Справа №442/8355/19
Провадження №2/442/2132/2019
26 грудня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Медведика Л.О.,
з участю секретаря Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності, -
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,6 кв.м., житловою 38,9 кв.м. з урахуванням самочинно побудованих балконів.
В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 , належить їм на праві спільної сумісної власності. Загальна площа квартири на час видачі їм свідоцтва про права власності становила 54,4 кв.м. Однак, будучи власниками, з метою покращення умов проживання, ними без відповідних дозволів, було здійснено побудову двох балконів: 0,7 і 0,8 км.м. Таким чином загальна площа по квартирі була змінена за рахунок внутрішніх перепланувань та добудови балконів. Самочинне добудування балконів проведено без істотних порушень будівельних норм та правил, не порушує права інших жителів будинку.У зв'язку з вищевикладеним у них з'явилась необхідність у визнанні права власності з урахуванням самочинної добудови балконів шляхом звернення до суду.
В судове засідання позивачі не з'явилися. Від них надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують, посилаючись на підстави, викладені в заяві. Просять задоволити позов, проти заочного рішення суду не заперечують.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності не надав, відзив не подав. На підставі вище вказаного, суд вважає за доцільне проводити заочний розгляд даної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний № 297199545 від 17.02.2010 року, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності, на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру серії САА № 951672 від 29.01.2010 року, виданого ДП «Буджитлосервіс».
Згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 11.11.2019 року, квартира АДРЕСА_1 , має загальну площею 54,6 кв.м. та складається з двох кімнат, житловою площею 38,9 кв.м. в тому числі: кімната 20,4 км.м., кімната 18,5 кв.м., а також кухні площею 5,5 кв.м., ванної кімнати 6,0 кв.м., вбиральні 3,3 кв.м., квартира обладнана балконами 0,7 кв.м. та 0,8 кв м.
Довідкою КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» № 2143 від 12.11.2019 року підтверджується, що загальна площа по квартирі АДРЕСА_1 становить 54,6 кв.м., житлова - 38,9 кв.м.; площа змінена за рахунок внутрішніх перепланувань та добудови балкону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ч.ч.3, 5 ст.376 ЦК України, встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 264 - 266, 280, 289, 352 ЦПК України , суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .код. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (1966 року народження, АДРЕСА_2 код. НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (1988 року народження, АДРЕСА_2 .код. НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (1961 року народження, АДРЕСА_2 .код. НОМЕР_4 ) право спільної сумісної власності на самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54,6 кв.м., житловою 38,9 кв.м.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Медведик Л.О.