Справа №461/7636/19
/заочне/
26 грудня 2019 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Івасюти Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в особі представника Гребенюка Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 31 397,85 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.04.2009 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н. Згідно умов даного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 15 000,00 гривень у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Позивач повністю виконав свої зобов'язання, згідно Кредитного договору. Однак, станом на день звернення до суду, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань за договором, станом на 15.08.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 31 397, 85 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно матеріалів позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями та оголошеннями, в порядку ст.128 ЦПК України. Також не подала до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до частково задоволення виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив, що 27 квітня 2009 року позивач і відповідач уклали договір №SAMDN02000705745931 про поточний рахунок фізичної особи + картка «Універсальна». За умовами договору відповідач отримала кошти у сумі 15 000,00 грн. у вигляді кредитного ліміту на картковому рахунку зі сплатою процентів за користування кредитом і кінцевим терміном повернення до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати та ознайомилась із фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати з використання кредитних коштів (а.с.16-18). Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі.
Відповідно до розрахунку станом на 15 серпня 2019 року банком нараховано заборгованість ОСОБА_1 у сумі 31 397,85 гривень, яка включає в себе: 13 893,16 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 102,82 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 7 680,54 гривень - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 750,00 гривень - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу в сумі від 100 гривень, 500,00 гривень - штраф, 1471,33 гривень - штраф (процентна складова).
Заборгованість відповідача також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 15.08.2019 року (а.с.12-16).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується матеріалами справи та надав відповідачу кредит.
Банк покликається на те, що на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку відповідач зобов'язався виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору, відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку сум: грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п. п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежів, з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог частини першої статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням викладеного, суд вважає підставними та доведеними вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача у повному обсязі заборгованості за простроченим тілом кредиту, нарахованої пені за прострочене зобов'язання, заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штраф за фіксовану та процентну складову.
Згідно з положеннями ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі. Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач порушив умови договору, тому з останньої на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1921,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість в розмірі 31 397 гривень 85 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 1921 гривень 00 копійки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.