автомобільних доріг у Львівській області, а не ДП «Львівський облавтодор», саме тому останній не може нести відповідальність за деліктним зобов'язанням та є неналежним відповідачем у даній справі.
В свої позовних вимогах позивач вимагає стягнення із відповідача відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак в підтвердження своїх доводів не представили жодного належного та допустимого доказу, котрий би підтверджував вину саме ДП «Львівський облавтодор», а також причинно-наслідкового зв'язку між шкодою, завдано внаслідок згаданого ДТП та діями (бездіяльністю) ДП «Львівський облавтодор». Водночас, жодних доказів притягнення до відповідальності за наслідками вказаного ДТП працівників ДП «Львівський облавтодор» (а відтак - і вини самої юридичної особи) позивачем не надано. Окрім того, жодного із працівників ДП «Львіський облавтодор» не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення умов та правл експлуатації відрізку дороги на якій сталася ДТП.
Як слідує з матеріалів справи засміченість дороги виникла безпосередньо перед ДТП, а отже працівники ДП «Львівський облавтодор» не мали можливості ліквідувати засміченість протягом визначеного нормами термінів. На користь цього може свідчити те, що на місці оформлення ДТП, за участі автомобіля Міtsubishi, одразу прибули працівники ДП «Львівський облавтодор» та в присутності працівників правоохоронних органів приступили до очищення авто дороги. У випадку порушення правил експлуатації доріг та наявності вини в діях/бездіяльності посадових осіб ДП «Львівський облавтодор», на останніх в це час мав бути складений протокол відповідно до ч. 4 ст. 140 КУпАП. Однак цього не відбулося, тому можна прийти до висновку про відсутність в діях працівників складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, а отже говорити про наявність вини ДП «Львівський облавтодор» та причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльність ДП «Львівський облавтодор» та завданням матеріальної шкоди позивачу неможливо. Також до ДП «Львівський облавтодор» не поступало жодних приписів та зауважень стосовно експлуатаційного утримання відрізку дороги на якому сталася ДТП.
ДП «Львівський облавтодор» є лише однією із підрядних організацій, що діє за завданнями замовника та в межах виділеного фінансування. Утворення потоків води на дорожньому покритті є виключно наслідком конструктивних дефектів або порушень при проектуванні дороги. ДП «Львівський облавтодор» не наділений правом самостійно вносити зміни в конструктивні елементи доріг, а може виконати такі роботи лише на основі розробленого та погодженого проекту та наявності завдання замовника робіт. В даному випадку відповідальність повинен нести балансоутримувача дороги на якій сталася ДТП.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце проведення судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, суд, встановив наступні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення справи та надав їм правову оцінку.
В судовому засіданні встановлено, що 15 липня 2013 року близько 15 год., на автодорозі «Київ-Чоп» біля с. Бродки Миколаївського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області залишено в силі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів справи відсутній елемент складу правопрушення - вина щодо наслідків ДТП. Також апеляційний суд Івано-Франківської області зазначив, що постановою КМ України №198 від 30.03.1994 року закріплено обов'язок дорожньо-експлуатаційних організацій відшкодовувати збитки власникам транспортних засобів, якщо ДТП сталася внаслідок незадовільного утримання доріг. Також зазначено, що відповідно до акту обстеження дорожніх умов на ділянці ДТП виявлено недоліки які сприяли вчиненню ДТП, а саме відсутність огородження.
15 лютого 2013 року Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та ДП «Львівський облавтодор» укладено договір про надання послуг з поточного ремонту (дрібний, середній) та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області. Згідно п. 6.3.3. Договору підрядник зобов'язаний забезпечити першочергове надання послуг пов'язаних з усуненням або недопущенням виникнення аварійно-небезпечних ситуацій, пов'язаних з експлуатаційним станом доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області. Відповідно до п.п. 7.4, 7.5 Договору у разі виникнення дорожньо-транспортних пригод пов'язаних з незадовільним експлуатаційним станом автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Львівської області підрядник бере на себе зобов'язання щодо врегулювання спорів та відшкодування матеріальних збитків. Підрядник бере на себе зобов'язання з врегулювання спорів при виникненні дорожньо-транспортної пригоди, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків, які виникли на дорогах під час надання послуг.
