Справа № 445/878/19
24 грудня 2019 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі судді Бакаїм М. В.
з участю секретаря Стеців Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золочеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Центру надання адміністративних послуг, третьої особи- Золочівської державної нотаріальної контори про зняття обтяження у вигляді заборони , -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Золочівської районної державної адміністрації Львівської області в особі Центру надання адміністративних послуг, третьої особи- Золочівської державної нотаріальної контори про зняття обтяження у вигляді заборони.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його батько - ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого держнотконторою 08.12.1988 року, став власником будинку по АДРЕСА_1 . 14.12.2004 року батько подарував будинок йому. Договір дарування був посвідчений приватним нотаріусом Швець О.В. В 2018 році він вирішив подарувати свій будинок дітям, однак з'ясувалося, що існує заборона на відчуження будинку, накладена ще в 1974 році. Будь-яких відомостей щодо накладеного обтяження йому не відомі, тому він змушений звернутися до суду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Через канцелярію суду поступила заява ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги просили задовольнити повністю.
Представник відповідача- Золочівська районна державна адміністрація Львівської області, в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлявся про час, дату та місце слухання справи. До суду поступила заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
Третя особа - Золочівська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилася. Належним чином повідомлялася про час, дату та місце слухання справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,
встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під обтяження.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить позивачу- ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності вказано договір дарування , зареєстрований в реєстрі № 5008 14.12.2004 р. приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Швець О.В. Вказане підтверджують: Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно видане 28.12.2004 року Золочівським МБТІ, Витяг з Державного реєстру правочинів (№ 476597 від 14.12.2004 р), договір дарування житлового будинку укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер витягу 116520465 від 07.03.2018 року).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 07.03.2018 року зазначено, що на будинок АДРЕСА_1 накладено обтяженння у виді заборони на нерухоме майно, підстава виникнення вказано: "повідомлення, серія та номер 2. виданий 26.06.1974 року, видавник: не вказано. Золочівська автотр.контора".
З інформації, наданої позивачу в листі Львівського державного нотаріального архіву № 1025/01-17 від 19.04.2018 року вбачається, що в "Реєстрі Золочівської державної нотаріальної контори для реєстрації заборон, які накладені на будівлі за повідомленням банків про видачу позик за 1968-1990 роки" є запис такого змісту " -пор. № 104, -назва банку, номер і дата повідомлення. Золочівська автотранспортна контора 26.06.1974 № 2, - дата одержання повідомлення 19.09.1974 р.. - дата накладення заборони- 19.09.1974 р.,- прізвище . ім'я. по батькові особи, яка одержала позику, та місцезнаходження будівлі -
ОСОБА_4 . АДРЕСА_1 . Службова примітка про зняття заборони -відсутня. Інших відомостей немає.
Відповідно до довідки про відсутність заборгованості від 06.12.2019 р. № 15.19-02/12146, виданої Золочівським РВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, згідно інформації Єдиного реєстру боржників, станом на 12.12.2019 року, ОСОБА_1 не являється боржником.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, записів щодо Золочівської автотранспортної контори № 2 не знайдено. Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 24247019 від 29.01.2019 року.
Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності на вище вказаний будинок набуто позивачем у спосіб визначений законом. Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Нормами ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Такі правові регулювання містяться і в ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
В даному випадку в діях власника майна не встановлено неправомірної поведінки при набутті майна; майно належним чином оформлено та отримані правовстановлюючі документи.
Таким чином, з огляду на наведені доводи, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України,ст. ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зняти та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 25173218, дата, час державної реєстрації: 22.11.2006 р., підстава виникнення обтяження: "повідомлення, серія та номер:2, виданий 26.06.1974, видавник: не вказано, Золоч. автотр. контора", вид обтяження: заборона на нерухоме майно, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 р.: "Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження : 4094470, 22.11.2006, реєстратор: Золочівська державна нотаріальна контора, Золочівський районний нотаріальний округ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.12.2019 р.
Суддя М. В. Бакаїм