Провадження № 1-в/317/365/2019
Справа № 317/3967/19
27 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з державною установою «Біленьківська виправна колонія (№99)» в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області подання адміністрації колонії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого 21.11.2017 Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289, ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна,-
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 . Подання вмотивоване тим, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.01.2015. Під час тримання у Запорізькому слідчому ізоляторі допустив 1 порушення режиму тримання, заохочень не мав. У Біленьківській виправній колонії № 99 відбуває покарання з 25.06.2018. За період відбування покарання порушень установленого порядку відбування покарання не допустив. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки отримав 3 заохочення правами начальника установи. На виробництві установи був працевлаштований різноробочим на дільниці «Бункери», але на теперішній час виконує обов'язки старшого днювального відділення СПС. До виконання своїх обов'язків ставиться сумлінно. За вироком суду має солідарний цивільний позов на суму 262614,20 грн. На виконанні в бухгалтерії установи знаходиться виконавчий лист про стягнення боргу на користь ОСОБА_7 у розмірі 281275,62 грн., по якому перераховано 202,50 грн. та добровільно погашено родичами засудженого 450,00 грн. У відношенні до персоналу установи грубість не проявляє, виконує вимоги. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого виховного впливу, прагне підвищення свого загальноосвітнього рівня, на профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. За характером спокійний, врівноважений, у відношенні із засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Провину у скоєному злочині визнає.
У судовому засіданні представник адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99) ОСОБА_4 підтримав подання, надав пояснення аналогічні тим, що у ньому викладені.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав подання, зазначив, що він визнає свою провину, розкаюється. Також він визнавав свою провину під час розгляду кримінального провадження у суді. Під час відбування покарання отримав професію електрогазозварювальника.
Захисник засудженого, адвокат ОСОБА_6 , підтримав подання, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 висловив думку про доцільність вирішення питання про залишення подання без розгляду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника адміністрації колонії, засудженого та його захисника, прокурора, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Строк, визначений ч. 3 ст. 81 КК України, необхідний для умовно-дострокового звільнення, засуджений ОСОБА_5 відбув.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Згідно наданої суду характеристики ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.01.2015. Під час тримання в Запорізькому слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, за порушення режиму тримання мав одне стягнення правами начальника установи, яке було погашене у встановленому законом порядку, до праці не залучався, заохочень не мав. З 25.06.2018 відбуває покарання у державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)», характеризується позитивно, порушень встановлених вимог та заборон не допускав, стягнень не мав. На виробництві установи був працевлаштований різноробочим на дільниці «Бункери», де до праці відносився позитивно. На теперішній час виконує обов'язки старшого днювального відділення СПС. До виконання обов'язків відноситься позитивно та відповідально, має три заохочення правами начальника установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, відносини підтримує із засудженими позитивної спрямованості, при спілкуванні із останніми має на них позитивний вплив. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Добре ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, до виконання робіт із благоустрою установи ставиться добре. Бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження». Приймає участь у роботі самодіяльної організації для засуджених «Виробнича секція». Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває, у скоєному злочині провину визнає, щиро розкаюється. Має позов на суму 262614,20 грн., по якому було перераховано 653,50 грн., з них 450,00 грн. добровільно погашено родичами засудженого.
26.07.2018 комісією «Біленьківської виправної колонії (№ 99)» відмовлено в переведенні на дільницю соціальної реабілітації. 31.01.2019 комісією «Біленьківської виправної колонії (№ 99)» вирішено подати матеріали в суд на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у вигляді обмеження волі. 12.03.2019 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області відмовлено у задоволенні подання.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений ОСОБА_5 має три заохочення, одне стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку.
Також матеріали особової справи містять постанову про накладення дисциплінарного стягнення від 20.12.2018, яка не відображена у довідці про стягнення та заохочення. За змістом даної постанови з ОСОБА_5 проведено профілактичну бесіду замість накладення дисциплінарного стягнення за порушення розпорядку дня.
Незважаючи на те, що проведення профілактичної бесіди не є видом дисциплінарного стягнення, проте сам факт порушення враховуються судом як характеристика поведінки засудженого протягом всього періоду відбування покарання.
Як встановлено судом, в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» ОСОБА_5 відбуває покарання лише з 25.06.2018, тобто менше двох років, у тому числі й за вчинення зухвалого особливо тяжкого злочину. Невідбута частина покарання є значною. Під час судового розгляду ОСОБА_5 лише частково визнавав свою провину. У судовому засіданні засуджений так і не зміг пояснити в чому саме він не визнавав свою провину під час розгляду кримінального провадження у суді, але вже визнає на теперішній час, продовжуючи посилатись на те, що він не бажав настання смерті потерпілої особи.
Характеристика засудженого від 25.07.2018, яка міститься в особовій справі засудженого, є вкрай посередньою.
З наявних у справі довідок видно, що ОСОБА_5 був працевлаштований лише протягом шести місяців (з липня по грудень 2018 року), що є мізерним строком порівняно з визначеною судом мірою покарання.
Наміри приймати участь у програмах диференційованого виховного впливу, самодіяльній організації ОСОБА_5 виявив лише 10.06.2019, на що вказують відповідні заяви засудженого, що містяться в його особовій справі.
Таким чином, суд констатує, що засуджений ОСОБА_5 не у повній мірі виконує обов'язки, визначені у ч. 3 ст.107, ст. 118 КВК України та розділі ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, а його поведінка протягом часу відбування покарання не була стабільно позитивною та активною. На фоні вищевикладених обставин, сумнівними та передчасними виглядають твердження адміністрації колонії, засудженого та його захисника про те, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та перевиховання і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Наразі суд вважає, що необхідні корективи як у поведінку засудженого, так і у його соціально-психологічні властивості у достатній мірі ще не внесені, готовності до самокерованої правослухняної поведінки на теперішній час суд не вбачає, натомість вбачає необхідність у подальшому виховному впливі на ОСОБА_5 в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 336, 537, ч.ч. 2, 3 ст. 539 КПК України, ст.ст. 153, 154 КВК України, суд,-
У задоволенні подання адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 - відмовити
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1