28.11.19
№ 336/5811/19
провадження № 2-а/336/145/2019
28 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Щасливої О.В.,
за участю секретаря Морозової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Єсікова Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАВ № 1481961 від 02.09.2019 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., справу закрити.
В обгрунтування позову зазначив, що 02.09.2019 р. він керував транспортним засобом в складі тягача марки МАN TGX 28/540 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки ТАD CLASSIK 40-3 (номерний знак НОМЕР_2 ).
На автомобільній дорозі М-29, 87 км він був зупинений інспектором роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Єсіковим Д.О. та відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1481961.
Відповідно до вище вказаної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові, водій, керуючи ТЗ з напівпричепом ТАD CLASSIK 40-3 (номерний знак НОМЕР_2 та перевозив комбайн шириною 4 метр, без супроводу, без відповідних дозвільних документів, чим порушив п.22.5 ПДР, та накладено штраф у розмірі 510 грн.
Винесену постанову позивач вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину в даному правопорушенні. 02.09.2019 року позивач здійснював перевезення вантажу відповідно до наданого дозволу № 13308901-1325 НГ від 30.07.2019 року. Працівник поліції в постанові не вказав фактичні габарити транспортного засобу з вантажем, оскільки не здійснював вимірювання вантажу з застосуванням, передбачених чинним законодавством правил проведення габаритно-вагового вимірювання, що є грубим порушенням чинного законодавства. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, провадження по справі закрити.
Ухвалою судді від 03.10.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28.11.2019 р.
Позивач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в поданій до суду позовній заяві просить суд розглядати справу без його участі.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ст.194 КАС України.
Відповідач ОСОБА_2 Д ОСОБА_3 . в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справи без його участі, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.
Вивчивши обставини справи, приймаючи до уваги позицію сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2019 року інспектором роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Єсіковим Д.О. було винесено постанову ЕАВ № 1481961 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови, 02.09.2019 року, позивач керуючи транспортним засобом з напівпричепом ТАD CLASSIK 40-3, номерний знак НОМЕР_2 та перевозив комбайн шириною 4 метри, без супроводу, без відповідних дозвільних документів, чим порушив п.22.5 ПДР.
Вважаючи зазначену постанову та дії по її винесенню протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
П.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п.п. 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Згідно п.п. 3, 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Відповідно до п.п. 16, 18, 19 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп.пп. 4-8 п. 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31? Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Пунктом 25 Порядку № 879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Згідно п. 6. Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно у місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як видно з наданих позивачем доказів, патрульним поліцейським за місцем зупинки транспортного засобу під керуванням позивача контролю та відповідного вимірювання габаритно-вагових параметрів вантажу, визначених Порядком №879 проведено не було, заміри вантажу взагалі не були здійсненні.
Суд вважає, що доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Проте, жоден із викладених вище документів матеріали справи не містять, а отже відсутні підстави вважати, що спірний габаритно-ваговий контроль було здійснено із дотриманням відповідної процедури.
Крім того, ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажу на підставі Дозвілу № 13128901-1325 НГ, затвердженого начальником Управляння патрульної поліції в Дніпропетровській області від 30.07.2019 року, з терміном дії з 31.07.2019 року по 13.09.2019 року. Відповідно до вказаного дозволу позивач мав право перевозити вантаж параметри якого не більше: ширина до 3,75 м., довжина до 22 м., висота 4,49 м., загальна вагою автопоїзду з вантажем 40 тонн, навантаження на більш навантажену вісь 11 тонн, вантаж виступає за задній габарит ТЗ до 3 метрів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, відповідачем на якого ст. 77 КАС України покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення, не доведено факту допущення позивачем порушення п. 22.5 ПДР України, зокрема, того що ширина вантажу перевищувала 3,75 метри, як це передбачено, дозволом, виданим ОСОБА_1 на перевезення вантажу.
Таке правозастосування, визначено постановою Верховного Суду від 18.01.2019 року в адміністративній справі №539/655/17.
Відтак, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення слід скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву буз задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Єсікова Дмитра Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1481961 від 02.09.2019 р., складену інспектором роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Єсіковим Дмитром Олександровичем, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, і накладення штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Щаслива