Справа № 319/1418/19
Провадження №2/319/555/2019
27 грудня 2019 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Мальованого В.О., при секретарі судового засідання Синяковій О.І., за відсутності осоіб , що беруть участь у справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 листопада 2019 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла вищевказана позовна заява .
В своїй позовній заяві позивач прохає суд винести рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, який зареєстрований 06 серпня 2016 року Куйбишевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 36. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ".
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що від шлюбу з ОСОБА_2 мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через те, що мають різні погляди на сімейне життя та обов"язки, відповідач нехтує сімейними цінностями, в зв"язку з чим, в сім"ї постійно виникають сварки, свідком яких є їхня дитина, що негативно впливає на її психічний стан. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, вони разом не проживають з листопада 2019 року , спільного господаства не ведуть, взаємні права і обов"язки відсутні. Чоловік на розірвання шлюбу згоден. Спору щодо визначення місця проживання дитини не має. Тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Позивач про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з"явилась, надала письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на розірванні шлюбу, прохала розглядати справу за її відсутності. Не заперечувала проти винесення заочного рішення суду в разі неявки відповідача в судове засідання.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився про час, місце розгялду повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань не подавав .
У зв'язку з цим на підставі ст.ст. 223,280 ЦПК України, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, викладену в заяві, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрований 06 серпня 2016 року Куйбишевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 36, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на " ОСОБА_3 " .
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З матеріалів справи вбачається, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося через те, що відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного, відповідач нехтує сімейними цінностями, в сім"ї постійно виникали сварки та конфлікти, свідком яких є їхня дитина, що негативно впливає на її психічний стан. Сторони припинили шлюбні відносини. Намагання зберегти сім"ю ні до чого не призвели. Подальше спільне життя подружжя стало суперечити інтересам позивача.. Спору щодо поділу спільного майна подружжя не має, майно поділили в добровільному порядку. Відповідач на розірвання шлюбу згоден.
Позивач на розірванні шлюбу наполягає та зазначає, що примирення між нею та відповідачем неможливе.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу з відповідачем є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, воно суперечить інтересам одного із подружжя.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті й майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити .
Згідно положень ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв?'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.8 ст.294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач ОСОБА_2 як особа яка змінила своє прізвище після реєстрації шлюбу, прохала залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ".
Крім того, згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.55, 110,112,113, Сімейного кодексу України, ст.12, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 265,268,273,280-283,294,354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 серпня 2016 року Куйбишевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 36.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 надалі іменуватися цим самим прізвищем.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 27 грудня 2019 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: В.О.Мальований