Справа № 462/5394/19
24 грудня 2019 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Журавльовій А.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
та відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у загальному позовному проваджені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб із відповідачем, укладений 01 липня 2010 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. В обґрунтування позову покликається на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 2010 року. У шлюбі мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем погіршилось після народження сина. Відповідач почав зловживати спиртними напоями, ставити свої інтереси вище сімейних, провокував сварки, під час яких неодноразово застосовував до неї та дітей фізичне насильство. На даний час проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують ніяких відносин. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю немає. У зв'язку із наведеним, просить позов задовольнити.
17 вересня 2019 року ухвалою суду по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження у справі.
Ухвалою від 07 листопада 2019 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним, просить суд позов задовольнити.
Відповідач позов заперечив, пояснив, що бажає зберегти шлюб, оскільки вони мають двоє дітей, яким потрібні обоє батьків.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 01.07.2010 року /а.с.4/, у якому мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.10/. Сімейне життя з відповідачем не склалось, стосунки між ними погіршились після народження сина, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, на даний час сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть і відновлювати не збираються. Шлюб існує лише формально. Спору про поділ майна немає. Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_4 залишиться проживати з матір'ю.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про необхідність зберегти шлюб, оскільки їм потрібно спільного виховувати малолітню дитину, оскільки шлюб передбачає не лише спільне виховання дітей, а є вільним рівноправним союзом чоловіка та жінки, який утворює сім'ю та породжує між чоловіком та жінкою особисті майнові та немайнові права та обов'язки.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, встановивши, що сім'я сторін розпалася, примирення неможливе, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, а відтак прийшов до висновку про підставність позову, і тому позов підлягає розірванню.
Керуючись ст.ст. 12,13,141,259,265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.07.2010 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції - актовий запис № 123.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2019 року.
Суддя:
Оригінал рішення.