Частиною 3 ст. 14 і ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізних переїздів.
Указані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).
Згідно із статутом ДП «Львівський облавтодор» здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм. Предметом діяльності підприємства є, в тому числі, виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання а втомобі льних доріг.
За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтями 76-77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з акта обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги 572 км + 950 м, у місці де відбулося зіткнення та дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та ОСОБА_2 , комісією встановлені недоліки в утриманні дороги, які необхідно усунути для забезпечення безпеки дорожнього руху та які сприяли скоєнню дорожньо-транспортної пригоди (або вплинули на тяжкість її наслідків), а саме: відсутнє дорожнє огородження.
При цьому, згідно із поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди і протоколами допиту їх як свідків, де вони попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху та відбулося зіткнення за автомобілем позивача, конкретно в тому місці, де було відсутнє дорожнє огородження.
При цьому, апеляційний суд Івано-Франківської області у постанові від 16 січня 2014 року про зазначив, що вказана дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 15 липня 2013 року, сталася не з вини ОСОБА_2 , а з причин неналежного утримання автодороги, через відсутність дорожнього огородження в тому місці, де проїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 і при наявності якого дорожньо-транспортної пригоди б не сталося.
Висновком судової дорожньо-технічної експертизи № 2251 від 24.04.2018 року встановлено, що ділянка автодороги М06 «Київ-Чоп», перед перехрестям в с. Бродки Миколаївського району Львівської області, неподалік АЗС «Петроль», де 21.05.2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, за своїми техніко-експлуатаційними показниками та організацією дорожнього руху не відповідала вимогам регламентуючих документів і не забезпечувала безпеку руху транспортних засобів з дозволеною швидкістю, оскільки на смузі руху автомобіля Renault Duster н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 були наявні маслянисті чи бензинові плями, а дорожнє металеве огородження на роздільній смузі перед перехрестям було зруйноване та відсутнє.
Дорожньо-експлуатаційні служби повинні були ліквідувати засміченість дорожнього покриття дороги протягом доби з моменту виявлення, а пошкоджені і відсутні елементи дорожнього огородження необхідно було замінити протягом 5 діб з моменту виявлення даних дефектів. Автомобільні дороги повинні на період їх експлуатації підтримуватися дорожньо-експлуатаційними службами у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження транспортному засобу позивача вартість відновлювального ремонту внаслідок ДТП становить 80679,23 гривень.
У зв"язку з вище наведеним суд приходить до переконання, що наявність факту відсутності конструкції, призначеної для запобігання виїзду автотранспорту на зустрічну смугу в місці зіткнення транспортних засобів на частині автодороги, відповідальність за неналежне утримання якої несе ДП «Львівський облавтодор» і вище перелічені відомості про те, що саме це сприяло скоєнню дорожньо-транспортної пригоди, а також те, що склад правопорушення у діях ОСОБА_2 відсутній, без спростування з боку відповідача зазначених фактів, а також те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, позовні вимоги в частимні відшкодування шкоди у розмірі 80 679,23 грн є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів Служби автомобільних доріг у Львівській області та Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 14 768,00 грн 3% річних та 131 019,00 грн втрат від інфляції не підлягають до задоволення, оскільки відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. В даному випадку між сторонами немає договірних зобов'язань.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач, пред'явивши вимогу про стягнення моральної шкоди, не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, зокрема.
В рахунок вказаних обставин, в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 передбачено, що «у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».
Крім того, пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 визначено, що «розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».
Таким чином, позивач обґрунтовує заподіяну йому моральну шкоду, виключно, словами, що містяться в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації в сумі, яка становить саме 10 000 грн., а тому така вимога не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.2,81,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 80 679,23 грн матеріальної шкоди.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26.12.2019 року.
Суддя Карбовнік І. М.